Tema1гк

Завдання цього курсу — дати майбутнім фахівцям з економіки знання щодо сутності та механізму функціонування таких категорій, як гроші, кредит, грошовий ринок, процент; сформувати в них теоретичну та методологічну базу, необхідну для наступного оволодіння практикою використання грошово-кредитних інструментів, а також уміння оцінювати й аналізувати грошово-кредитну політику, що проводиться в країні.

1. Гроші: необхідність та концепції походження.

Гроші — складна економічна категорія. Особливість їх — у системному багатофункціональному характері. Наведемо такі характерні ознаки грошей:

«товар товарів», бо кожний товар у процесі реалізації «висвічує» свою вартість у грошах;

гроші — це специфічний товар, що виконує роль загального еквівалента;

«головна і діюча особа» в ринковій економіці;

«мова ринку».

Векономічній теорії традиційно виділяються дві основні концепції походження

грошей:

1.Раціоналістична. Основна ідея - гроші виникли як результат певної раціональної угоди між людьми через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу.

2.Еволюційна. Основна ідея - гроші виділяються із загальної товарної маси, оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми товарного виробництва й обігу. Ця концепція підкреслює об'єктивний характер виникнення грошей.

Об'єктивний характер появи грошей засвідчив тривалий процес розвитку форм грошей від простих товарів (худоба, сіль тощо) до найпростіших сигналів у комп'ютерних системах.

повинна вибрати носія, який здатний найповніше задовольнити ці вимоги;

3

2) здатність даного активу зберігати свою номінальну вартість незмінною.

Абсолютна ліквідність — здатність активу негайно обмінюватися на будь-які блага. Функціональні форми грошей — похідні від грошових функцій, їх логічне

продовження. Гроші — найвищий ступінь у розвитку економічних відносин. Маючи істотні відмінності від попередніх структур, функціональні форми грошей певною мірою зберігають і спадковість.

Важливим показником, який характеризує відмінність грошей від інших активів, є їхня ліквідність. Ліквідність є ступенем зрілості окремих функціональних форм грошей.

Людина в умовах ринкової економіки має можливість зберігати своє багатство в таких формах:

а)гроші; б) цінні папери;

в) капітал у матеріально-фізичній формі.

Ліквідність будь-якого виду майна (активу) безпосередньо пов'язана з витратами його обміну на інші види майна.

Майно, витрати обміну якого дорівнюють нулю, є абсолютно ліквідним.

2. Специфічний характер вартості грошей Гроші — це товар що має власну внутрішню вартість на етапі зародження і

становлення ринкових відносин. Завдяки цьому гроші:

виконували у світі товарів роль загального вартісного еквівалента;

будучи у формі паперових грошей, розмінних на золото, — розглядались як знаки вартості монетарного товару;

розмінні паперові гроші, які не мали власної внутрішньої вартості представляли в обігу вартість офіційно визначеної на основі зафіксованого державою масштабу цін вагової частки золота.

Сучасні готівкові гроші (банкноти або чекові депозити) мають — відносну вартість.

Завдяки цьому:

гроші функціонують в обігу як законний платіжний засіб тому, що вони є грішми, декларованими державою;

їх вартість формується під впливом ринкових сил — стихійно.

Сучасна монетарна теорія виходить з того, що відносна вартість грошей пов'язана з характеристикою їх економічної корисності.

Корисність грошей визначається опосередковано через корисність інших товарів та економічних послуг, які можна отримати на ці гроші.

Корисність грошей пов'язана з рідкістю, тобто постійним попитом на них.

4

Відносна вартість грошей не є константою — вона змінюється в часовому просторі. Вартість грошей — визначається їх купівельною спроможністю, а ціною тієї чи іншої

грошової одиниці є або процентна ставка, або її валютний курс.

Відносна вартість грошей у функції засобу обігу визначається опосередковано як їхня купівельна спроможність. Їх цінність порівнюється з вартістю товарів і послуг, які можна на них купити.

Динаміка вартості грошей визначається динамікою цін. Ці величини знаходяться в обернено пропорційній залежності.

5

Розвиток форм вартості.

Вихідними ознаками грошей є: а) загальне (суспільне) визнання; б) збереження вартості;

в) використання як посередника обміну товарів і послуг.

1.Проста або випадкова форма вартості. Ця форма властива низькому рівню розвитку виробничих сил. Товари, що потрапили на ринок випадково, вимірювали свою вартість за допомогою іншого товару. При цьому мінова вартість різко коливалася. Проте вже тут були закладені основи майбутніх грошей.

