- •Предмет курсу «міжнародна економіка»
- •Міжнародна економіка в системі економічних дисциплін
- •Система міжнародних економічних відносин
- •Міжнародний поділ праці: сутність, види та форми
- •Поняття світового ринку та його еволюція
- •Міжнародна торгівля як форма міжнародних економічних відносин
- •Товарна структура міжнародної торгівлі та сучасні зрушення в ній
- •Географічна структура міжнародної торгівлі та її особливості в сучасних умовах
- •Види міжнародної торгівлі
- •1. За специфікою об’єкту:
- •3. За специфікою регулювання:
- •Світовий ринок послуг: особливості, структура та сучасні тенденції розвитку
- •Україна в мпп
- •Динаміки та структура зовнішньої торгівлі України
- •13. Меркантилізм як спроба науково пояснити міжнародну торгівлю
- •14. Теорія абсолютних переваг а. Сміта
- •15. Теорія порівняльних переваг д. Рікардо
- •16. Порівняльна перевага і забезпеченість факторами виробництва: модель Хекшера-Оліна
- •17. Парадокс Леонтьєва та спроби його пояснення
- •18. Новітні теорії міжнародної торгівлі Теорія життєвого циклу товару,
- •Теория внешнеторговой деятельности фирм
- •Теория конкурентных преимуществ страны
- •19. Фрітрейдерство та протекціонізм у міжнародній торгівлі
- •20. Митний тариф як інструмент зовнішньоторговельної політки країни
- •21. Основні види та функції мита
- •1. За способом збирання:
- •2. За об*єктом оподаткування:
- •3. За характером:
- •4. За походженням:
- •5. За типами ставок:
- •6. За способом обчислення:
- •23. Аргументи «за» і «проти» митного тарифу
- •24. Квотування та ліцензування як різновид нетарифних обмежень у міжнародній торгівлі
- •25.Добровільне обмеження експорту,демпінг як інструмент нетарифного регулювання торгівлі
- •26.Суть послуги та особливості міжнародної торгівлі послугами
- •27.Види міжнародних послуг та їх класифікація.
- •28.Поняття та причини міжнародного руху капіталу
- •29.Суть та форми міжнародної міграції капіталу
- •30.Портфельні іноземні інвестиції:суть.Причини та тенденції руху
- •31.Прямі іноземні інвестиції:причини вивозу капіталу та наслідки для країн базування та для країн приймаючих
- •33.Тнк як субєкти зарубіжного інвестування
- •34.Форми та методи регулювання міжнародного інвестування
- •35.Міжнародний кредит та його функції
- •36.Форми міжнародного кредитування
- •38. Міжнародні кредитно-фінансові інститути
- •39. Міжнародні торгові організації
- •40. Проблеми зовнішньої заборгованості України в світі
- •41. Міжнародні міграція робочої сили: причини, суть, напрямки
- •Економічні причини ммрс
- •42. Історія, динаміка та сучасний стан ммрс
- •43. Соціально -економічні наслідки робочої сили
- •44. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •45. Україна на світовому ринку робочої сили
- •46. Валюта та поняття із нею пов’язані
- •47. Світова, національна та міжнародна валютна система.
- •48. Функції та різновиди валют
- •49. Сутність та принципи укладання платіжного балансу.
- •50.Структура платіжного балансу України
- •Структура платіжного балансу:
- •51.Передумови та цілі економічної інтеграції
- •52.Фактори, рівні та стадії регіональної економічної інтеграції
- •53.Історичні передумови та етапи Європейської інтеграції.
- •54.Європейський Союз – найвищий рівень економічної інтеграції.
- •55.Співробітництво України із країнами єс
- •57.Роль України та перспективи співпраці з країнами снд
- •58.Міжнародні торгові організації (мтп, юнктад, гатт, сот)
- •59.Економічна інтеграція в Північній Америці, Латинській Америці, країнах Азії.
- •60.Сутність та проблеми глобалізації.
