1.7. Сут­ність ос­но­в­них прин­ци­пів пла­ну­ван­ня ор­га­ні­за­ції бу­ді­ве­ль­но­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва

При здій­с­нен­ні пла­ну­ван­ня ор­га­ні­за­ції бу­ді­ве­ль­но­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва ке­ру­ю­ть­ся такими ос­но­в­ни­ми прин­ци­па­ми, як:

ра­н­жу­ван­ня об'єк­тів пла­ну­ван­ня за їх ва­ж­ли­ві­с­тю;

зба­лан­со­ва­ність пла­но­вих за­вдань окре­мим ви­ко­на­в­цем із на­яв­ни­ми по­ту­ж­но­с­тя­ми;

зба­лан­со­ва­ність пла­но­вих за­вдань між усі­ма ви­ко­на­в­ця­ми, за­ді­я­ни­ми у здій­с­нен­ні пла­но­вих за­вдань;

спад­ко­є­м­ність пла­нів, що опра­цьо­ву­ю­ть­ся для рі­з­но­ма­ні­т­них рі­в­нів пла­ну­ван­ня й упра­в­лін­ня ви­ро­б­ни­ц­т­вом;

ва­рі­ан­т­ність пла­нів;

еко­но­мі­ч­на об­грун­то­ва­ність пла­но­вих по­ка­з­ни­ків із ура­ху­ван­ням не­ви­зна­че­но­с­ті май­бу­т­ніх мо­ж­ли­вих си­ту­а­цій у зо­в­ні­ш­ньо­му се­ре­до­ви­щі та ви­ро­б­ни­ц­т­ві;

узго­дже­ність пла­нів із па­ра­ме­т­ра­ми зо­в­ні­ш­ньо­го се­ре­до­ви­ща;

ада­п­ти­в­ність пла­ну­ван­ня;

со­ці­аль­на орі­є­н­та­ція пла­нів.

Б9

2.2. Ос­но­в­ні ви­ди мо­де­лей, які ви­ко­ри­с­то­ву­ю­ть­ при про­е­к­ту­ван­ні ор­га­ні­за­ції бу­ді­ве­ль­но­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва, їх по­зи­ти­в­ні яко­с­ті й не­до­лі­ки

Нині у бу­ді­в­ни­ц­т­ві ви­ко­ри­с­то­ву­ю­ть ви­ди мо­де­лей, що подані далі.

ОПИСОВА - план ро­біт опи­су­є­ть­ся в сло­ве­с­ній (те­к­с­то­вій) фор­мі у ви­гля­ді ін­ст­ру­к­ти­в­но-­ди­ре­к­ти­в­них вка­зі­вок, без гра­фі­ч­но­го зо­бра­жен­ня мо­де­лі. При всій оче­ви­д­ній про­с­то­ті та­кої мо­де­лі за­сто­со­ву­ю­ть її вкрай рід­ко че­рез об­ме­же­ність кіль­ко­с­ті за­вдань (про­с­тих з не­ве­ли­кою кіль­кі­с­тю зв'яз­ків між ви­ко­на­в­ця­ми), які по­трі­б­но ви­рі­шу­ва­ти в про­це­сі ви­ро­б­ни­ц­т­ва.

ЛІНІЙНІ ГРАФІКИ скла­да­ю­ть­ся з двох ча­с­тин. У лі­вій ча­с­ти­ні на­во­дя­ть­ся да­ні про при­йня­ту но­мен­к­ла­ту­ру й ха­ра­к­те­ри­с­ти­ки ро­біт, у пра­вій - го­ри­зо­н­таль­ни­ми лі­ні­я­ми або ци­ф­ра­ми, що ха­ра­к­те­ри­зу­ють ве­ли­чи­ну спо­жи­ван­ня ре­сур­су, який роз­г­ля­да­є­ть­ся, в при­йня­то­му ма­с­ш­та­бі ча­су за­зна­ча­є­ть­ся три­ва­лість ро­біт.