Еквівалентна форма вартості має наступні особливості:

1.споживча вартість товару-еквівалента служить формою прояву своєї протилежності;

2.праця приватна, індивідуальна, витрачена на виробництво товару-еквівалента виражає свою протилежність у суспільній праці;

3.конкретна праця, укладена в товарі-еквіваленті служить формою прояву абстрактної праці.

2.Розгорнена форма вартості. Ця форма вартості з'явилася результатом подальшого розподілу праці і зростання виробництва. Внаслідок цього на ринок стала поступати більша кількість продуктів і товарів. При цьому один товар при обміні став зустрічатися з рядом інших товарів-еквівалентів.

3.Загальна форма вартості. Товар стає головною метою виробництва. Кожен виробник за свій товар прагнув одержати загальний товар, який потрібен всім. Така об'єктивна необхідність стала причиною виділення зі всієї товарної маси товарів, що виконують роль загального еквівалента (худоба, шкури, зерно). Як така роль ці товари затримувалися не на довгий час. Причина – ці товари не задовольняли вимогам товарного обігу і по своїх якісних властивостях не відповідали умовам еквівалентності.

4.Грошова форма вартості. В результаті розвитку обміну товарами, протягом тривалого періоду часу загальним еквівалентом стає один товар – переважно метал. Цей процес конструювання товару на роль загального еквівалента і визначив появу грошової форми вартості.

7

гроші стали загальним знаряддям торгівлі, завдяки якому продаються і купуються усякого роду товари або обмінюються один на одної о" (А. Сміт).

По-третс, гроші - специфічний товар, тому що вони не здатні прямо задовольнити будьякі фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано - через відчуження їх на купівлю звичайних товарів та послуг. Цю думку свого часу висловив класик політичної економіки П. Самуельсон: "Гроші - як гроші, а не як товар - потрібні не самі собою, а заради тих речей, які на них можна купити. Гроші - це штучна соціальна умовність".

По-четверте, гроші - це товар, що виділився стихійно із загальної товарної маси. Економічна сутність і закономірність виникнення й розвитку грошей взаємозв'язані і взаємозумовлені.

Електронні гроші - це абстрактна назва грошових коштів, які використовуються їх власниками на основі електронної системи банківських послуг. На сьогодні це найбільш прогресивний, економічний і зручний носій грошових функцій.

За формою електронні гроші є різновидом депозитних грошей. Вони органічно поєднують у собі всі переваги депозитної та готівкової форм грошей:

-немає потреби переносити або перевозити велику кількість готівкових грошей;

-готівку у вигляді електронних грошей, як правило, не можна витратити, якщо ці гроші викрадені або втрачені;

8

-після втрати, викрадення або знищення, одразу попередивши про це кредитну установу, можна отримати нові електронні гроші з відновленням первісного балансу;

-досягається значна економія витрат на виготовлення, збереження, перерахування і перевезення електронних грошей;

-кожний платник має можливість умить виконати платіж:, попередньо перевіривши всі його умови і здійснивши відповідні розрахунки.

Одним з носіїв електронних грошей є банківські платіжні картки (БПК) - іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунка і дає можливість власникові керувати ним, тобто здійснювати оплату за товари, послуги, отримувати готівкові кошти, а також: дозволяє отримувати у банку короткострокову позику. Найчастіше застосовуються у роздрібному товарному обороті та сфері послуг.

Висновки:

1.Гроші виникли стихійно завдяки бартерному обміну, а не за угодою сторін.

2.В ролі грошей виступали певні товари, але придатнішими виявилися дорогоцінні метали

– золото і срібло.

3.Гроші по своєму походженню – це товар, тому володіють споживацькою вартістю (золото у вигляді прикрас) і вартістю (витрати праці на виробництво золота).

4.Гроші є особливим товаром. Це характеризується наступними положеннями:

споживча вартість грошей як би подвоюється, тобто окрім конкретної споживчої вартості товар-еквівалент має ще і загальну споживацьку вартість, за допомогою якої людина може задовольнити будь-яку свою потребу.

вартість грошей має зовнішню форму прояву як гроші до їх обміну на ринку. При цьому товар гроші завжди можна обміняти на будь-який звичний товар, вартість якого прихована і виявляється тільки при обміні.

