- •1.1. Сутність поняття "організація будівельного виробництва", з чого воно складається
- •8.1. Що прийнято розуміти під терміном "календарне планування" та його основна мета
- •8.2. Класифікація завдань календарного планування, їх характеристика
- •1.2.Характеристика основних завдань організації будівельного виробництва
- •1.7. Сутність основних принципів планування організації будівельного виробництва
- •8.5. Що прийнято розуміти під терміном "критерій оптимальності". Сутність принципових вимог, яким він має відповідати
- •1.5. Загальна характеристика планування та сутність поняття "планування"
- •8.6. Сутність класифікації критеріїв оптимальності за рівнем оцінки системи. Приклади
- •14.1. Характеристика послідовного, паралельного та потокового методу організації будівництва
- •1.7. Сутність основних принципів планування організації будівельного виробництва
- •13.13. Як визначається потреба в адміністративно-побутових приміщеннях при розробленні об'єктних будгенпланів
- •1.8. Сутність поняття "план", що він має визначати
- •1.9. Сутність різноманітних підходів, які використовуються при плануванні, їх позитивні якості й недоліки
- •1.7. Сутність основних принципів планування організації будівельного виробництва
- •2.4. Умови, якими необхідно керуватись при взаємопогодженні послідовності виконання окремих будівельних процесів
- •8.12. Особливості розроблення календарного розкладу
- •14.7. Якими положеннями (умовами) необхідно керуватись при встановленні переліку будівель (споруд), що включаються до об'єктного потоку
- •8.12. Особливості розроблення календарного розкладу
- •4.5. Основні етапи утворення системи підготовки виробництва, що виходять з позицій системного підходу
- •3.2. Базові принципи та правила, якими необхідно керуватися при розробленні проектної документації
- •8.13. Характеристика методів (підходів), які використовуються при розробленні календарного розкладу по окремому об'єкта чи їх сукупності
- •3.3. Склад і призначення економічних вишуків
- •8.14. Способи, що використовуються для оцінки варіантів розроблених календарних планів
- •14.5. Якими вимогами необхідно керуватися при розчленуванні об'єкта на захватки та розчленуванні усього процесу створення об'єкта на складові процеси
- •3.4. Склад і призначення технічних вишуків
- •8.2. Класифікація завдань календарного планування, їх характеристика
- •14.4. Сутність поняття "захватка та умовна захватка"
- •3.9. На підставі яких вихідних матеріалів здійснюється розроблення проекту організації будівництва (поб)
- •1.9. Сутність різноманітних підходів, які використовуються при плануванні, їх позитивні якості й недоліки
- •14.3. Характеристика основних показників (параметрів), що характеризують потік та їх класифікацію
- •13.3. Характеристика основних принципів і правил, якими слід керуватися при проектуванні будгенпланів
- •1.5. Загальна характеристика планування та сутність поняття "планування"
- •3.11. На підставі яких вихідних матеріалів розробляється проект виробництва робіт (пвр)
- •2.4. Умови, якими необхідно керуватись при взаємопогодженні послідовності виконання окремих будівельних процесів
- •4.2. Характеристика заходів і робіт, які включаються до системи підготовки будівництва окремого об'єкта, згідно з діючими нормативними документами
- •11.2. Характеристика документів, що входять до складу календарного плану
- •6.4. Можливі схеми розстановки кранів при зведенні багатоповерхових будівель, позитивні якості та недоліки цих схем
- •4.3. Головні недоліки системи підготовки виробництва, що регламентується нормативними документами
- •11.3. Основні вимоги, якими необхідно керуватись у процесі календарного планування
- •4.7. Склад і зміст основних етапів іпбв, яка створюється на основі використання системного підходу
- •11.4. На основі яких вихідних матеріалів (даних) здійснюється розроблення календарного плану
- •14.5. Якими вимогами необхідно керуватися при розчленуванні об'єкта на захватки та розчленуванні усього процесу створення об'єкта на складові процеси
- •4.8. Характеристика складу та змісту питань, що вирішуються замовником і підрядчиком при узгодженні вибору будівельного майданчика
- •8.14. Способи, що використовуються для оцінки варіантів розроблених календарних планів
- •11.6. Якими вимогами необхідно керуватись при встановленні номенклатури робіт графіка будівництва об'єкта
- •1.7. Сутність основних принципів планування організації будівельного виробництва
- •5.2. Головні позитивні якості й недоліки закритого способу (методу) будівництва
- •11.7. Чим визначається послідовність і взаємозалежність окремих робіт, що включаються в графік будівництва конкретних будівель і споруд
- •5.4. Основні позитивні якості та недоліки способу будівництва - метод оптимальних позначок
- •11.8. На основі яких даних здійснюється ув'язування графіків, розроблених на окремі будівлі, споруди чи їх частини, в комплексний
- •1.9. Сутність різноманітних підходів, які використовуються при плануванні, їх позитивні якості й недоліки
- •5.9. Характеристика можливих варіантів послідовності установки конструкцій, які можуть застосовуватись при зведенні одноповерхових промислових будівель
- •14.6. Характеристика класифікації потоків, які застосовують у будівництві
11.2. Характеристика документів, що входять до складу календарного плану
Окрім документів, перелічених у нормативних джерелах (див. п. 3 відповіді на запитання 3.12), виходячи з досвіду будівництва, до нього мають додатково включатись такі документи:
відомості з обсягу робіт у вартісних і натуральних показниках по генпідрядній та субпідрядних організаціях, які беруть участь у спорудженні об'єкта, по періодах будівництва в розрізі окремих виконавців (робітничих бригад), будівель і споруд, що входять до складу об'єкта;
графіки передачі фронтів робіт окремими відповідальними виконавцями (загальнобудівельними чи спеціалізованими організаціями) суміжним організаціям;
відомості про надходження матеріально-технічних ресурсів по постачальнику для окремих виконавців.
