- •1. Політика як суспільне явище, її сутність та структура.
- •2. Поняття, предмет та методи політології.
- •3.Функції політології та політики
- •4.Місце політології в системі суспільних наук.
- •5.Політико-правове вчення Аристотеля і Платона.
- •6.Політична думка Стародавнього Сходу.
- •7.Суспільно-політичні доктрини античності.
- •8.Політична думка Західноєвропейського Середньовіччя.
- •9.Політичні погляди епохи Відродження та Реформації.
- •10.Концепції політики і держави епохи Просвітництва.
- •13. Українська політична думка хvі-хvііі ст.
- •14. Конституція Пилипа Орлика.
- •15. Плюралізм українських політичних концепцій хіх – початку хх століття.
- •16. Етапи становлення політології як науки.
- •17. Інституювання політології в Україні.
- •18. Влада як суспільне явище, її джерела та засоби здійснення.
- •19. Сутність політичної влади та її концепції.
- •20. Легітимність політичної влади та її типи.
- •21. Сутність політичної системи, її структура та типологія.
- •22. Напрямки і проблеми становлення політичної системи сучасної України.
- •23. Політичний процес, режими його протікання.
- •24. Політична організація суспільства.
- •26. Теорії походження і сутності держави.
- •25. Походження, сутність та функції держави.
- •27. Типи і форми держави.
- •28. Державна влада та принцип її поділу.
- •29. Республіка як форма правління.
- •30. Правова і соціальна держава.
- •31. Структура державної влади в сучасній Україні.
- •32. Сутність демократії, її форми та основні ознаки.
- •33. Умови становлення та ефективності демократії.
- •34. Теорія поліархії.
- •35. Класифікація концепцій і моделей демократії.
- •36. Сутність та ознаки громадянського суспільства.
- •37. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
- •38. Основні концепції громадянського суспільства.
- •39. Сутність, ознаки та типи політичного режиму.
- •40. Основні характеристики тоталітарного політичного режиму
- •41. Авторитарний політичний режим та його соціальна роль
- •42. Основні характеристики демократичного політичного режиму.
- •43. Сутність та структура політичної партії.
- •44. Класифікація та функції політичних партій.
- •45. Типологія партійних систем.
- •46. Суспільно-політичні організації і рухи в політичній системі суспільства.
- •47. Стадії розвитку суспільно-політичних рухів.
- •48. Політична соціалізація особи.
- •49. Сутність, теорії та типологія політичного лідерства.
- •50. Сутність політичної ідеології, та класичні уявлення про неї.
- •51. Сучасні політико-ідеологічні доктрини.
- •52. Соціально-етнічні спільності та етапи формування нації.
- •53. Етнонаціональні відносини та етнонаціональна політика.
- •54. Право націй та самовизначення і форми його реалізації.
- •55. Етапи становлення нації.
- •56. Сутність націоналізму та інтернаціоналізму.
- •57. Форми і функції політичних відносин.
- •58. Сутність і типологія політичної культури.
- •59. Економічна політика, її структура та механізми реалізації.
- •60. Економічний вимір політики.
- •61. Міжнародні відносини, їх форми та принципи реалізації.
- •62. Основні міжнародні та регіональні політичні організації.
- •63. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та шляхи їх вирішення.
31. Структура державної влади в сучасній Україні.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу, судову. Органи законод., викон., суд. влади здійснюють свої повноваження у встановлених КУ межах і відповідно до з-в Укр. Законодавча влада - це держ. влада, ф-єю якої є прийняття з-в, здійснення законодавчого процесу та контроль за діяльністю виконавчої влади. Єдиним органом законод. влади в Укр. є парламент - ВРУ. Суб'єктами права законодавчої ініціативи є нар. депутати, През. Ук., КМУ, НБУ. Виконавча влада-це право застосовна влада, на яку покладена ф-я виконання рішень законодавчої влади та здійсйення завдань в господарській, соц - культ, політ, галузях. До виконавчо-розпорядчих органів належать КМУ, облдержадміністрації, райдержадміністрації. Судова влада -це держ. влада, ф-єю якої є застосування прийнятих законод. владою з-в та інших норм-прав актів до конкретних життєвих ситуацій і забезпечення верховенства права у житті с-ва. Судові органи в Укр. представлені Конст. Судом України, арбітражними судами тощо.
32. Сутність демократії, її форми та основні ознаки.
Демократія – це така форма організації та функціонування політичної системи, при якій існують рівні можливості для здійснення прав і свобод кожного члена суспільства. У залежності від участі народу в управлінні суп. та держ. справами, демократія поділяється на пряму, плебісцитарну, представницьку. Пряма демократія - це безпосередній вираз особою своїх політичних прав і свобод шляхом участі у підготовці, обговоренні, прийнятті важливих рішень. Плебісцитарна демократія відрізняється від прямої тим, що пряма демократія передбачає участь громадян в усіх стадіях політичного процесу, а при плебісцитарній можливості політичного впливу громадян обмежені і зводяться до голосування "за" чи "проти" певного законопроекту чи рішення. Представницька демократія - це опосередкована участь громадян у прийнятті рішень шляхом вибору ними в органи влади своїх представників (депутатів), які покликані виражати їхні інтереси. Основними ознаками демократії є: права і свободи, якими реально володіє кожна людина в суспільстві: свобода слова, друку, зборів, право на рівну захищеність законом тощо; свобода засобів масової інформації. ЗМІ покликані оперативно й об'єктивно інформувати людей про внутрішньо-та зовнішньополітичні події для того, щоб особа могла усвідомлено розібратися у питаннях політичного життя; рівність усіх громадян перед законом. Усі мають право на рівну захищеність законом. Держава покликана встановити рівноправні відносини між усіма громадянами, утверджувати рівність усіх громадян перед законом; система стримувань і противаг. Вона включає у себе два основні елементи - федералізм і розподіл влади. Федералізм - це розподіл управлінських функцій між центральними та місцевими органами влади. Розподіл влади - це розподіл владних функцій між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. У систему стримувань і противаг входить й контроль за діяльністю органів влади зі сторони виборців; • наявність політичного й ідеологічного плюралізму. Плюралізм передбачає багатоманіття ідей, теорій, багатопартійність.