Ос­но­в­ною по­зи­ти­в­ною які­с­тю та­ких гра­фі­ків є їх на­оч­ність, а та­кож мо­ж­ли­вість від­дзе­р­ка­лен­ня по­тре­би в ре­сур­сах на ко­ж­ну оди­ни­цю ча­су та ана­лі­зу їх ру­ху. Голо­в­ний не­до­лік - не­мо­ж­ли­вість ві­до­бра­жа­ти тех­но­ло­гі­ч­ні й ор­га­ні­за­цій­ні вза­є­мо­за­ле­ж­но­с­ті по­між ро­бо­тами. Крім то­го, при будь-­яких змі­нах у за­пла­но­ва­них тер­мі­нах ви­ко­нан­ня ро­біт по­трі­б­на пра­к­ти­ч­но по­в­на перероб­ка гра­фі­ку.

Мо­де­лі (гра­фі­ки) та­ко­го ви­ду за­сто­со­ву­ю­ть­ переважно при про­е­к­ту­ван­ні тех­но­ло­гі­ч­них карт, по­то­ко­вих ме­то­дів ор­га­ні­за­ції бу­ді­в­ни­ц­т­ва, пер­с­пе­к­ти­в­но­му пла­ну­ван­ні, а та­кож при зве­ден­ні не­ск­ла­д­них об'єк­тів.

ЦИКЛОГРАМИ ста­но­в­лять рі­з­но­вид лі­ній­них гра­фі­ків. Во­ни скла­да­ю­ть­ся з двох від­но­с­но са­мо­стій­них ча­с­тин. Пер­ша - ма­т­ри­ця ха­ра­к­те­ри­с­тик ро­біт (таб­ли­ця ви­хі­д­них да­них). За ін­фор­ма­цій­ним змі­с­том во­на ана­ло­гі­ч­на лі­вій ча­с­ти­ни лі­ній­но­го гра­фі­ка. Дру­га - гра­фі­ч­на мо­дель, на якій по од­ній осі вка­зу­є­ть­ся час, а на другій - оди­ни­ці ви­мі­ру бу­ді­ве­ль­ної про­ду­к­ції (за­хва­т­ки, ді­ль­ни­ці). Ос­но­в­на відмінність їх від тра­ди­цій­них лі­ній­них гра­фі­ків по­ля­гає в то­му, що во­ни передбачають не го­ри­зо­н­таль­ну, а вер­ти­каль­ну по­бу­до­ву мо­де­лі.

Їм вла­с­ти­ві ті по­зи­ти­в­ні яко­с­ті й не­до­лі­ки, що й тра­ди­цій­ним лі­ній­ним гра­фі­кам. У пра­к­ти­ці бу­ді­в­ни­ц­т­ва во­ни не знайшли ши­ро­ко­го за­сто­су­ван­ня й ви­ко­ри­с­то­ву­ю­ть­ся, як пра­ви­ло, лише при про­е­к­ту­ван­ні по­то­ко­вих ме­то­дів ор­га­ні­за­ції бу­ді­в­ни­ц­т­ва при зве­ден­ні не­ск­ла­д­них ти­по­вих об'єк­тів жи­т­ло­во­го бу­ді­в­ни­ц­т­ва.

МАТРИЦІ. Во­ни скла­да­ю­ть­ся з двох від­но­с­но са­мо­стій­них ча­с­тин. Пер­ша частина - таб­ли­ця ви­хі­д­них да­них (ма­т­ри­ця ха­ра­к­те­ри­с­тик ро­біт). За ін­фор­ма­цій­ни­м змі­с­том во­на ана­ло­гі­ч­на лі­вій ча­с­ти­ні лі­ній­но­го гра­фі­ка. Дру­га - ста­но­вить таб­ли­цю, по ряд­ках якої ви­зна­ча­ю­ть фро­н­ти ро­біт (за­хва­т­ки), а по стов­п­цях - ви­ди ро­біт, чи на­в­па­ки. На пе­ретині ряд­ків і стов­п­ців по­зна­ча­є­ть­ся час ви­ко­нан­ня кон­к­ре­т­но­го ви­ду ро­біт на за­хва­т­ці, що роз­г­ля­да­є­ть­ся.

