1.7. Сут­ність ос­но­в­них прин­ци­пів пла­ну­ван­ня ор­га­ні­за­ції бу­ді­ве­ль­но­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва

При здій­с­нен­ні пла­ну­ван­ня ор­га­ні­за­ції бу­ді­ве­ль­но­го ви­ро­б­ни­ц­т­ва ке­ру­ю­ть­ся такими ос­но­в­ни­ми прин­ци­па­ми, як:

ра­н­жу­ван­ня об'єк­тів пла­ну­ван­ня за їх ва­ж­ли­ві­с­тю;

зба­лан­со­ва­ність пла­но­вих за­вдань окре­мим ви­ко­на­в­цем із на­яв­ни­ми по­ту­ж­но­с­тя­ми;

зба­лан­со­ва­ність пла­но­вих за­вдань між усі­ма ви­ко­на­в­ця­ми, за­ді­я­ни­ми у здій­с­нен­ні пла­но­вих за­вдань;

спад­ко­є­м­ність пла­нів, що опра­цьо­ву­ю­ть­ся для рі­з­но­ма­ні­т­них рі­в­нів пла­ну­ван­ня й упра­в­лін­ня ви­ро­б­ни­ц­т­вом;

ва­рі­ан­т­ність пла­нів;

еко­но­мі­ч­на об­грун­то­ва­ність пла­но­вих по­ка­з­ни­ків із ура­ху­ван­ням не­ви­зна­че­но­с­ті май­бу­т­ніх мо­ж­ли­вих си­ту­а­цій у зо­в­ні­ш­ньо­му се­ре­до­ви­щі та ви­ро­б­ни­ц­т­ві;

узго­дже­ність пла­нів із па­ра­ме­т­ра­ми зо­в­ні­ш­ньо­го се­ре­до­ви­ща;

ада­п­ти­в­ність пла­ну­ван­ня;

со­ці­аль­на орі­є­н­та­ція пла­нів.

8.5. Що прийнято розуміти під терміном "критерій оптимальності". Сутність принципових вимог, яким він має від­по­ві­да­ти

Під критерієм оптимальності в загальному випадку прийнято ро­зу­мі­ти озна­ку, за якою від­по­ві­д­ни­ми по­ка­з­ни­ка­ми оці­ню­є­ть­ся мі­ра ефе­к­ти­в­но­с­ті од­но­го з роз­ро­б­ле­них і мо­ж­ли­вих ва­рі­ан­тів рі­шен­ня та ви­бо­ру найдо­ці­ль­нішого з них. Прин­ци­по­ви­ми ви­мо­га­ми, яким він має від­по­ві­да­ти, є:

не­су­пе­ре­ч­ли­вість кри­те­рі­їв, що ви­ко­ри­с­то­ву­ю­ть­ся на рі­з­но­ма­ні­т­них рі­в­нях пла­ну­ван­ня і упра­в­лін­ня ви­ро­б­ни­ц­т­вом. На­при­к­лад, для ви­ко­на­в­ця (ро­бітни­чої бри­га­ди) по­вин­но бу­ти ви­гі­д­но те са­ме, що й для всі­єї ор­га­ні­за­ції;

во­ло­дін­ня вла­с­ти­ві­с­тю оцін­ки ефе­к­ти­в­но­с­ті фун­к­ці­о­ну­ван­ня си­с­те­ми, що роз­г­ля­да­є­ть­ся. Та­кий кри­те­рій по­ви­нен ха­ра­к­те­ри­зу­ва­ти не окре­мі ча­с­ти­ни си­с­те­ми, яка роз­г­ля­да­є­ть­ся, а всю си­с­те­му. На­при­к­лад, при оці­н­юванні про­ду­к­ти­в­но­с­ті пра­ці роз­г­ля­да­ю­ть­ся по­ка­з­ни­ки усе­ре­д­не­ної про­ду­к­ти­в­ності пра­ці, що до­ся­г­ну­та бри­га­дою, а не про­ду­к­ти­в­ності, до­ся­г­ну­тої од­ним, най­більш чи най­менш до­свід­че­ним її пра­ців­ни­ком;

кіль­кі­с­на ви­зна­че­ність, що до­зво­ляє од­но­зна­ч­но сприй­ма­ти одер­жа­ні ре­зуль­та­ти усі­ма лю­дь­ми, котрі бе­руть участь у при­йнят­ті ос­та­то­ч­но­го ва­рі­ан­та рі­шен­ня .

Б4

1.5. За­галь­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка пла­ну­ван­ня та сут­ність по­нят­тя "пла­ну­ван­ня"

Пла­ну­ван­ня в за­галь­но­му ви­пад­ку за своєю су­ттю - це по­шук від­по­ві­дей на такі за­пи­тан­ня:

1. Де ми знаходимось, а са­ме які на­ші мо­ж­ли­во­с­ті, що у нас по­га­но і що до­б­ре.

2. Ку­ди ми хо­че­мо ру­ха­ти­сь, а са­ме яких ре­зуль­та­тів (ці­лей) пра­г­не­мо до­ся­г­ти.

3. Що може заважати нам досягти поставлених цілей, тобто встановлюємо обставини, які обмежують свободу наших дій.

4. Як ми збираємося досягти поставлених цілей, тобто відповідаємо на запитання: що повинні робити члени організації та в які терміни, щоб досягти виконання намічених цілей.

На разі іс­нує ве­ли­ка кіль­кість рі­з­но­ма­ні­т­них тлу­ма­чень тер­мі­на "пла­ну­ван­ня". На­да­лі під пла­ну­ван­ням ми бу­де­мо ро­зу­мі­ти си­с­те­му ор­га­ні­за­тор­сь­кої та еко­но­мі­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті, по­в'я­за­ну з про­це­сом завча­с­но­го пе­ре­дба­чен­ня ба­жа­но­го май­бу­т­ньо­го та ефе­к­ти­в­них шля­хів йо­го до­ся­г­нен­ня