79.Мікроскопічна будова лімфатичного вузла, селезінки і червоного кісткового мозку.

Селезінки.-Строма-капсула і трабекули побудовані зі щільної сполучної тканини, в якій є міозити.

- Паренхіма - червона пульпа- 80-95% і біла пульпа- 20-5%; утворена ретикулярною тканиною.Макрофаги в червоній пульпі фагоцитують старі та пошкоджені еритроцити.В білій пульпі є фолікули де розмножуються і диференціюються лімфоцити відбув. Перетворення на Т- і Б- лімфоцити.

Лімфатичний вузол побудований зі сполучнотканинної строми, паренхіми і системи синусів. Сполучнотканинна строма представлена капсулою, яка вкриває вузол ззовні, і трабекулами, що відходять від капсули і проникають у паренхіму. Основа паренхіми лімфовузлів сформована ретикулярною тканиною(мозкова і кіркова речовини).Система синусів включає крайовий,проміжні кіркові, мозкові та ворітні судини.Очищена лімфа з ворітного синуса надходить у виносні лімфатичні судини.

80.Центральна нервов

81.Спинний мозок,його макро- і мікробудова

Спинний мозок(medulla spinalis ) розміщений у хребтовому каналі,займаючи приблизно 2/3 його об’єму. Його абсолютна маса становить у коня 250-300г,у ВРХ-260г,у ДРХ-50г, у свині-45-70 г,. Довжина мозку залежить від довжини тіла тварини. Має форму циліндричного тяжа,дещо сплюснутого дорсовентрально. На ньому розрізняють шийну,грудну і попереково-крижову частини. Каудально від останньої спинний мозок різко звужується,утворюючи мозковий конус,що переходить у кінцеву нитку. Уздовж спинного мозку на його дорсальній поверхні проходить серединна дорсальна борозна. Ділянка спинного мозку між двома сусідніми спинномозковими нервами наз. нейросегментом,що мають різну довжину і розміри. В каудальному напрямку відстань в середині хребтового каналу до виходу між хребцевого отвору сегмента збільшується і з нервів ,що проходять у середині хребтового каналу поза мозковим конусом,утворюється так званий « кінський хвіст». Складається із сірої та білої речовини. Перша розміщена в центрі мозку,інша-на периферії. Сіра речовина має вигляд метеликаз розпрямленими крилами. Представлена парними дорсальними і вентральними рогами,що з’єднані сірою спайкою. Речовина утворена мультиполярними нейронами ,нейроглією і мієліновими та без мієліновими нервовими волокнами. Біла речовина спинного мозку утворена мієліновими нервовими волокнами і нейроглією. Нервові волокна утворюють провідні шляхи,які з*єднають окремі сегменти спинного мозку.

82.Спинномозкові нерви,їх формування,види і характер галуження

Спинномозкові нерви у своєму складі мають відростки чутливих і рухових нейронів, тобто вони змішані. Кожний спинномозковий нерв утворюється в результаті злиття двох корінців — дорсального і вентрального. До складу спинномозкових нервів, які відходять від грудної і поперекової частин спинного мозку, входить і біла сполучна гілка, яка по виході нервів вступає у пограничний симпатичний стовбур Нерв ділиться на три гілки: поворотну, дорсальну і вентральну. Спинномозкові нерви поділяють на шийні, грудні, поперекові, крижові та хвостові. Кількість пар нервів, за винятком шийних і хвостових, відповідає кількості хребців кожного відділу.

Шийні нерви (n.n.cervicales). їх є вісім пар. Це пов'язано з тим, що перша пара виходить попереду першого, а восьма — позаду сьомого шийного хребця. їхні дорсальні гілки іннерву-ють дорсальну мускулатуру шиї та шкіри цієї ділянки, а вентральні — вентральну мускулатуру шиї та відповідну ділянку шкіри. Вентральні гілки 5, 6, 7-го шийних нервів формують ді-афрагмальний нерв, що іннервує діафрагму, а вентральні гілки 6 - 8-го шийних нервів входять до складу плечового сплетення.

Грудні нерви (n.n.thoracales). їхні дорсальні гілки іннерву-ють дорсальну мускулатуру хребетного стовпа, шкіру ділянки холки і спини, а вентральні, або міжреброві, нерви — грудну стінку. Вентральні гілки перших двох грудних нервів входять до складу плечового сплетення.

Поперекові нерви (n.n.lumbales). Дорсальні гілки цих нервів іннервують дорсальні м'язи хребетного стовпа і шкіру ділянки попереку, а вентральні — м'язи та шкіру черевної стінки, згиначі хребетного стовпа, шкіру сім'яникового мішка, а також утворюють поперекове сплетення.