Ос­но­в­ною по­зи­ти­в­ною які­с­тю та­ких мо­де­лей є мо­ж­ли­вість здій­с­нен­ня по­шу­ку оп­ти­маль­но­го рі­шен­ня за чер­го­ві­с­тю вклю­чен­ня в ро­бо­ту окре­мих за­хва­ток (об'єк­тів). Голо­в­ні не­до­лі­ки - ме­н­ша на­оч­ність, по­рі­в­ня­но з лі­ній­ни­ми, че­рез від­су­т­ність при­в'яз­ки до ма­с­ш­та­бу ча­су, а та­кож не­мо­ж­ли­вість ві­до­бра­зи­ти си­ту­а­цію, за якої на­сту­п­на ро­бо­та мо­же бу­ти роз­по­ча­та лише пі­с­ля за­кін­чен­ня двох і більше ро­біт.

СІТКОВІ МОДЕЛІ. Во­ни скла­да­ю­ть­ся з двох від­но­с­но са­мо­стій­них ча­с­тин. Пер­ша - ма­т­ри­ця ха­ра­к­те­ри­с­тик ро­біт (таб­ли­ця ви­хі­д­них да­них), яка за ін­фор­ма­цій­ни­м змі­с­том ана­ло­гі­ч­на лі­вій ча­с­ти­ни лі­ній­но­го гра­фі­ка, дру­га - гра­фі­ч­на мо­дель, що схе­ма­ти­ч­но ві­до­бра­жає тех­но­ло­гі­ч­ну й ор­га­ні­за­цій­ну по­слі­до­в­ності ви­ко­нан­ня ро­біт .

Мо­ж­ли­вість ві­до­бра­жен­ня фун­к­ці­о­наль­ної вза­є­мо­за­ле­ж­но­с­ті між ро­бо­та­ми і є ос­но­в­ною по­зи­ти­в­ною які­с­тю та­ких мо­де­лей. До по­зи­ти­в­них яко­с­тей належать й мо­ж­ли­вість здій­с­нен­ня оп­ти­мі­за­ції мо­де­лі по рі­з­но­ма­ні­т­них ви­дах кри­те­рі­їв, а та­кож мо­ж­ли­вість вне­сен­ня в неї ко­ре­к­тив без до­ко­рін­ної пе­ре­роб­ки мо­де­лі. Головні не­до­лі­ки - ме­н­ша на­оч­ність че­рез від­су­т­ність при­в'яз­ки до ма­с­ш­та­бу ча­су, а та­кож від­но­с­на скла­д­ність утво­рен­ня, по­рі­в­ня­но з лі­ній­ною, че­рез ві­до­бра­жен­ня вза­є­мо­за­ле­ж­но­с­ті ро­біт ­між со­бою.

8.11. Вимоги, які ставляться до календарного роз­кладу

Розклад визнають допустимим, якщо він задовольняє виконання таких умов:

забезпечує рентабельність бу­ді­ве­ль­но­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва, з то­ч­ки зо­ру бу­ді­ве­ль­ної ор­га­ні­за­ції;

час за­кін­чен­ня ро­біт на об'єк­ті не пе­ре­ви­щує вста­но­в­ле­них (до­го­ві­р­них, нор­ма­ти­в­них і т.п.) тер­мі­нів;

до­три­му­є­ть­ся тех­но­ло­гі­ч­на по­слі­до­в­ність ви­ро­б­ни­ц­т­ва ро­біт, що за­кла­де­на у ви­хі­д­них мо­де­лях об'єк­тів;

вра­хо­ва­ні тер­мі­ни від­крит­тя фро­н­ту ро­біт під­ряд­чи­кам, тер­мі­ни поста­чан­ня тех­но­ло­гі­ч­но­го об­ла­д­нан­ня, а та­кож ін­ші об­ме­жен­ня.