6.4. Можливі схеми розстановки кранів при зведенні багатоповерхових будівель, позитивні якості та недоліки цих схем
Зведення конструкцій наземної частини може здійснюватися: баштовими кранами, які встановлюються на рейковому ходу; самохідними; приставними чи самопідйомними кранами. Вибір типу та кількості монтажних механізмів (кранів) і схем їх розміщення здійснюється залежно від основних параметрів механізмів (вантажопідйомність, висота підйому гака, вильоту стріли), висоти, ширини й довжини будівлі, її конфігурації, маси матеріалів і конструкцій, що підіймаються (монтуються), обсягу робіт і заданих термінів будівництва. Нині застосовуються такі схеми розстановки баштових і самохідних кранів: один чи кілька кранів з однієї сторони будівлі; два чи більше кранів, які встановлюються з двох поздовжніх сторін будівлі; один чи кілька кранів, що встановлюються в плямі забудівлі будови, ведучих монтаж на себе.
Установка одного крана здійснюється в тих випадках, коли виліт стріли крана та його вантажопідйомність при відповідному вильоті стріли забезпечує виробництво робіт у будь-якій точці плями будівлі. В тих випадках, коли такої відповідності немає (наприклад, ширина будівлі перевищує виліт стріли крана), встановлюються крани з двох сторін будівлі. При цьому будівля може додатково розбиватися на дільниці (захватки) по її ширині. Варіант з кількома кранами використовують також у випадках, коли один кран не забезпечує необхідної інтенсивності виробництва будівельно-монтажних робіт, тобто не забезпечує виконання необхідних обсягів робіт у задані терміни. В цьому випадку установка додаткового крана може здійснюватись як на спільних коліях, так і на додаткових, що розташовуються з однієї чи двох сторін будівлі.
Позитивною якістю установки кількох кранів з однієї сторони будівлі є зменшення довжини транспортних під'їзних шляхів.
Позитивною якістю установки декількох кранів на спільних коліях додатково до позитивних якостей розміщення кранів з однієї сторони будівлі є наявність єдиного майданчика складування матеріалів і конструкцій, а також деяке зменшення витрат на улаштування підкранових колій. До недоліків такої схеми (установка кранів з однієї сторони будівлі) можно віднести необхідність в організації більш складної сумісної роботи в частково спільній зоні роботи, особливо при використанні загальних кранових колій. Водночас, на відміну від схем з розміщенням кранів з обох сторін, одна сторона будівлі в цьому випадку може бути використана для установки вантажних і вантажопасажирських підіймачів, що має особливе значення у випадку з висотними та довгими будівлями. У противному разі підіймачі можуть встановлюватись лише в торцях будівель, що веде до збільшення плеча рознесення матеріалів по поверхах, яке виконується, як правило, вручну.
Установка кранів у межах плями забудівлі практикується при зведенні будівель, які мають великий поперечник (промислові будови, кінотеатри і т.п.), або тоді, коли відсутня вільна територія для розміщення приоб'єктних складів, доріг, а інколи й самих кранів. Зведення конструкцій будівлі в цьому випадку здійснюється поетапно. Спочатку зводяться конструкції найбільш віддалених частин будівлі. Після цього кран відступає і здійснюється зведення частин будівлі у зоні, де він розташовувався раніше. Після цього цикл повторюється до повного виходу крана з плями будівлі. Використання такої схеми ускладнює організацію та здорожчує вартість БМР через необхідність: улаштування додаткових доріг всередині будівлі, для подавання матеріалів і конструкцій в зону роботи крана і в ході виробництва, при кожному перебазуванні крана, перенесення місця розташування складу. Крім того, оскільки відсутні вільні майданчики для розміщення постійного складу (приоб'єктний склад розташовується, як правило, також у плямі будівлі і повинен переміщатися у міру переміщення крана), необхідно виконувати додаткові роботи по улаштуванню площадок для розміщення складу.
Окрім баштових і самохідних кранів, для зведення багатоповерхових споруд баштового типу можуть застосовуватись приставні і самопідйомні крани.
Позитивною якістю схеми з приставним краном є практично необмежена висота підйому та збільшений виліт стріли, недоліком - улаштування спеціального фундаменту під кран. Позитивна якість схеми з самопідйомним краном - необмежена висота підйому - так само, як і приставного, недоліком є необхідність підсилення несучих конструкцій будівлі та виконання додаткових будівельно-монтажних робіт по спорудженню шахти підйому крана.
Б19