1.7. Сут­ність ос­но­в­них прин­ци­пів пла­ну­ван­ня ор­га­ні­за­ції бу­ді­ве­ль­но­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва

При здій­с­нен­ні пла­ну­ван­ня ор­га­ні­за­ції бу­ді­ве­ль­но­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва ке­ру­ю­ть­ся такими ос­но­в­ни­ми прин­ци­па­ми, як:

ра­н­жу­ван­ня об'єк­тів пла­ну­ван­ня за їх ва­ж­ли­ві­с­тю;

зба­лан­со­ва­ність пла­но­вих за­вдань окре­мим ви­ко­на­в­цем із на­яв­ни­ми по­ту­ж­но­с­тя­ми;

зба­лан­со­ва­ність пла­но­вих за­вдань між усі­ма ви­ко­на­в­ця­ми, за­ді­я­ни­ми у здій­с­нен­ні пла­но­вих за­вдань;

спад­ко­є­м­ність пла­нів, що опра­цьо­ву­ю­ть­ся для рі­з­но­ма­ні­т­них рі­в­нів пла­ну­ван­ня й упра­в­лін­ня ви­ро­б­ни­ц­т­вом;

ва­рі­ан­т­ність пла­нів;

еко­но­мі­ч­на об­грун­то­ва­ність пла­но­вих по­ка­з­ни­ків із ура­ху­ван­ням не­ви­зна­че­но­с­ті май­бу­т­ніх мо­ж­ли­вих си­ту­а­цій у зо­в­ні­ш­ньо­му се­ре­до­ви­щі та ви­ро­б­ни­ц­т­ві;

узго­дже­ність пла­нів із па­ра­ме­т­ра­ми зо­в­ні­ш­ньо­го се­ре­до­ви­ща;

ада­п­ти­в­ність пла­ну­ван­ня;

со­ці­аль­на орі­є­н­та­ція пла­нів.

Сутність класифікації критеріїв оптимальності за видами. Приклади

Нині критерії прийнято поділяти на такі основні види:

часові, які вимагають або скорочування термінів будівництва об'єктів, або ви­ко­нан­ня встановлених (нормативних, договірних і т.п.) термінів введення об'єктів в експлуатацію чи виконання ок­ре­мих робіт з мінімальними відхиленнями;

ресурсні, які характеризують якість (як правило, рівномірність і по­в­но­ту) ви­ко­ри­с­тан­ня існуючих в організації ресурсів;

зорієнтовані на досягнення мінімуму простою провідних виробничих під­ро­з­ді­лів ор­га­ні­за­ції та ­об­с­лу­говуюч­их­ ї­х ­виробництв;

зорієнтовані на досягнення максимуму випуску будівельної продукції;

різноманітного роду кошторисні, пов'язані з мінімізацією собівартості робіт та рен­та­бе­ль­ні­с­тю будівельного виробництва.

13.13. Як ви­зна­ча­є­ть­ся по­тре­ба в ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­но-­по­бу­то­вих при­мі­щен­нях при роз­ро­б­ленні об'єк­т­них бу­д­ге­н­п­ла­нів

По­тре­ба в ад­мі­ні­с­т­ра­ти­в­но-­по­бу­то­вих при­мі­щен­нях при роз­ро­бленні об'єк­т­них бу­д­ге­н­п­ла­нів ви­зна­ча­є­ть­ся в два ета­пи. На пер­шо­му, шля­хом по­мно­жен­ня кон­к­ре­т­ної чи­се­ль­но­с­ті ро­бі­т­ни­ків, за­ді­я­них на буд­май­дан­чи­ку (яка ви­зна­ча­є­ть­ся по ка­лен­да­р­но­му пла­ну), на пи­то­мі нор­ми по­тре­би в рі­з­но­ма­ні­т­них ви­дах при­мі­щень, ви­зна­чаю­ть за­галь­ну по­тре­бу у пло­щі тим­ча­со­вих спо­руд. На дру­го­му - ви­хо­дя­чи з за­галь­ної по­тре­би у пло­щі та пло­щі іс­ну­ю­чих у бу­ді­ве­ль­них ор­га­ні­за­цій тим­ча­со­вих спо­руд або пло­щі спо­руд, які ви­пу­с­ка­ю­ть­ся про­ми­с­ло­ві­с­тю і мо­жуть бу­ти при­дба­ні, роз­ра­хо­ву­ю­ть по­трі­б­ну їх кількість

