- •1. Політика як суспільне явище, її сутність та структура.
- •2. Поняття, предмет та методи політології.
- •3.Функції політології та політики
- •4.Місце політології в системі суспільних наук.
- •5.Політико-правове вчення Аристотеля і Платона.
- •6.Політична думка Стародавнього Сходу.
- •7.Суспільно-політичні доктрини античності.
- •8.Політична думка Західноєвропейського Середньовіччя.
- •9.Політичні погляди епохи Відродження та Реформації.
- •10.Концепції політики і держави епохи Просвітництва.
- •13. Українська політична думка хvі-хvііі ст.
- •14. Конституція Пилипа Орлика.
- •15. Плюралізм українських політичних концепцій хіх – початку хх століття.
- •16. Етапи становлення політології як науки.
- •17. Інституювання політології в Україні.
- •18. Влада як суспільне явище, її джерела та засоби здійснення.
- •19. Сутність політичної влади та її концепції.
- •20. Легітимність політичної влади та її типи.
- •21. Сутність політичної системи, її структура та типологія.
- •22. Напрямки і проблеми становлення політичної системи сучасної України.
- •23. Політичний процес, режими його протікання.
- •24. Політична організація суспільства.
- •26. Теорії походження і сутності держави.
- •25. Походження, сутність та функції держави.
- •27. Типи і форми держави.
- •28. Державна влада та принцип її поділу.
- •29. Республіка як форма правління.
- •30. Правова і соціальна держава.
- •31. Структура державної влади в сучасній Україні.
- •32. Сутність демократії, її форми та основні ознаки.
- •33. Умови становлення та ефективності демократії.
- •34. Теорія поліархії.
- •35. Класифікація концепцій і моделей демократії.
- •36. Сутність та ознаки громадянського суспільства.
- •37. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
- •38. Основні концепції громадянського суспільства.
- •39. Сутність, ознаки та типи політичного режиму.
- •40. Основні характеристики тоталітарного політичного режиму
- •41. Авторитарний політичний режим та його соціальна роль
- •42. Основні характеристики демократичного політичного режиму.
- •43. Сутність та структура політичної партії.
- •44. Класифікація та функції політичних партій.
- •45. Типологія партійних систем.
- •46. Суспільно-політичні організації і рухи в політичній системі суспільства.
- •47. Стадії розвитку суспільно-політичних рухів.
- •48. Політична соціалізація особи.
- •49. Сутність, теорії та типологія політичного лідерства.
- •50. Сутність політичної ідеології, та класичні уявлення про неї.
- •51. Сучасні політико-ідеологічні доктрини.
- •52. Соціально-етнічні спільності та етапи формування нації.
- •53. Етнонаціональні відносини та етнонаціональна політика.
- •54. Право націй та самовизначення і форми його реалізації.
- •55. Етапи становлення нації.
- •56. Сутність націоналізму та інтернаціоналізму.
- •57. Форми і функції політичних відносин.
- •58. Сутність і типологія політичної культури.
- •59. Економічна політика, її структура та механізми реалізації.
- •60. Економічний вимір політики.
- •61. Міжнародні відносини, їх форми та принципи реалізації.
- •62. Основні міжнародні та регіональні політичні організації.
- •63. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та шляхи їх вирішення.
46. Суспільно-політичні організації і рухи в політичній системі суспільства.
Громадські організації - добровільні, побудовані на основі самоуправління і самодіяльності об'єднання громадян; відстоюють інтереси певних груп населення - соціальні, професійні, соціально-демографічні та інші, або об'єднані спільністю тих, чи інших цілей (профспілки, молодіжні організації, культурно-освітні інші добровільні товариства (творчі союзи, фонди, асоціації та ін.). Вони, як правило, мають фіксоване членство, статути. Політичні рухи - являють собою активну діяльність політичних сил, спрямовану на зміну існуючих владно-державних структур суспільства або відносин між державами в системі світового співтовариства. Суспільні рухи - об'єднання різних соціальних сил для реалізації поставлених цілей. Це - антивоєнні, молодіжні, жіночі, громадських ініціатив, альтернативні та інші. Вони, як правило, структурно не оформлені, не мають членства. Багато політологів, враховуючи характер політичних сил, здійснюють типологію політичних рухів в залежності від: Соціальної бази політичних рухів: класові (робітничо-селянські, буржуазні) і міжкласові (національно-визвольні, антифашистські, антивоєнні тощо); Ставлення до існуючого ладу і світового політичного порядку: реформістські, революційні, контрреволюційні, консервативні; Способу їх формування: організовані, слабоорганізовані, стихійні, формальні і неформальні. Ступеня охоплення мас: масові, локальні, регіональні, міжнародні; Поставлених цілей: демократичні, ліберально-демократичні, комуністичні, фашистські та ін Суб'єкта організації: партійні, державні; Ідеологічної спрямованості: загально - демократичні, релігійні та ін. Методів досягнення поставлених цілей і оцінки їх діяльності: радикальні, прогресивні, реакційні тощо.
47. Стадії розвитку суспільно-політичних рухів.
Суспільні рухи - об'єднання різних соціальних сил для реалізації поставлених цілей.
У своєму розвитку громадсько-політичні рухи проходять певні стадії.
І зародження ідей, поява активістів, вироблення спільних поглядів.
ІІ пропаганда поглядів, агітація, залучення максимальної к-ті прибічників
ІІІ більш чітке формування ідей і вимог, розвиток громадсько-політичної активності
Можливі варіанти далі:
А – оформлення в громадсько-політичну партію або організацію, участь в політичній владі
Б – мета досягнута або відсутні перспективи її досягнення, рух затихає
48. Політична соціалізація особи.
Політична соціалізація - процес включення індивіда в політичну систему. процес взаємодії особистості з політичною системою двоїстий. По-перше, політична система самовідтворюється, оновлюється від залучення громадян до участі в діяльності своїх організацій. У цьому процесі політична соціалізація стає механізмом акумуляції політичних цінностей та цілей системи, створює необхідні умови для збереження спадкоємності поколінь у політиці. По-друге, вимоги політичної системи організують структуру самої особи. Політична соціалізація активно впливає на формування політичної свідомості особи та її політичну поведінку, що сприяє становленню особистості громадянина. Варто наголосити, що поняття політичної соціалізації є ширшим, ніж поняття політичного виховання або освіти. Це можна пояснити тим, що процес політичної соціалізації включає не тільки цілеспрямований вплив на особу панівної ідеології і політичних інститутів суспільства, але також і стихійні впливи та власну активність індивіда.