5.1. Хар­ак­т­ер­ис­т­ика сутності орг­ан­із­ац­ійн­о-тех­н­о­ло­гіч­них схем (спос­об­ів буд­ів­н­иц­т­в­а), вик­ор­ис­т­ов­ув­ан­их при звед­енн­і од­но­по­вер­хо­вих пром­ис­л­ов­их буд­ів­ель

Для звед­енн­я одн­оп­ов­ерх­ов­их пром­ис­л­ов­их будівель (цех­ів) мо­жуть бути вик­ор­ис­т­ані різ­н­ом­ані­тні орг­ан­із­ац­ійн­о-т­ех­н­ол­ог­іч­ні схеми вик­он­анн­я осн­ов­н­их комп­л­ек­с­ів бу­ді­ве­ль­но-­мо­н­та­ж­них роб­іт. У лі­те­ра­ту­рі та прак­т­иц­і буд­ів­н­иц­т­в­а розр­із­н­яю­ть такі вид­и схем, які на­зи­вають­ся спос­об­ом або мет­од­ом буд­ів­н­иц­т­в­а, а сам­е: зак­рит­ий, відк­рит­ий, комп­л­ек­с­н­ий спос­іб (мет­од) і мет­од опт­им­альн­их позначок. Перш­их два є ос­н­ов­н­им­и, решта - різ­н­ом­ан­іт­н­им­и вид­ам­и об'єдн­анн­я поз­ит­ив­н­их якос­тей і нед­ол­ік­ів перш­их двох.

ЗАК­РИТ­ИЙ МЕТОД буд­ів­н­иц­т­в­а пер­ед­бач­ає пер­шо­че­р­го­ве зве­ден­ня бу­ді­в­лі (кар­ка­са бу­ді­в­лі та стін), включ­аю­ч­и розр­обк­у грунту під фунд­а­м­ент­и карка­са бу­ді­в­лі та зво­ро­т­ну за­си­п­ку ко­т­ло­ва­ну. Пі­с­ля цьо­го у на­чо­р­но за­кін­че­ній бу­ді­в­лі здій­с­ню­є­ть­ся зве­ден­ня спо­руд, по­в'я­за­них із тех­но­ло­гі­єю май­бу­т­ньо­го під­при­єм­с­т­ва, вклю­ча­ю­чи роз­роб­ку ко­т­ло­ва­ну та зво­ро­т­ну за­си­п­ку грун­ту. Пі­с­ля за­кін­чен­ня цих ро­біт здій­с­ню­є­ть­ся мо­н­таж тех­но­ло­гі­ч­но­го уста­т­ку­ван­ня, ви­ко­нан­ня спе­ці­а­лі­зо­ва­них (еле­к­т­ро­мо­н­та­ж­них, сан­те­х­ні­ч­них і т.п.) і опо­ряджу­валь­них ро­біт.

При ви­ко­ри­с­тан­ні ВІД­КРИ­ТО­ГО МЕТОДУ спо­ча­т­ку роз­ро­б­ля­є­ть­ся за­галь­ний ко­т­ло­ван під фун­да­мен­ти кар­ка­су бу­ді­в­лі та спо­ру­д, по­в'я­за­них з тех­но­ло­гі­єю об'єк­та. По­тім зво­дя­ть фун­да­мен­ти під кар­каса бу­ді­в­лі і тех­но­ло­гі­ч­не уста­т­ку­ван­ня, здій­с­ню­­ють зворотну за­си­п­ку грун­ту. Пі­с­ля цьо­го мо­н­ту­ю­ть­ся не­су­чі й огороджувальні кон­стру­к­ції над­зе­м­ної ча­с­ти­ни бу­ді­в­лі. На за­клю­ч­но­му ета­пі бу­ді­в­ни­ц­т­ва - та­к, як і при ви­ко­ри­с­тан­ні за­кри­то­го спо­со­бу, - здій­с­ню­є­ть­ся мо­н­таж тех­но­ло­гі­ч­но­го об­ла­д­нан­ня, ви­ко­ну­ю­ть­ся спе­ці­аль­ні й опо­ря­джу­валь­ні ро­бо­ти.

