- •1. Ідеали виховання.
- •2. Загальнолюдські цінності як основа ідеалів виховання.
- •3. Цінності і методи виховання
- •4. Сутність процесу виховання
- •5. Принципи виховання
- •6. Виховання як соціалізація особистості
- •7. Загальний напрям виховання
- •8. Зв’язок виховання з життям, працею
- •9. Виховання: сутність, призначення, сучасні ідеї
- •10. Виховання, його специфіка та характерні особливості.
- •11. Етапи виховання
- •12. Закономірності і принципи виховання.
- •13. Мета й завдання виховання.
- •14. Сім’я як чинник виховання.
- •15. Учнівський колектив: методика його створення і розвиток.
- •16. Проблема змісту виховання в сучасній теорії і практиці.
- •17. Виховна діяльність: значення, сутність, зміст, основні методики.
- •18. Стимулювання здорового способу життя педагога і вихованців як основа виховання.
- •19.Колектив як чинник виховання
- •20.Виховна робота класного керівника у навчальному закладі
- •21.Особливості виховання у птнз
- •22.Вибір методів виховання
- •23 Класифікація методів виховання
- •24. Методи формування свідомості особистості
- •25. Методи організації діяльності
- •26. Методи стимулювання і корекції поведінки
- •27.Виховні засоби
- •28. Прийоми і педагогічна техніка впливу у процесі виховання.
- •29. Сучасні технології виховання.
- •30. Виховна робота в навчальному закладі.
- •31. Теоретичні основи, методика і техніка планування виховної роботи.
- •32. Організаційні форми виховання: поняття і сутність, характеристика різноманітних форм.
- •33. Методика і техніка підготовки і проведення різноманітних форм виховної роботи.
- •35. Система роботи класного керівника з батьками учнів птнз.
- •36. Вихованість як критерій результативності виховного процесу.
- •37. Система додаткової освіти, її виховний потенціал, зміст і основи методики.
- •38. Призначення і функції класного керівника в сучасному професійно-технічному закладі.
- •1.Зміст роботи класного керівника:
- •Співпраця з психологом навчального закладу.
- •39. Традиційні і творчі форми роботи з батьками учнів.
- •40. Прийоми (елементи) в структурі різних форм виховної роботи.
- •41. Методичні основи діяльності класного керівника в професійно-технічному навчальному закладі.
- •43. Методи виховання як система
- •44. Зміст виховання як система.
15. Учнівський колектив: методика його створення і розвиток.
Учнівський колектив — об'єднання дітей, згуртованих спільною корисною діяльністю (навчанням, працею, спортом, громадською роботою).
Характерними рисами колективу є суспільно значуща мета, щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення, наявність органів самоврядування, встановлення певних психологічних стосунків між його членами.
Колектив – це постійне об'єднання особистостей, яке має: загальну суспільно значущу мету; спільну діяльність, спрямовану на реалізацію цієї мети; характеризується стосунками взаємної відповідальності; має обраний загальний керівний орган.
Колектив відзначається також: сприятливим психологічним кліматом, моральними стосунки між членами колективу (згуртованість, взаєморозуміння, захищеність, причетність до колективу, взаємодопомога, взаємовідповідальність, доброзичливість, здорова критика й самокритика, змагання).
Значення колективу:
пов'язує між собою суспільство і особистість;
сприяє реалізації мети виховання;
вступає середовищем самовираження і самоствердження особистості.
Види колективів:
первинний і загальний колектив;
постійний і тимчасовий колектив;
одновіковий і різновіковий колектив .
До структури колективу входить формальна група (створюються на основі будь-яких офіційних документів, а положення особистості визначається її соціальною роллю) і неформальна група (виникає на основі симпатій, близькості поглядів, переконань, а становище особистості визначається ставленнями товаришів (позитивне, індиферентне (нейтральне), негативне).
Мета розвитку колективу – створення умов для самореалізації особистості. Динаміка розвитку колективу має три стадії розвитку колективу:
– перша (первинного синтезу) – початкова, період ознайомлення учнів один з одним, з метою діяльності, завданнями, перспективами, вимогами;
– друга (диференціації) – завершення взаємного вивчення, формування активу, утворення мікрогруп, розвиток співробітництва, взаємодопомоги, традицій;
– третя (синтез) – утвердження відносини співробітництва, взаємодопомоги, поваги один до одного, створення умови для самореалізації та розвитку кожного учня.
Основою згуртування колективу є сумісна колективна діяльність, яка включає: педагогічно організовану навчальну діяльність, ігрову діяльність, індивідуальну роботу з тими, хто виконує ті чи інші доручення колективу.
Педагогічне керівництво колективом учнів в ПТНЗ здійснюється як два взаємозалежних процеси: 1) збір інформації про учнівський колектив і особистостей, що входять до нього; 2) організація впливів, що мають за мету удосконалювати сам колектив і оптимізувати вплив його на кожну окрему особистість.
Правила оптимального керування учнівським колективом:
розумно поєднувати педагогічне керівництво з природним прагненням учнів до самостійності, незалежності, ініціативності та самодіяльності;
враховувати зміни колективу як динамічної системи, що постійно розвивається, міцніє;
організовувати і координувати всі виховні впливи;
надавати кваліфіковану педагогічну допомогу кожній особистості в колективі;
впливати на окрему особистість через колектив;
використовувати вертикально-горизонтальну структуру контролю і корекції;
враховувати міжособистісні стосунки між членами колективу;
враховувати можливості і інтереси самих особистостей в колективі;
контролювати фактори, що впливають на місце кожної особистості в системі внутрішньо колективних відносин;
піклуватися про зміну характеру і видів колективної діяльності, що дозволяє вводити членів колективу в нові відносини.