88.Автономна нс,її будова і значення

Автономна нервова система забезпечує функціонування органів, які беруть безпосередню участь у процесах обміну речовин і розмноження. До них належать: органи травлення, дихання, сечовиділення, статеві залози, серце, кровоносні й лімфатичні судини.

Автономність цього відділу нервової системи зумовлена тим, що зазначені органи виконують свої функції незалежно від діяльності кори півкуль великого мозку, тобто мимовільно. Автономний відділ нервової системи має низку особливостей, за якими відрізняється від соматичного.

1. У процесі філогенезу автономний відділ виникає раніше і має більш примітивну організацію.

2. Бере участь у регуляції діяльності всіх органів, у тому числі й апарату руху. Останній, як відомо, іннервується соматичною нервовою системою.

3. Частина нейронів автономної нервової системи знаходиться за межами центральної нервової системи. Вони формують вузли.

4. Волокна автономної нервової системи тонші за соматичні. Більшість із них безмієлінові.

5. Автономний відділ нервової системи не має прямих зв'язків з корою півкуль великого мозку. Його вищі центри знаходяться у підкіркових вузлах проміжного, середнього й довгастого мозку. У центральній нервовій системі здійснюється зв'язок між автономним і соматичним відділами на рівні вставних асоціативних нейронів.

6. Зв'язок (еферентний) автономного відділу нервової системи з іннервованим органом здійснюється через два нейрони. При цьому тіло одного нейрона знаходиться в центральній нервовій системі, а другого — поза її межами.

Автономний відділ нервової системи залежно від морфофунк-ціональних особливостей поділяють на дві частини: симпатичну і парасимпатичну . Обидві вони представлені центрами, довузловими волокнами, вузлами і завузловими волокнами. Центри — скупчення нейронів, розміщені в окремих ділянках центральної нервової системи. Довузлові (прегангліо-нарні) волокна — аксони нейронів центрів. Вони виходять за межі центральної нервової системи і вступають у вузли.

Розрізняють застійні (екстрамуральні) і пристінні (інтрамуральні) вузли. Перші розміщені за стінками органів, другі — в їхній товщі. Відростки нервових клітин вузлів, які йдуть до органів, що іннервуються, називають завузловими (гюстгангліонарни-ми) волокнами. Довузлові й завузлові волокна можуть утворювати нерви чи входити до складу черепно- і спинномозкових нервів, формувати сплетення по ходу судин і в стінках органів.

Симпатична нервова система іннервує серце, кровоносні та лімфатичні судини. Всі інші структури організму, діяльність яких регулюється автономною нервовою системою, іннервуються парасимпатичною нервовою системою. Більшість органів тварин мають подвійну іннервацію.

а система-її будова, оболонка і судини.

89. Макро- і мікроскопічна будова очного яблука.

Орган зору,або око (organum visus s. Oculus) є периферичною частиною аналізатора зору.

Очне яблуко сприймає світлові подразнення,має кулясту форму,міститься в очній ямці –орбіті і склад. з оболонок ,світлозаломлювальних середовищ,кровоносних судин та нервів. Має три оболонки: зовнішню-волокнисту,середню-судинну і внутрішню-сітківку. Волокниста оболонка має 2 частини: білкову оболонку(склеру) і рогівку. Судинна оболонка утв. пухкою сполучною тканиною,містить міоцити,пігментні клітини і багато кровоносних судин.До її складу входять:райдужна оболонка,війкове тіло і власне судинна оболонка. Сітківка склад. з з передньої-сліпої,і задньої зорової частин.місце виходу зорового нерва із сітківки наз. Сліпою плямою.у центрі сітківки знаходиться – жовта пляма,діляна найкращої світлочутливості. Світлочутливі клітини це палички та колбочки.

90.Захисні і допоміжні органи ока.

До складу захисних і допоміжних органів ока входять: очна ямка(орбіта),переорбіта,фасції,мязи повіки,сльозовий апарат.

Орбіта утв. Відростками лобової виличної і сльозової кісток і виконує захисну функцію.В ній знаходиться око. На внутрішній поверхні орбіти знаходиться пері орбіта,яка має вигляд містка конусоподібної форми.

Мязии очного яблука(7): 4 прямих, 2 косих і 1 відтягувач.

Повіки виконують захисну функцію.Їх є три: верхня,нижня,третя. Простір між конюктивою повік і очного яблука називають конюктивальним мішком.На краях повік знах. отвори сальних залоз і товсті волоски-вії.

До складу сльозового апарату входять сльозові залози верхньої й третьої повік,сльозове озеро,сльозові канальці,сльозовий мішок,нососльозова пробола.