Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ме 1-60.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
535.55 Кб
Скачать

24. Квотування та ліцензування як різновид нетарифних обмежень у міжнародній торгівлі

Квотування — це кількісне лімітування розміру імпорту/екс­порту за допомогою глобальних (нерозподілених), індивідуальних (розподілених), групових, сезонних, тарифних та інших видів про­центних або вартісних обмежень (квот).

Квота — це кількісний нетарифний захід обмеження експорту чи імпорту товару певною кількістю або сумою на певний проміжок часу.

Квотування вводиться для балансування розвитку зовнішньої торгівлі та платіжних балансів, регулювання попиту та пропозиції на внутрішньому ринку та виконання міжнародних зобов'язань.

  • Глобальна квота — квота, яка встановлюється щодо товару без зазначення конкретних країн, куди товар екс­портується або з яких він імпортується.

  • Індивідуальна (розподілена) квота — квота, яка встановлюєть­ся щодо товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись. Загальний ліміт при цьому розподіляється між основ­ними державами-експортерами на базі обсягу поставок за попередній рік або в обмін на зустрічні їх зобов'язання з імпорту.

  • Імпортні квоти — вводяться національним урядом для захисту місцевих виробників, досягнення збалансованості торговельного балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торговельну політику інших держав.

Загальні відмінності їх від мит полягають у тому, що:

1)  це більш жорсткий спосіб обмеження іноземної конкуренції;

2)  використання квот не дає додаткових надходжень до держав­ного бюджету;

3)  у випадку застосування квот іноді можна добитися дещо більшої гнучкості системи обмежень;

4)  наслідки введення квот щодо реакції ринку та розподілу еко­номічних вигід можна передбачити менш точно, ніж у разі введен­ня мит.

  • Експортні квоти — граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території країни протягом вста­новленого строку та який визначається у натуральних та вартіс­них одиницях.

Ліцензування - регулювання зовнішньоекономічної діяльності через дозволи, видавані державними органами на експорт чи імпорт товару у встановлених кількостях за визначений проміжок часу.

Розрізняють ліцензії, які видаються у дозволяючому та заявному порядку.

Дозволяючі ліцензії видаються залежно від рішення відповідного Державного органу. Інколи у видачі ліцензії може бути відмовлено. Заявні ліцензії передбачають, що ліцензія видається усім осо­бам, які звернулися з проханням про її видачу.

У тих випадках, коли ліцензування не є інструментом реалізації кількісних обмежень (глобальне ліцензування), ліцензії виконують завдання раціонального використання іноземної валюти, а отже, сприяють вирівнюванню зовнішньоторгового та платіжного балансів. Ліцензії також використовують як ефективний засіб статистично­го спостереження за зовнішньою торгівлею країни.

Ліцензування служить двом цілям:

1) кількісному регулюванню торгівлі

2) контролю за імпортом та експортом

Механізми розподілу ліцензій, використовувані різними країнами, дуже різноманітні: • аукціон - продаж ліцензій на конкурсній основі. Вважається самим економічно ефективним способом розподілу ліцензій, здатним принести доходи державній скарбниці, порівнянні з доходами від мита на той же товар;

система явних переваг - закріплення урядом ліцензій за певними фірмами пропорційно розмірам їхнього імпорту за попередній чи період пропорційно структурі попиту з боку національних імпортерів; • розподіл ліцензій на внеціновой основі - видача урядом ліцензій тим фірмам, що продемонстрували свою здатність здійснити імпорт чи експорт найбільш ефективним образом.