При ви­ко­ри­с­тан­ні МЕ­ТО­ДУ ОП­ТИ­МАЛЬ­НИХ ПОЗНАЧОК спо­ча­т­ку роз­ро­б­ля­є­ть­ся до пе­в­но­го рі­в­ня (рі­в­ня оп­ти­маль­ної позначки) за­галь­ний ко­т­ло­ван під фун­да­мен­ти кар­ка­су бу­ді­в­лі й уста­т­ку­ван­ня, як і при ви­ко­ри­с­тан­ні від­кри­то­го спо­со­бу. При цьо­му за оп­ти­маль­ний рі­вень при­йма­ється та­кий, що до­зво­лить надалі уни­к­ну­ти пе­ре­мі­щен­ня грун­ту за ме­жі пля­ми бу­ді­в­лі (як пра­ви­ло, од­но­го прогону бу­ді­в­лі). Пі­с­ля цьо­го здій­с­ню­є­ть­ся пер­шо­че­р­го­ве зве­ден­ня бу­ді­в­лі - як при ви­ко­ри­с­тан­ні за­кри­то­го спо­со­бу. У на­чо­р­но за­кін­че­ної бу­ді­в­лі здій­с­ню­є­ть­ся зве­ден­ня спо­руд, по­в'я­за­них з тех­но­ло­гі­єю май­бу­т­ньо­го під­при­єм­с­т­ва, мо­н­ту­є­ть­ся об­ла­д­нан­ня, ви­ко­ну­ю­ть­ся опо­ря­джу­валь­ні ро­бо­ти.

КОМ­П­ЛЕ­К­С­НИЙ СПО­СІБ бу­ді­в­ни­ц­т­ва пе­ре­дба­чає роз­роблення за­галь­но­го ко­т­ло­ва­ну під фун­да­мен­ти кар­ка­са бу­ді­в­лі та тех­но­ло­гі­ч­ного об­ла­д­нан­ня - як при ви­ко­ри­с­тан­ні від­кри­то­го спо­со­бу. Пі­с­ля цьо­го од­но­ча­с­но здій­с­ню­ю­ть­ся ро­бо­ти по зве­ден­ню спо­руд під­зе­м­ної та над­зе­м­ної ча­с­тин бу­ді­в­лі, вклю­ча­ю­чи зворотну за­си­п­ку. У за­кін­че­ної на­чо­р­но бу­ді­в­лі здій­с­ню­ють ро­бо­ти по мо­н­та­жу об­ла­д­нан­ня, опо­ря­джу­валь­ні і то­му по­ді­б­ні ро­бо­ти.

Як ви­д­но з роз­г­ля­ну­тих ви­ще ха­ра­к­те­ри­с­тик, різ­н­ом­ані­тні ор­га­ні­за­цій­но-тех­но­ло­гіч­ні схеми вик­он­анн­я осн­ов­н­их комп­л­ек­с­ів буд­ів­ел­ьн­о-м­он­т­аж­н­их роб­іт (спо­со­бів бу­ді­в­ни­ц­т­ва) від­рі­з­ня­ю­ть­ся послідовністю ви­ко­нан­ня ос­но­в­них ком­п­ле­к­сів БМР.

Ін­ко­ли при зве­ден­ні рі­з­но­ма­ні­т­них ча­с­тин (ді­ль­ниць) бу­ді­в­лі мо­жуть ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ся рі­з­но­ма­ні­т­ні спо­со­би. Та­кий під­хід у лі­те­ра­ту­рі на­зи­ва­ють ЗМІ­ША­НИМ СПО­СО­БОМ бу­ді­в­ни­ц­т­ва.

Від­рі­з­ня­ю­чись тех­но­ло­гі­ч­ною послідовністю ви­ко­нан­ня ро­біт, рі­з­ні спо­со­би (ме­то­ди) нада­ють рі­з­но­ма­ні­т­ні мо­ж­ли­во­с­ті для ви­ко­нан­ня од­на­ко­вих ви­дів ро­біт (рі­з­ний час ро­ку, рі­з­ні умо­ви здій­с­нен­ня ро­біт, рі­з­ні тер­мі­ни від­крит­тя фро­н­тів ро­біт для спів­ви­ко­на­в­ців), що, природно, впли­ває як на со­бі­вар­тість, так і на рен­та­бе­ль­ність ді­я­ль­но­с­ті бу­ді­ве­ль­ної ор­га­ні­за­ції.

Б10