5.Гроші, як економічна категорія розвивається на кожному етапі товарного виробництва і наповнюється новим змістом у зв'язку із зміною умов виробництва.

6.Гроші вирішили суперечність товарного виробництва між споживчою вартістю і вартістю. З появою грошей мир розколовся на два – товар-гроші і вся решта товарів. При цьому споживча вартість сконцентрована на стороні всіх товарів, а їх вартість на стороні грошей. Товари, що беруть участь в обміні виступають як споживча вартість. Гроші ж стають виразником цих споживацьких вартостей через свою вартість.

3. Функції грошей.

Важливим аспектом пізнання функцій грошей є насамперед принцип історизму. Гроші не є статичною категорією, їх не можна розглядати як щось незмінне, оскільки це динамічна категорія. Розвиток функцій грошей відбувався відповідно до укладання товарного виробництва та ринкових відносин. Тому на кожному етапі розвитку товарно-грошових відносин формується певна сукупність функцій грошей та способів їх взаємодії. Також необхідно враховувати, що у процесі розвитку грошових відносин деякі їх функції ускладнюються, змінюються, відмирають. На зміну з'являються нові.

Тому не вражає така кількість поглядів на це питання. Розбіжності стосуються як трактування самих функцій, так і їх кількості. Платон, наприклад, у праці "Держава" виділив тільки дві функції грошей: міра вартості та засіб обігу. Д. Рікардо віддавав перевагу тільки одній функції грошей як засобу обігу. У своїх наукових роботах він писав: "Гроші - є товаром... що служить загальним засобом обміну". А. Сміт вважав гроші лише технічним засобом і наділяв їх тільки однією функцією - засобу обігу. Разом з тим класик економічної теорії Карл Маркс у праці "Капітал", маючи на увазі золото як грошовий товар, довів, що існує п'ять функцій грошей: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, нагромадження та функція світових грошей.

9

Сучасні наукові дослідження на основі положень, що стосуються функцій грошей, проводяться багатьма вченими, але, як правило, здійснюються вони в межах відомих сьогодні функцій грошей.

Дехто з учених зменшує кількість функцій, поєднуючи і комбінуючи п'ять класичних функцій або, навпаки - намагається їх модифікувати з розвитком товарно-грошових відносин у більшу кількість.

Необхідно зауважити, що у процесі економічного розвитку та змін у наукових підходах до визначення суті грошей має відбуватися не лише модифікація наявних функцій, а й поява принципово нових.

Функції грошей виражають внутрішню основу і зміст грошей, а також проявляють їх суть, як економічної категорії.

Гроші виконують наступні 5 функцій:

1.Міра вартості.

2.Засіб обігу.

3.Засіб накопичення.

4.Засіб платежу.

5.Світові гроші.

1. Міра вартості.

Суспільна праця, витрачена на виробництво, робить товари сумірними, а оскільки всі товари є продуктами суспільно-необхідної праці, то дійсні гроші – срібло і золото, які володіють вартістю, можуть стати мірою вартості товарів. При такому вимірюванні вартості товарів, гроші – срібло і золото – виражали вартість товарів ідеально, тобто у вигляді уявних грошей (подумки).

Формою прояву вартості є ціна товару – вартість товару, виражена в грошах. Визначається ціна суспільно-необхідними витратами праці на виробництво і реалізацію товару. У основі цін і їх русі лежить закон вартості.

Формується ціна на ринку. При цьому, якщо попит рівний пропозиції на товари, то ціна залежатиме від вартості товару і вартості грошей. При функціонуванні дійсних грошей ціна на товари прямо пропорційна вартості цих товарів, і обернено пропорційна вартості грошей.

Якщо ж на ринку спостерігається невідповідність попиту і пропозиції, то ціна товару відхиляється від його вартості. По таких відхиленнях цін вгору або вниз від вартості товаровиробника визначають, яких товарів вироблене недосить, а яких в надлишку.

При пануванні золота в якості грошей (золотому стандарті) ціни залежали від вартості товарів, оскільки вартість грошей золота була щодо постійної.

При пануванні паперових грошей (паперово-грошовій системі і системі кредитних грошей) ціни на товари виражалися в знаках вартості. Знаки вартості не володіють власною вартістю і тому не можуть точно відображати цінність товару. Звідси виникають відмінності в цінах одного і того ж товару. Така відмінність утрудняє ухвалення рішень про виробництво товарів.