Б6

1.8. Сутність по­нят­тя "план", що він має ви­зна­ча­ти

Від­по­ві­д­но до пла­ну­ван­ня під тер­мі­ном "план" ми ро­зу­мі­тимемо об­грун­то­ва­ний роз­клад ро­біт (за­вдань) кон­к­ре­т­ним ви­ко­на­в­цям, об'єд­на­ним спі­ль­ною ме­тою, які пе­ре­дба­ча­є­ть­ся ви­ко­на­ти в пе­в­ній по­слі­до­в­но­с­ті у вста­но­в­ле­ний за­зда­ле­гідь тер­мін. Він має ви­зна­ча­ти:

ці­лі й за­вдан­ня, що по­вин­ні бу­ти до­ся­г­ну­ті вна­с­лі­док ви­ро­б­ни­чої ді­я­ль­но­с­ті;

шля­хи й за­со­би до­ся­г­нен­ня намічених ці­лей, а са­ме оха­ра­к­те­ри­зу­ва­ти способи здій­с­нен­ня ро­біт, що пла­ну­ю­ть­ся, їх по­слі­до­в­ність й вза­є­мо­по­го­джен­ня;

ре­сур­си, що не­об­хід­ні для вирі­шен­ня поста­в­ле­них ці­лей і за­вдань, тобто вста­но­ви­ти їх най­ме­ну­ван­ня, кіль­кість, дже­ре­ла над­хо­джен­ня і т.ін.;

про­по­р­ції, тобто план має за­без­пе­чу­ва­ти зба­лан­со­ва­ність по­між окре­ми­ми еле­мен­та­ми го­с­по­дар­с­т­ва бу­ді­ве­ль­ної ор­га­ні­за­ції, тобто за­без­пе­чува­ти рі­в­но­мі­р­не й три­ва­ле за­ван­та­жен­ня всіх під­ро­з­ді­лів ор­га­ні­за­ції;

ор­га­ні­за­цію ви­ко­нан­ня пла­ну, тобто за­без­пе­чен­ня тех­ні­ч­них, тех­но­ло­гі­ч­них, ор­га­ні­за­цій­них та еко­но­мі­ч­них умов для ви­ко­нан­ня наміче­них ці­лей і за­вдань;

си­с­те­му кон­т­ро­лю про­це­су ре­а­лі­за­ції при­йня­тих рі­шень, а са­ме си­с­те­му по­ка­з­ни­ків і тер­мі­ни здій­с­нен­ня як про­мі­ж­но­го, так і кі­н­це­во­го кон­т­ро­лю. При цьо­му за­вдан­ням (ме­тою) кон­т­ро­лю є не про­с­то зі­ста­в­лен­ня пла­ну з ре­зуль­та­та­ми ро­бо­ти, а про­гно­зу­ван­ня мо­ж­ли­вих від­хи­лень й при­йнят­тя за­хо­дів що­до їх по­пе­ре­джен­ня.

Та­ким чи­ном, план по­ви­нен да­ти від­по­відь на такі ос­но­в­ні запи­тан­ня: які ро­бо­ти не­об­хід­но ви­ко­на­ти; об­сяг і тер­мі­ни ви­ко­нан­ня цих ро­біт; яка вза­є­мо­за­ле­ж­ність окре­мих ро­біт по­між со­бою; хто є від­по­ві­даль­ним ви­ко­на­в­цем по окре­мих ро­бо­тах; звід­кі­ля, в які тер­мі­ни та в яко­му об­ся­зі слід здій­с­ню­ва­ти за­без­пе­чен­ня ро­біт ма­те­рі­аль­но-­те­х­ні­ч­ни­ми ре­сур­са­ми; хто та в які тер­мі­ни має здій­с­ню­ва­ти кон­т­роль за ре­а­лі­за­ці­єю роз­роб­ле­но­го пла­ну?

8.8. Характеристика використовуваних у практиці виробництва методів (способів) розв'язання багато­критеріальних оптимізаційних задач

Нині відсутні досить прості методики, які дозволяли б здійснювати оптимізацію одночасно за кількома критеріями. Тому при оптимізації за­сто­со­ву­ю­ть­ рі­з­но­ма­ні­т­ні спро­ще­ні ме­то­ди­ки роз­в'язання ба­га­то­кри­те­рі­аль­них за­дач. Най­біль­шого по­ши­рен­ня ді­с­та­ли такі під­хо­ди:

зведення групи критеріїв до одного інтегрального з урахуванням ваги приватних (диференціальних) критеріїв;

послідовна оптимізація за окремими критеріями, яким присвоєні різні ранги;

перетворення частини критеріїв в обмеження та перехід до од­но­крите­рі­аль­ної за­да­чі.

Б7