- •Предмет курсу «міжнародна економіка»
- •Міжнародна економіка в системі економічних дисциплін
- •Система міжнародних економічних відносин
- •Міжнародний поділ праці: сутність, види та форми
- •Поняття світового ринку та його еволюція
- •Міжнародна торгівля як форма міжнародних економічних відносин
- •Товарна структура міжнародної торгівлі та сучасні зрушення в ній
- •Географічна структура міжнародної торгівлі та її особливості в сучасних умовах
- •Види міжнародної торгівлі
- •1. За специфікою об’єкту:
- •3. За специфікою регулювання:
- •Світовий ринок послуг: особливості, структура та сучасні тенденції розвитку
- •Україна в мпп
- •Динаміки та структура зовнішньої торгівлі України
- •13. Меркантилізм як спроба науково пояснити міжнародну торгівлю
- •14. Теорія абсолютних переваг а. Сміта
- •15. Теорія порівняльних переваг д. Рікардо
- •16. Порівняльна перевага і забезпеченість факторами виробництва: модель Хекшера-Оліна
- •17. Парадокс Леонтьєва та спроби його пояснення
- •18. Новітні теорії міжнародної торгівлі Теорія життєвого циклу товару,
- •Теория внешнеторговой деятельности фирм
- •Теория конкурентных преимуществ страны
- •19. Фрітрейдерство та протекціонізм у міжнародній торгівлі
- •20. Митний тариф як інструмент зовнішньоторговельної політки країни
- •21. Основні види та функції мита
- •1. За способом збирання:
- •2. За об*єктом оподаткування:
- •3. За характером:
- •4. За походженням:
- •5. За типами ставок:
- •6. За способом обчислення:
- •23. Аргументи «за» і «проти» митного тарифу
- •24. Квотування та ліцензування як різновид нетарифних обмежень у міжнародній торгівлі
- •25.Добровільне обмеження експорту,демпінг як інструмент нетарифного регулювання торгівлі
- •26.Суть послуги та особливості міжнародної торгівлі послугами
- •27.Види міжнародних послуг та їх класифікація.
- •28.Поняття та причини міжнародного руху капіталу
- •29.Суть та форми міжнародної міграції капіталу
- •30.Портфельні іноземні інвестиції:суть.Причини та тенденції руху
- •31.Прямі іноземні інвестиції:причини вивозу капіталу та наслідки для країн базування та для країн приймаючих
- •33.Тнк як субєкти зарубіжного інвестування
- •34.Форми та методи регулювання міжнародного інвестування
- •35.Міжнародний кредит та його функції
- •36.Форми міжнародного кредитування
- •38. Міжнародні кредитно-фінансові інститути
- •39. Міжнародні торгові організації
- •40. Проблеми зовнішньої заборгованості України в світі
- •41. Міжнародні міграція робочої сили: причини, суть, напрямки
- •Економічні причини ммрс
- •42. Історія, динаміка та сучасний стан ммрс
- •43. Соціально -економічні наслідки робочої сили
- •44. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •45. Україна на світовому ринку робочої сили
- •46. Валюта та поняття із нею пов’язані
- •47. Світова, національна та міжнародна валютна система.
- •48. Функції та різновиди валют
- •49. Сутність та принципи укладання платіжного балансу.
- •50.Структура платіжного балансу України
- •Структура платіжного балансу:
- •51.Передумови та цілі економічної інтеграції
- •52.Фактори, рівні та стадії регіональної економічної інтеграції
- •53.Історичні передумови та етапи Європейської інтеграції.
- •54.Європейський Союз – найвищий рівень економічної інтеграції.
- •55.Співробітництво України із країнами єс
- •57.Роль України та перспективи співпраці з країнами снд
- •58.Міжнародні торгові організації (мтп, юнктад, гатт, сот)
- •59.Економічна інтеграція в Північній Америці, Латинській Америці, країнах Азії.
- •60.Сутність та проблеми глобалізації.
54.Європейський Союз – найвищий рівень економічної інтеграції.