Кількісна оцінка вартості товарів в грошах або ціна товару забезпечує порівняння продуктів суспільної праці і грошового товару – срібла або золота.Для порівняння цін різних за вартістю товарів необхідно звести їх до одного масштабу, тобто виразити їх в одних грошових одиницях.

Масштабом цін при металевому обігу називається вагова кількість грошового металу, прийняте за грошову одиницю і яка служить для вимірювання цін всіх інших товарів.

Між грошима, як мірою вартості і грошима, як масштабом цін є наступні відмінності: 1.Перші, як міра вартості відносяться до всієї решти товарів, виникають стихійно і змінюються залежно від кількості суспільної праці, витраченої на виробництво грошового товару.

10

2.Гроші ж, як масштаб цін, встановлюються державою і виступають як фіксована вагова кількість металу, яка змінюється із зміною вартості цього металу.

З історії грошових відносин відомо, що первинний грошовий зміст грошової одиниці співпадав з масштабом цін. Наприклад англійський фунт стерлінгів у минулому дійсно важив фунт срібла.

В ході розвитку грошових відносин масштаб цін відокремився від вагового змісту грошової одиниці.

При золотому обігу масштаб цін припускав встановлення грошової одиниці, прирівняної до певної кількості золота.

У20 столітті спостерігається зниження купівельної спроможності грошей. Виражається це в зменшенні кількості золота в грошовій одиниці. Так, якщо в 1900г. долар США прирівнювався до 1,504…гр. золота, то в 1934г. – 0,888…гр., в 1973г. – 0,736…гр.

УРосії по реформі міністра фінансів Вітте в 1895-97гг. золотий зміст рубля складав 0,774…гр. золота, в 1950г. – 0,222…гр. золота, а в 1961г. у зв'язку із зміною масштабу цін 1:10 цей зміст склав 0,987…гр. золота.

Ямайська валютна система, введена в 197678 рр. відмінила офіційну ціну золота і золотий вміст грошових одиниць країн-учасниць Міжнародного Валютного Фонду (МВФ). Нині офіційний масштаб цін цих країн складається стихійно в процесі ринкового обміну шляхом порівняння вартості товарів за допомогою ціни.

Таким чином, в сучасних умовах відбувся процес демонетизації золота – постуапової втрати золотом функцій грошей. Золото втратило функції грошей, в т.ч. і функцію міри вартості. Золото витиснене з внутрішнього і зовнішнього обороту нерозмінними кредитними грошима. Зі встановленням панування останніх масштаб цін зазнав істотні зміни, і на сьогоднішній денгь має інші форми прояву:

1.– назва грошової одиниці

–порядок її випуску, вилучення

–купюрність.

2.Порядок випуску дрібної грошової одиниці з дешевого металу з визначенням її співвідношення до основної грошової одиниці.

3.Правило обігу наявних і безготівкових грошей.

4.Валютний курс національної грошової одиниці до іноземної виходячи з попиту своєї валюти і публікацією валютного курсу в офіційному друці.

Панування знаків вартості (кредитних грошей) модифікує функцію грошей як міру вартості. Річ у тому, що в умовах капіталістичних відносин гроші обслуговують не тільки обмін товарів, а обмін виробничих, товарних і фінансових капіталів і самі виступають як грошовий капітал. При цьому сучасні гроші стають грошовим капіталом в результаті участі їх в кругообігу промислового капіталу, в процесі функціонування якого створюється додаткова вартість або приріст капіталу. Таким чином, грошовий капітал з одного боку забезпечує виробництво товарів, а з іншою – створює умови для реалізації товарного капіталу з урахуванням його приросту.

Товарний капітал, створений на підприємстві одержав суспільне визнання не у сфері обміну на ринку, а безпосередньо в самому виробництві через порівняння товарів один з одним до моменту їх реалізації. Звідси витікає, що функція міри вартості кредитних грошей знаходить свій вираз безпосередньо у виробництві до ринку.

На ринку ж ціна товару піддається деякій модифікації в результаті збереження дії закону вартості. Таким чином, при сучасних кредитних грошах, нерозмінних на золото, ціна товару знаходить свій вираз не в одному специфічному грошовому товарі, а у всіх інших товарах, нагадуючи розгорнену форму вартості.

2. Функція грошей як засіб обігу.

На відміну від першої функції, де товари оцінювалися ідеально в грошах до початку їх обігу, гроші при обігу товарів, повинні бути присутнім реально.