Динаміки та структура зовнішньої торгівлі України
Набуття Україною незалежності поставило питання про розвиток зовн. торг. України, структурну перебудову експорту та імпорту До 1991 майже вся зовн. торг. діяльність України відбувалася виключно з іншими країнами СРСР. Країни цього регіону продовжують відігравати роль регіону, з яким здійснюється велика частка торгівельно-економічних відносин, але її роль в експорті знизилась з 85% (1991), до 35% (1998), у тому числі 33% -СНД. В галузевій структурі експорту України переважають неблагородні метали та вироби з них (39%), продукція хімічної промисловості (12,6%), харчової промисловості (10,1%), машини та устаткування (12,6%), мінеральні продукти (7,5) - всі дані за 1998 - причому їх роль зростає на тлі все зменшуваної диференціації українського експорту. В структурі імпорту переважають мінеральні продукти, паливо (37,9%), машини, устаткування (19,5%), продукція хімічної промисловості (11,2%), харчової промисловості (6,5%). Оборот зовн. торг. Товарами і послугами у 1998 складав 30,0 млрд $, з них експорт 13,7, імпорт 16,3, сальдо торгових операцій -2,6. Характерно, що сальдо з країнами СНД від'ємне -3,8, а з іншими країнами додатне +1,2. Експорт коливається від 10,3 (1994) до 15,4 (1997), а імпорт від 7,9 (1994) до 19,6 (1997). Щодо регіональної структури зовн. торг. України в 1998, то головним торгівельним партнером продовжує залишатися Росія - 23% загального експорту і 48,1% імпорту. Особливості відносин з країнами СНД - велика частка бартерних операцій, хоча і з тенденцією до зниження, величезна залежність від імпорту енергоносіїв та іншого критичного імпорту, поступова втрата укр. товарами позицій на закордонних ринках через протекціоністську політику ін держав, низьку конкурентноздатність, поганий менеджмент. Україна має постачальницько-збутовий характер зовн торг. з великою часткою сировини у експорті та енергоносіїв у імпорті. У регіональному розрізі ЄС та СНД є двома найбільшими чинниками існування пасивного сальдо в торгівлі України товарами, яке частково покривається активом у відносинах з КНР, Індією, Туреччиною, США, а також позитивним сальдо у торгівлі послугами. Криза 1998 року дещо покращила це становище, знизивши імпорт, а нинішній економічний рост дає підставу сподіватися на покращення результатів зовн. торг. діяльності України в найближчому майбутньому. Певну роль може відігравати активізація відносин всередині ГУУАМ та з ЄС, з яким Україна першою серед держав СНД підписала угоду про партнерство та співробітництво (14.06.94)
13. Меркантилізм як спроба науково пояснити міжнародну торгівлю
Современные теории международной торговли имеют длинную историю. Вопрос, почему страны торгуют друг с другом, был поставлен экономистами одновременно с началом развития экономической науки. Попытка разработки последовательной экономической концепции, объясняющей необходимость международной торговли и ее место в хозяйственной жизни страны, впервые была предпринята в рамках научной экономической школы меркантилизма, сложившейся в XV столетии и господствовавшей почти три века до начала XVIII столетия. Основные представители меркантилизма: Т. Мен (Англия), А. Серра (Италия), А. Монкретьен (Франция).
Основные идеи меркантилистов можно свести к следующим основным положениям:
1) главным богатством общества являются драгоценные металлы, в частности золото и серебро;
2) источником богатства является сфера обращения, т. е. торговля и денежный оборот;
3) государство должно всячески способствовать накоплению в стране драгоценных металлов.
Итак, сторонники меркантилизма были убеждены, что основой процветания нации является наличие в стране золота и серебра. Именно золото и серебро позволяют строить фабрики и создавать рабочие места, содержать сильный государственный аппарат, армию, военный и торговый флот, вести колониальные войны, захватывая новые территории для метрополий. Внешняя торговля, по мнению меркантилистов, должна быть полностью ориентирована на получение золота, поскольку в случае простого товарного обмена (например, шерсти на вино) оба товара, будучи использованными, перестают существовать.
Ассоциируя богатство стран с количеством золота и серебра, которым они располагают, меркантилистская школа внешней торговли полагала, что для укрепления национальных позиций государство должно:
1) поддерживать положительный торговый баланс - вывозить товаров больше, чем ввозить, так как это обеспечивает приток золота в качестве платежей, что, в свою очередь, позволит увеличить внутренние расходы, производство и занятость;
2) регулировать внешнюю торговлю для увеличения экспорта и сокращения импорта с целью обеспечения положительного торгового сальдо с помощью тарифов, квот и других инструментов торговой политики;
3) запретить или строго ограничить вывоз сырья и разрешить беспошлинный импорт сырья, которое не добывается внутри страны, но используется при производстве экспортной продукции: это позволяет держать низкими экспортные цены на готовую продукцию;
4) запретить всякую торговлю колоний с иными странами, кроме метрополии, которая единственная может перепродавать колониальные товары за рубеж, и запретить колониям производить готовые товары, превращая их тем самым в поставщиков сырья в метрополии;
5) установить контроль за использованием и обменом драгоценных металлов, в том числе запретить вывоз золота и серебра частными лицами.
Меркантилисты внесли серьезный вклад в развитие теории международной торговли хотя бы уже потому, что впервые отметили ее значимость для экономического развития стран и разработали одну из возможных моделей внешней торговли. Они впервые описали то, что в современной экономике называется платежным балансом.
Однако меркантилисты не смогли понять, что обогащение одной нации может происходить не только за счет обнищания других, с которыми она торгует, что международная экономика развивается, а поэтому развитие стран возможно не только за счет передела уже существующего богатства, но и за счет его наращивания.
Практическая реализация идей меркантилизма способствовала развитию национализма, обособленности стран, возникновению конфликтных ситуаций между ними. Международная торговля в это время была разделена на "зоны", удовлетворяющие интересы метрополий (Великобритания, Франция, Испания и др.) и связанных с ними колониальных стран. Примером меркантилистской политики в России была политика Петра I.