Європейський Союз (ЄС) був створений як Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) у 1967 р. після злиття таких регіональних організацій:Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС, 1951 р.);
Римський договір 1957 р. про створення ЄЕС;Європейське співтовариство по атомній енергії (ЄВРАТОМ, 1957 р.)
На даний час учасниками ЄС є 15 держав Західної Європи :з 1957 р. – Німеччина, Франція, Італія, Люксембург, Нідерланди, Бельгія; з 1973 р. – Великобританія, Данія, Ірландія; з 1981 р. – Греція; з 1986 р. – Іспанія, Португалія; з 1995 р. – Фінляндія, Австрія, Швеція. Крім того, у період з 1991 р. по 1995 р. були укладені угоди про економічне і торговельне співробітництво з країнами Східної Європи і колишнього СРСР. У 2004 р. членами ЄС стали 10 країн Центральної та Східної Європи – Польща, Чехія, Угорщина, Словенія, Естонія, Болгарія, Румунія, Словакія, Латвія, Літва, а також Мальта і Кіпр.
Виникнення ЄС мало за мету створення загального ринку і підвищення на цій основі економічної стабільності та життєвого рівня. Договір про ЄЕС визначив послідовність заходів:
1) скасування мита, імпортних і експортних кількісних обмежень, а також всіх інших торговельних обмежень на шляху руху товарів усередині співтовариства;
2) уведення загального митного тарифу і єдиної торговельної політики відносно третіх країн;
3) забезпечення вільного руху факторів виробництва (капіталу і робочої с), свободи створення філій на території ЄЕС і вільної торгівлі послугами між країнами-учасницями;
4) проведення загальної аграрної і транспортної політики;
5) створення валютного союзу;
6) координація і поступове зближення економічних політик країн-учасниць;
7) уніфікація податкових законодавств;
8) вирівнювання внутрішньодержавних правових норм, що мають значення для загального ринку.
Зазначені цілі ЄЕС реалізовувалися поступово в міру його еволюції.
Перший етап еволюції ЄЕС – це етап створення зони вільної торгівлі (1958 – 1966 р.). На ньому були досягнуті перша, друга цілі, передбачені Римським договором.
Другий етап – формування митного союзу (1968 – 1986 рр.). Відбулося подальше розширення сфери діяльності ЄС. Цілеспрямована аграрна політика доповнилася єдиною політикою в сфері охорони навколишнього середовища й в області досліджень і технологічного розвитку. Спільна науково-технічна політика на цьому етапі розвитку ЄС була зосереджена у вугільній, металургійній промисловостях й у ядерній енергетиці.
У 1971 р. укладена Угода про створення зони вільної торгівлі між ЄС і ЄАВТ. До цього ж етапу відноситься і початок інтеграції у валютно-фінансовій сфері:
Третій етап – створення загального ринку (1987 – 1992 рр.).
Четвертий етап – створення економічного союзу (з 1993 р. по теперішній час). Посилення політичної інтеграції і форсований розвиток валютного союзу на основі підписаного на початку 1992 р. у голландському місті Маастрихті договору про ЄС (набрав с з 1 листопада 1993 р.).
Механізм функціонування ЄС ґрунтується насамперед на політико-правовій системі керування, в неї входять як загальні, або міждержавні, органи, так і елементи національно-державного регулювання.
У рамках ЄС сформований єдиний правовий простір.
У фінансовому аспекті ЄС володіє власними фінансовими коштами незалежно від бюджетів вхідних у нього країн. Розмір бюджету ЄС визначається Радою та Європарламентом і щорічно затверджується останнім.
У цілому вже реалізовані кроки інтеграції в рамках ЄС впливають на економіку країн-учасниць і на процеси інтернаціоналізації в масштабах усього світового господарства. Так, якщо в 1958 р. частка внутрішнього експорту ЄЕС складала 37% від загального експорту вхідних країн, а частка внутрішнього імпорту – 35% від загального імпорту, то в 1992 р. вони досягли 59% і 62% відповідно. За рахунок збільшення взаємної торгівлі країни Західної Європи менше інших країн світу піддаються зміні кон'юнктури світового ринку.