- •1. Політика як суспільне явище, її сутність та структура.
- •2. Поняття, предмет та методи політології.
- •3.Функції політології та політики
- •4.Місце політології в системі суспільних наук.
- •5.Політико-правове вчення Аристотеля і Платона.
- •6.Політична думка Стародавнього Сходу.
- •7.Суспільно-політичні доктрини античності.
- •8.Політична думка Західноєвропейського Середньовіччя.
- •9.Політичні погляди епохи Відродження та Реформації.
- •10.Концепції політики і держави епохи Просвітництва.
- •13. Українська політична думка хvі-хvііі ст.
- •14. Конституція Пилипа Орлика.
- •15. Плюралізм українських політичних концепцій хіх – початку хх століття.
- •16. Етапи становлення політології як науки.
- •17. Інституювання політології в Україні.
- •18. Влада як суспільне явище, її джерела та засоби здійснення.
- •19. Сутність політичної влади та її концепції.
- •20. Легітимність політичної влади та її типи.
- •21. Сутність політичної системи, її структура та типологія.
- •22. Напрямки і проблеми становлення політичної системи сучасної України.
- •23. Політичний процес, режими його протікання.
- •24. Політична організація суспільства.
- •26. Теорії походження і сутності держави.
- •25. Походження, сутність та функції держави.
- •27. Типи і форми держави.
- •28. Державна влада та принцип її поділу.
- •29. Республіка як форма правління.
- •30. Правова і соціальна держава.
- •31. Структура державної влади в сучасній Україні.
- •32. Сутність демократії, її форми та основні ознаки.
- •33. Умови становлення та ефективності демократії.
- •34. Теорія поліархії.
- •35. Класифікація концепцій і моделей демократії.
- •36. Сутність та ознаки громадянського суспільства.
- •37. Співвідношення громадянського суспільства і держави.
- •38. Основні концепції громадянського суспільства.
- •39. Сутність, ознаки та типи політичного режиму.
- •40. Основні характеристики тоталітарного політичного режиму
- •41. Авторитарний політичний режим та його соціальна роль
- •42. Основні характеристики демократичного політичного режиму.
- •43. Сутність та структура політичної партії.
- •44. Класифікація та функції політичних партій.
- •45. Типологія партійних систем.
- •46. Суспільно-політичні організації і рухи в політичній системі суспільства.
- •47. Стадії розвитку суспільно-політичних рухів.
- •48. Політична соціалізація особи.
- •49. Сутність, теорії та типологія політичного лідерства.
- •50. Сутність політичної ідеології, та класичні уявлення про неї.
- •51. Сучасні політико-ідеологічні доктрини.
- •52. Соціально-етнічні спільності та етапи формування нації.
- •53. Етнонаціональні відносини та етнонаціональна політика.
- •54. Право націй та самовизначення і форми його реалізації.
- •55. Етапи становлення нації.
- •56. Сутність націоналізму та інтернаціоналізму.
- •57. Форми і функції політичних відносин.
- •58. Сутність і типологія політичної культури.
- •59. Економічна політика, її структура та механізми реалізації.
- •60. Економічний вимір політики.
- •61. Міжнародні відносини, їх форми та принципи реалізації.
- •62. Основні міжнародні та регіональні політичні організації.
- •63. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та шляхи їх вирішення.
1. Політика як суспільне явище, її сутність та структура.
Політика - це прагнення до влади, її завоювання, утримання в різних великих суспільних колективах, це політичні відносини, пов'язані з управлінням окремими сферами людського життя, а у вузькому розумінні - керівництво політичною організацією, передовсім державою. У політиці, як сфері життєдіяльності людей, виявляються відмінності інтересів різних груп, які, з одного боку - стикаються, а з іншого - взаємо узгоджуються Метою політики є забезпечення панування одних суспільних груп над іншими, одних інтересів - над іншими, або узгодження соціальних інтересів, забезпечення оптимального можливого в даному суспільстві та в конкретних умовах здійснення суспільних процесів. Засобами політики є право, сила, мораль. Призначення політики у тому, щоб на основі спільних інтересів об'єднувати усі верстви суспільства і спрямовувати їх дії на вирішення важливих суспільно-державних завдань. У структурі політики можна виділити такі елементи: політична свідомість, політичні інститути і політичні відносини. Політична свідомість виражає сутність усвідомленості суб'єктами політики законів і тенденцій розвитку політичної дійсності. Політичні інститути - це сукупність організацій та установ (держава, її органи, політичні партії тощо), що впорядковують політичні та інші відносини у суспільстві. Політичні відносини виражають стійкі зв'язки між громадянами і владою, державою та громадянським суспільством; у їх центрі - інтереси та потреби суб'єктів політики. У структурі політики також виділяють економічну, соціальну та культурну політику. Економічна політика поділяється на промислову, сільськогосподарську, фінансову та ін. Соціальну політику можна диференціювати на політику у сфері охорони здоров'я, соціального забезпечення, побутового обслуговування. Культурна політика включає у себе політику у царині освіти, науки, культури, мистецтва. У залежності від масштабів, спрямованості, змісту завдань політика поділяється на внутрішню та міжнародну. Внутрішня політика охоплює основні напрямки діяльності держави щодо регулювання економічних, політичних, соціальних та інших відносин між людьми в середині суспільства. Міжнародна (зовнішня) політика спрямовується на забезпечення безпеки держави, вона покликана створювати сприятливі умови для досягнення основних завдань внутрішньої політики.
2. Поняття, предмет та методи політології.
Політологія-наука об’єктом якої є політика і її відносини з особистістю та суспільством.
Предметом політології є конкретні прояви, процеси, відносини політичної дійсності, які вивчаються політологами. У цілому усю сукупність проблем, які с предметом політології, можна розділити на такі основні групи: ідейно-теоретичне і соціально-філософське підґрунтя політичних процесів і явищ, яке систематизує ознаки і характеристики політики, політичні парадигми, які відповідають конкретному історичному періоду; політичні системи, політична влада, політичні режими (умови їх розвитку і зміни), держава, політичні партії, суспільні рухи; політичні процеси, політична діяльність, політична участь і політична поведінка.
Методи політології: Історичний – полягає у вивченні політичних процесів, явищ, політ. систем в історичному плані з точки зору їх історичного взаємозв’язку та розвитку. Інституційний – вивчення інститутів, за допомогою яких здійснюється політична діяльність. Соціальний – сприяє з’ясуванню соціальної зумовленості політ. явищ і процесів.(Вплив на політ сис-му економ. відносин, моралі, культури, релігії. Емпіричний – досліджує політ. дійсність шляхом спостереження , експерименту, аналізу документів. Системний – забезпечує цілісне сприйняття об’єкта, дослідження та всебічний аналіз зв’язків між окремими його елементами в межах цілого. Структурно – функціональний – передбачає розчленування політ. явища на складові частини з подальшим аналізом вивчення їх ролі для сус-ва, соц.змін індивідів. Біхевіористичний(соц-псих) – орієнтує на вивчення поведінки груп, класів, особистостей, що виконують будь-яку політ. діяльність. Порівняльний – зіставлення однотипних політ. явищ, різних способів реалізації одних і тих самих рішень. Політичного моделювання – припускає оперативну оцінку передбачуваного розвитку політ.подій, на основі яких можна прийняти ефективні рішення. Антропологічний – вивчення зумовленості політики не соц. чинниками, а природою людського роду.