13.Організація складського обліку.

Однією із складових організації обліку запасів є організація складського обліку – кількісно-сортового обліку матеріальних цінностей, який ведеться на місці їх зберігання безпосередньо матеріально-відповідальною особою, але організовується головним бухгалтером. Він встановлює форми регістрів обліку, оформляє і передає їх на склад, інструктує матеріально-відповідальних осіб про порядок ведення складського обліку та систематично слідкує за ефективністю ведення складського обліку. Відповідальність за приймання, зберігання та відпуск матеріальних цінностей покладається на матеріально відповідальних осіб. Матеріальна відповідальність робітників і службовців наступає згідно з чинним турдовим законодавством. З матеріально відповідальними особами укладають письмовий договір про повну матеріальну відповідальність на підставі однойменного типового договору. В бюджетних установах письмові договори про повну матеріальну відповідальність повинні укладатися із завідувачем господарства, робітниками, що виконують роботи з приймання (видачі) матеріальних цінностей робітникам установи. Адміністрація установи зобов’язана: -створити робітнику умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення збереження матеріальних цінностей; -ознайомити з чинним законодавством щодо матеріальної відповідальності робітників та службовців за збитки, нанесені установі, а також діючими інструкціями, нормативами та правилами зберігання, приймання, оброблення, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей; -проводити у встановленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей.

Матеріали повинні зберігатися в спеціально пристосованих приміщеннях (складах, коморах), оснащених ваговимірювальними приладами, що забезпечують точність підрахунку кількості прийнятих та відпущених матеріалів. Якщо в установі є кілька сховищ (у відділеннях, філіалах), то за кожним із них закріплюється група матеріалів. Сховищу присвоюється номер (шифр), який проставляється на всіх прибуткових і видаткових документах. Для забезпечення швидкого приймання та видачі, а також проведення інвентаризації матеріали розміщують на стелажах, в ячейках, піддонах з обов’язковими матеріальними ярликами. В ярликах позначають найменування матеріалу, його марку, сорт, розмір, номер, одиницю виміру, ціну, норму запасу.

Надходж. матеріалів оформлюється розпискою матеріально відповідальної особи на документах постачальника (рахунку, акті, товарно-транспортній накладній). При централізованій поставці матер. цінностей приймання їх підтверджується не тільки підписом матеріально відповідальної особи в супровідному документі постачальника, але й штампом (печаткою) бюджетної установи.Оформл.відпуску матеріалів зі складів установи здійснюється на основі документів, затверджених керівником установи.

14.ОБЛІК ТЗВ.

ТЗВ – це витрати з доставки матеріальних цінностей на на під-во. До них відносять транспорні витрати (оплата стороннім транспоттним організаціям, витрати власного автотранспорту), витрати по розвантажувально – повантажувальних роботах і розміщенню на складах ( зарплата вантажникам, відрахування на соц заходи та ін.).

По дебету рах. 20,22,28 відображається сума, сплачена постачальнику без суми податкового кредиту, якщо під-во є платником пдв.

Придбані запаси використ під-вом на виробничі потреби, реалізацію та ін. цілі. Для оцінки вибулих запасів на рактиці найпоширенішим є метод за середньозваженою собівартісю: Сср= (Во+Вп)/(Ко+Кп), Во – вартість запасів на початок звітнього місяця, Вп – вартість одержаних у звітньому місяці запасів, Ко – к-ть запасів на початок зв місяця, Кп – к-ть запасів одержаних у звітньому місяці. Але в цій методиці не враховані тзв. Згідно з нормами псбо 9 „Запаси” тзв на собівартість запасів відносяться або прямо (безпосередньо) або побічно (шляхом їх розподілу). Наприклад, під-во закупило муку, вартість послуг з доставки муки іншим АТП можна прямо віднести на собівартість муки.

Для розрахунку середньозваженої собівартості 1т муки треба уточнити формулу: Сср= (Во+Вп+ТЗВ)/(Ко+Кп).

Якщо тзв є загальними витратами для кількох видів запасів, тоїх необхідно врахувати на окремому субрахунку рахунку обліку запасів і загальну суму щомісячно розподілити між сумою залишків запасів на кінець звітнього місяця і сумою запасів, що вибули за звітній місяць.

Послідовність розрахунків: 1.За данними аналітичного обліку визначити середньозважену собівартість одиниці використаних запасівза формулою Сср= (Во+Вп)/(Ко+Кп). 2.Визначити собівартісь витрачених запасів за середньозваженою собівартістю, що склалася у звітньому місяці: Собівартість =к-ть використаних запасів * собівартість одиниці(1). На цю суму слід скласти кореспонденцію: Д91-К210, зробивши записи за кредитом аналітичних рахунків. 3.Розподіл тзв, що припадають на вартість витрачених запасів. Для цього визначемо середній відсоток ТЗВ за формулою Ср%ТЗВ= ((ТЗВо+ТЗВм)*100%) /(Во+Вп) використовуючи данні субрахунку 209 „тзв”.4.Визначається розмір тзв, що припадає на витрачені запаси: ТЗВ= Ср%Тзв*собівартість витрачених запасів одного виду(2). Цю суму слід віднести в Д91 з К20, субрахунок 209.

ТЗВ входять до складу первісної вартості придбаних основних засобів.