- •1. Ідеали виховання.
- •2. Загальнолюдські цінності як основа ідеалів виховання.
- •3. Цінності і методи виховання
- •4. Сутність процесу виховання
- •5. Принципи виховання
- •6. Виховання як соціалізація особистості
- •7. Загальний напрям виховання
- •8. Зв’язок виховання з життям, працею
- •9. Виховання: сутність, призначення, сучасні ідеї
- •10. Виховання, його специфіка та характерні особливості.
- •11. Етапи виховання
- •12. Закономірності і принципи виховання.
- •13. Мета й завдання виховання.
- •14. Сім’я як чинник виховання.
- •15. Учнівський колектив: методика його створення і розвиток.
- •16. Проблема змісту виховання в сучасній теорії і практиці.
- •17. Виховна діяльність: значення, сутність, зміст, основні методики.
- •18. Стимулювання здорового способу життя педагога і вихованців як основа виховання.
- •19.Колектив як чинник виховання
- •20.Виховна робота класного керівника у навчальному закладі
- •21.Особливості виховання у птнз
- •22.Вибір методів виховання
- •23 Класифікація методів виховання
- •24. Методи формування свідомості особистості
- •25. Методи організації діяльності
- •26. Методи стимулювання і корекції поведінки
- •27.Виховні засоби
- •28. Прийоми і педагогічна техніка впливу у процесі виховання.
- •29. Сучасні технології виховання.
- •30. Виховна робота в навчальному закладі.
- •31. Теоретичні основи, методика і техніка планування виховної роботи.
- •32. Організаційні форми виховання: поняття і сутність, характеристика різноманітних форм.
- •33. Методика і техніка підготовки і проведення різноманітних форм виховної роботи.
- •35. Система роботи класного керівника з батьками учнів птнз.
- •36. Вихованість як критерій результативності виховного процесу.
- •37. Система додаткової освіти, її виховний потенціал, зміст і основи методики.
- •38. Призначення і функції класного керівника в сучасному професійно-технічному закладі.
- •1.Зміст роботи класного керівника:
- •Співпраця з психологом навчального закладу.
- •39. Традиційні і творчі форми роботи з батьками учнів.
- •40. Прийоми (елементи) в структурі різних форм виховної роботи.
- •41. Методичні основи діяльності класного керівника в професійно-технічному навчальному закладі.
- •43. Методи виховання як система
- •44. Зміст виховання як система.
41. Методичні основи діяльності класного керівника в професійно-технічному навчальному закладі.
Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають функції класного керівника:
• забезпечувати оптимальні умови для всебічного гармонійного розвитку вихованців;
• у співпраці з батьками, вчителями, які працюють з учнями певного класу, дитячими громадськими організаціями проводити цілеспрямовану роботу зі здійснення завдань національного виховання школярів у процесі навчально-виховної роботи в школі та за її межами;
• систематично вивчати індивідуальні анатомо-фізіологічні і соціально-психологічні особливості розвитку учнів свого класу;
• здійснювати організацію і виховання первинного учнівського колективу; всебічно вивчати динаміку розвитку колективу; розвивати спілкування в колективі на рівні вимог принципу демократичного співробітництва; координувати діяльність з колективом учителів, які працюють у цьому класі;
• проводити виховні та організаційні заходи зі створення оптимальних умов, які сприяли б зміцненню і збереженню здоров'я учнів;
• здійснювати організаційно-виховну роботу з учнями, вчителями та батьками учнів, спрямовану на формування у школярів старанності і дисциплінованості у процесі навчальної діяльності з урахуванням їхніх розумових можливостей;
• організовувати позакласну виховну роботу з учнями, сприяти залученню вихованців до участі в діяльності позашкільних дитячих виховних закладів; цікавитись участю школярів у діяльності дитячих громадських організацій;
• проводити цілеспрямовану організаційно-педагогічну роботу з батьками; забезпечувати системність у формуванні психолого-педагогічної культури батьків;
• домагатись єдності вимог до вихованців з боку школи і сім'ї; підтримувати зв'язок з вихователями груп продовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями;
• вести нормативну документацію класу, подавати керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів; стежити за станом ведення учнями щоденників.
У межах функцій діяльності класного керівника визначаються його конкретні обов'язки з урахуванням низки суб'єктивних і об'єктивних чинників.
Окрім функціональних обов'язків класний керівник має право: відвідувати уроки всіх учителів у своєму класі; запрошувати до школи батьків учнів класу або їх опікунів; виступати з клопотаннями перед дирекцією навчально-виховного закладу про заохочення або покарання учнів свого класу.
Діяльність класного керівника носить творчий характер і не може обмежуватися якимись рамками. Можна вести мову лише про різноманітність форм виховної роботи.
З погляду рівня спілкування визначають індивідуальну, групову і фронтальну форми роботи. Вибір тієї чи іншої форми виховної роботи зумовлюється різними факторами: завданнями виховання, рівнем розвитку первинного колективу, індивідуальними особливостями розвитку школярів, об'єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями та ін.
З погляду використання джерел і засобів виховного впливу на школярів виділяють: словесні форми (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі, усні журнали та ін.); практичні форми (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси, суспільно корисна праця та ін.); наочні форми (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди та ін.). Але всі форми виховної роботи класного керівника взаємопов'язані, доповнюють і збагачують одна одну. Є види роботи, в яких використовуються і словесні, і практичні, і наочні форми, тобто має місце діалектична інтеграція. Зразком такої інтеграції є, наприклад, колективні творчі справи (КТС). Провідним функціональним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчителів, які працюють з вихованцями. Вчитель-вихователь повинен добре володіти методами вивчення учнів і дитячих колективів.
42. Етико-педагогічні основи і методичні правила роботи педагогічного колективу професійно-технічних навчальних закладів з батьками учнів. Вивчення родин учнів дозволяє класному керівнику краще довідатись про дітей та їхніх батьків, зрозуміти стиль життя родин, ознайомитися з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей напрям діяльності класного керівника відбивається у плані такими формами роботи, як відвідування родин учнів, анкетування, твори про родину, конкурс творчих робіт учнів «Моя родина», тестування, педагогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банку даних про родину та сімейне виховання.
Педагогічна освіта батьків планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей і задач навчально-виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, права, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори; тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду й аналізу різних ситуацій виховання дитини в родині та школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків; обмін досвідом виховання дітей у родині; вечір запитань і відповідей; день відкритих дверей та інші форми.
Забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу здійснюється класним керівником за допомогою включення їх у такі види взаємодії, як спільне планування виховної роботи у класі; колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт, дні здоров'я; допомога в ремонтних роботах й естетичному оформленні класної кімнати; участь в обладнанні кабінету й виготовленні наочного приладдя; організація міні-гуртків і клубів.
Педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу відбивається в таких пунктах плану виховної роботи: вибори батьківської ради, допомога у плануванні й організації її діяльності, робота із соціально неблагополучними родинами, установлення зв'язків із шефами, оточуючим соціумом, громадськістю.
Індивідуальна робота з батьками дозволяє встановити безпосередній контакт із кожним членом родини учня, домогтись більшого взаєморозуміння в пошуку шляхів розвивального впливу на особистість дитини. Тому класний керівник включає у план роботи відвідування родин учнів, індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив і засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення.
Інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнівздійснюється класним керівником за допомогою тематичних і підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей і таблиць результатів навчальної діяльності, ведення щоденників спостереження за процесом розвитку дитини чи зошитів досягнень учнів, написання батькам листів-характеристик, записок-повідомлень, вітальних листівок і листів подяки.