- •Предмет курсу «міжнародна економіка»
- •Міжнародна економіка в системі економічних дисциплін
- •Система міжнародних економічних відносин
- •Міжнародний поділ праці: сутність, види та форми
- •Поняття світового ринку та його еволюція
- •Міжнародна торгівля як форма міжнародних економічних відносин
- •Товарна структура міжнародної торгівлі та сучасні зрушення в ній
- •Географічна структура міжнародної торгівлі та її особливості в сучасних умовах
- •Види міжнародної торгівлі
- •1. За специфікою об’єкту:
- •3. За специфікою регулювання:
- •Світовий ринок послуг: особливості, структура та сучасні тенденції розвитку
- •Україна в мпп
- •Динаміки та структура зовнішньої торгівлі України
- •13. Меркантилізм як спроба науково пояснити міжнародну торгівлю
- •14. Теорія абсолютних переваг а. Сміта
- •15. Теорія порівняльних переваг д. Рікардо
- •16. Порівняльна перевага і забезпеченість факторами виробництва: модель Хекшера-Оліна
- •17. Парадокс Леонтьєва та спроби його пояснення
- •18. Новітні теорії міжнародної торгівлі Теорія життєвого циклу товару,
- •Теория внешнеторговой деятельности фирм
- •Теория конкурентных преимуществ страны
- •19. Фрітрейдерство та протекціонізм у міжнародній торгівлі
- •20. Митний тариф як інструмент зовнішньоторговельної політки країни
- •21. Основні види та функції мита
- •1. За способом збирання:
- •2. За об*єктом оподаткування:
- •3. За характером:
- •4. За походженням:
- •5. За типами ставок:
- •6. За способом обчислення:
- •23. Аргументи «за» і «проти» митного тарифу
- •24. Квотування та ліцензування як різновид нетарифних обмежень у міжнародній торгівлі
- •25.Добровільне обмеження експорту,демпінг як інструмент нетарифного регулювання торгівлі
- •26.Суть послуги та особливості міжнародної торгівлі послугами
- •27.Види міжнародних послуг та їх класифікація.
- •28.Поняття та причини міжнародного руху капіталу
- •29.Суть та форми міжнародної міграції капіталу
- •30.Портфельні іноземні інвестиції:суть.Причини та тенденції руху
- •31.Прямі іноземні інвестиції:причини вивозу капіталу та наслідки для країн базування та для країн приймаючих
- •33.Тнк як субєкти зарубіжного інвестування
- •34.Форми та методи регулювання міжнародного інвестування
- •35.Міжнародний кредит та його функції
- •36.Форми міжнародного кредитування
- •38. Міжнародні кредитно-фінансові інститути
- •39. Міжнародні торгові організації
- •40. Проблеми зовнішньої заборгованості України в світі
- •41. Міжнародні міграція робочої сили: причини, суть, напрямки
- •Економічні причини ммрс
- •42. Історія, динаміка та сучасний стан ммрс
- •43. Соціально -економічні наслідки робочої сили
- •44. Державне регулювання міжнародної міграції робочої сили
- •45. Україна на світовому ринку робочої сили
- •46. Валюта та поняття із нею пов’язані
- •47. Світова, національна та міжнародна валютна система.
- •48. Функції та різновиди валют
- •49. Сутність та принципи укладання платіжного балансу.
- •50.Структура платіжного балансу України
- •Структура платіжного балансу:
- •51.Передумови та цілі економічної інтеграції
- •52.Фактори, рівні та стадії регіональної економічної інтеграції
- •53.Історичні передумови та етапи Європейської інтеграції.
- •54.Європейський Союз – найвищий рівень економічної інтеграції.
- •55.Співробітництво України із країнами єс
- •57.Роль України та перспективи співпраці з країнами снд
- •58.Міжнародні торгові організації (мтп, юнктад, гатт, сот)
- •59.Економічна інтеграція в Північній Америці, Латинській Америці, країнах Азії.
- •60.Сутність та проблеми глобалізації.
29.Суть та форми міжнародної міграції капіталу
Міжнародний рух капіталу (міжнародна міграція капіталу) визначається як переміщення капіталів між країнами в пошуках вигіднішої сфери їх використання. Відповідно міжнародні фінансово-кредитні відносини являють собою відносини, що виникають між суб’єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції капіталів, тобто з приводу переміщень з одних країн в інші вартостей у товарній і/або грошовій формі з метою отримання їх власниками прибутків.
Вивіз капіталу здійснюється у трьох основних формах: експорт підприємницького капіталу, експорт позичкового капіталу, міжнародна економічна допомога.
Експорт підприємницького капіталу означає його вкладення (інвестування) в промислові, сільськогосподарські, транспортні та інші підприємства за кордоном шляхом нового будівництва або купівлі існуючих підприємств, придбання частини їх акцій. Підприємницький капітал вивозиться у двох формах: прямі та портфельні інвестиції. У першому випадку експортер капіталу є повним власником підприємства або володіє контрольним пакетом акцій, у другому — придбані експортером акції іноземного підприємства не забезпечують повного контролю над ним.
Позичковий капітал експортується у вигляді грошових кредитів уряду або підприємствам інших країн, вкладення грошей на банківські рахунки за кордоном.
Міжнародна економічна допомога виступає у вигляді грантів, субсидій тощо для отримання безоплатних консультацій та інженерної допомоги, поставки обладнання, стажування і навчання за кордоном тощо.
30.Портфельні іноземні інвестиції:суть.Причини та тенденції руху
Міжнародні інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу за кордоном з метою отримання прибутку.
Під міжнародними портфельними інвестиціями розуміють вкладення капіталу в іноземні цінні папери, які не дають інвестору права реально контролювати об'єкт інвестування, а тільки дають йому переважне право на одержання доходу згідно з придбаною часткою портфеля об'єкта інвестування, яка в міжнародній практиці, як привило, не перевищує 10%.
Такими цінними паперами можуть бути акціонерні або боргові цінні папери (прості векселі; боргові зобовўязання; інструменти грошового ринку та інші).
Чіткої межі прямими і портфельними інвестиціями немає. Вивезення підприємницького капіталу має велике значення для обох країн. Водночас, характерною рисою останніх років є переважання портфельних інвестицій. Якщо у 80-х роках прямі іноземні інвестиції складали приблизно 50% всього міжнародного руху капіталу, то в кінці 90-х – вже 25%. Частка є портфельних інвестицій зросла з 20% до 60%:
Випереджаюче зростання портфельних інвестицій пояснюється тим, що, з одного боку, організацію і розміщення їх за кордоном дедалі частіше здійснюють інститути, які не володіють значними грошовими ресурсами й широкою інформацією про стан світового ринку цінних паперів (трастові й страхові компанії, пенсійні фонди, банки та інші фінансові установи), а з іншого – тим, що портфельні вкладення часто використовують не тільки як додаткове джерело прибутку, скільки для проникнення у високомонополізовані галузі, великі й найбільші корпорації.