33. Умови становлення та ефективності демократії.

Передумови демократії:

1.економічні: високий р-нь економ розвитку, високий р-нь урбанізації, розвиненість масових комунікацій, наявність ринкової конкурентної економіки

2. соціально-культурні: зменшення соц. Нерівності та поляризація р-ня доходів, соціальний плюралізм, наявність чисельного та впливово середнього класу, освіченість та висока політична культура населення.

3. зовнішньополітичні передумови: безпосередній економічний, політичний, дипломатичний, військовий, культурно-інформаційний вплив, вплив за допомогою прикладу розвинених демократичних країн

34. Теорія поліархії.

Найбільш повно теорія поліархії представлена Р. Далем в його роботі "Поліархія: Участь і опозиція" (1971 p.). Різниця між демократією і поліархією, на його думку, полягає в такому:

1. Демократія — це мета, а не щось уже досягнуте. Демократія, без сумніву, є утопією, — вважає Р. Даль, — але утопією корисною, оскільки вона вказує напрямки, де можна відшукати альтернативи до існуючої демократії.

2. Поліархія у Р. Даля — це демократія в дії. Поліархію він розглядає як процес наближення до демократії.

Оскільки поліархія — це стан реальної політичної дійсності, то він вибирає і критерії поліархічності тієї чи іншої системи. Такими критеріями в нього є ступінь опозиційності чи конкурентності еліт і рівень участі населення при їх виборі. Для того, щоб досягти поліархії, всі громадяни повинні: а) формулювати свої уподобання; б) висловлювати свої побажання співгромадянам і урядовцям; в) змушувати урядовців розглядати свої вимоги і таким чином контролювати процес прийняття політичних рішень.

35. Класифікація концепцій і моделей демократії.

Демократія – це така форма організації та функціонування політичної системи, при якій існують рівні можливості для здійснення прав і свобод кожного члена суспільства. У залежності від участі народу в управлінні суп. та держ. справами, демократія поділяється на пряму, плебісцитарну, представницьку. Основні концепції: Колективістські(1. заперечення автономії особи, 2. первинність великого соц. об’єкта у визначенні поведінки громадянина, 3. Необмеженість влади більшості над меншістю і окремою особою, 4. держ. підтримка соц.незахищених груп та прошарків населення), Індивідуалістичні(1. пріоритет прав особи над правами держави, 2) Індивідуальна свобода як відсутність обмежень, 3. Обмеження компетенції і сфери діяльності держави, невтручання в справи громадянського суспільства. 4. Розподіл влад, створення системи стримувань і противаг), Плюралістичні ( 1.зацікавлена група – центральний елемент політичної системи, 2. суперництво і баланс інтересів – основа демократичної влади. 3. держава – арбітр, який забезпечує саморегулювання суспільства. 4. дифузія державної влади. 5.Множинність владних еліт.)

36. Сутність та ознаки громадянського суспільства.

Громадянське суспільство – це система самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і стосунків, які покликані забезпечити умови для самореалізації окремих індивідів і колективів, приватних інтересів і потреб. Громадянське суспільство має складну структуру і включає економічні, духовні, релігійні, етнічні, родинні і інші стосунки і інститути, не опосередковані державою. Воно охоплює виробниче і приватне життя людей, їх традиції, звичаї, сфери освіти, науки, культури, що знаходяться поза безпосередньою діяльністю держави. Інтереси різних груп і індивідів виражаються через такі інститути цивільного суспільства як сім'я, церква, політичні партії, професійні, творчі об'єднання, кооперативи, соціальні рухи, органи суспільної самодіяльності. Головні ознаки громадянського суспільства:

розмежування компетенції держави і суспільства, незалежність інститутів громадянського суспільства від держави в рамках своєї компетенції;

демократія і плюралізм в політичній сфері;

ринкова економіка, основу якої складають недержавні підприємства;

середній клас як соціальна основа громадянського суспільства;

правова держава, пріоритет прав і свобод індивіда перед інтересами держави;

ідеологічний і політичний плюралізм;

свобода слова і засобів масової інформації.