Крижові нерви (n.n.sacrales) виходять крізь дорсальні й вентральні отвори крижової кістки. їхні дорсальні гілки іннервують м'язи та шкіру крижів, а вентральні — утворюють крижове сплетення, яке з'єднується з поперековим сплетенням.

Хвостові нерви (n.n.caudales). їх налічують 5-6 пар. Вони виходять поза дугами перших 5-6 хвостових хребців. їхні дорсальні й вентральні гілки об'єднуються і утворюють відповідно дорсальне і вентральне хвостові сплетення. Від сплетення відходять нерви до м'язів і шкіри хвоста.

Плечове сплетення (plexus brachialts) — парне, утворене вентральними гілками 6, 7 та 8-го шийних, і 1 та 2-го грудних спинномозкових нервів. Знаходиться на медіальній поверхні плечового суглоба. Від нього відходять 8 основних нервів (рис. 9.9).

Надлопатковий (передлопатковий) нерв (n.suprascapularis) іннервує розгиначі і абдуктори плечового суглоба: надост-ний, підостний і менший круглий м'язи, а також лопатку і пле-чорий суглоб.

Підлопатковий нерв (n.subscapularis) іннервує підлопатковий та більший круглий м'язи і віддає гілки до лопатки та плечового суглоба.\

Пахвовий нерв (n.axillares)проходить між підлопатковим і більшим круглим м'язами. Іннервує дельтоподібний, більший та менший круглі м'язи, шкіру латеральної поверхні плеча й передпліччя.

Променевий нерв (n.radialis). іннервує розгиначі ліктьового суглоба (триголовий м'яз плеча, ліктьовий, напружувач фасції передпліччя), зап'ясткового (променевий і ліктьовий розгиначі зап'ястка та довгий абдуктор великого пальця) і суглобів пальців (загальний і бічний розгиначі пальців) та шкіру дорсальної поверхні передпліччя, п'ястка і пальців. Його кінцеві гілки прямують до пальців і називаються дорсальними пальцевими нервами.

М'язово-шкірний нерв (пn.musculocutaneus) розгалужується в дзьобо-плечовому м'язі і двоголовому м'язі плеча, віддає також гілки в шкіру дорсомедіальної поверхні передпліччя.

Ліктьовий нерв (n.ulnaris) прямує по медіальній поверхні плеча в напрямку до ліктьового горба і іннервує м'язи зап'ясткового суглоба (ліктьовий згинач і розгинач зап'ястка) пальцевих суглобів (поверхневий і глибокий згиначі пальців), віддає гілки в плечову та ліктьову кістки і шкіру передпліччя.

Серединний нерв (n.medialis) — найдовший нерв кінцівки. Проходить по медіальній поверхні плеча і передпліччя, віддаючи гілки в згиначі зап'ясткового суглоба і суглобів пальців. Дистально ділиться на медіальний і латеральний пальмарні нерви, які відгалужують пальмарні кінцеві нерви, що прямують до третьої фаланги пальця. З пальмарними нервами з'єднуються.

Грудні нерви (n.pectorales) представлені двома групами: краніальною і каудальною. Нерви краніальної групи іннервують поверхневі й глибокі грудні м'язи, а каудальної — зубчастий вентральний м'яз і найширший м'яз спини, а також шкіру ділянок тіла, де знаходяться ці м'язи.

Поперекове сплетення утворене вентральними гілками поперекових спинномозкових нервів. Від нього у великої рогатої худоби і коня відходить шість, у свині — сім нервів. З них клубово-підчеревний, клубово-пахвинний і статево-стегновий нерви іннервують вентральні м'язи хребетного стовпа в ділянці попереку, черевні м'язи, шкіру черевної стінки, медіальної поверхні стегна, зовнішніх статевих органів і молочної залози та паренхіму молочної залози (статево-стегновий нерв). До тазової кінцівки прямують два нерви: стегновий і затульний.

Стегновий нерв (n.femoralis) — найтовстіший із нервів поперекового сплетення. Основна ділянка іннервації — це клубовий м'яз і чотириголовий м'яз стегна. Від нього відходить велика шкірна гілка — нерв сафенус, якии іннервує шкіру медіальної поверхні стегна і гомілки.

Затульний нерв (n.obturatoius) виходить крізь затульний отвір тазової кістки і розгалужується в аддукторах кульшового суглоба: зовнішньому затульному, гребінчастому, стрункому та привідному м'язах. Інші нерви попереко-вого сплетення іннервують також вентральні м'язи ділянки попереку і шкіру в ділянці коліна.

Крижове сплетення утворене вентральними гілками крижових нервів. З нього виходять такі нерви.

Краніальний і каудальний сідничні нерви (n.gluteus cranialis et n.caudalis) іннервують одноіменні м'язи, напружувач широкої фасції стегна (краніальний) і двоголовий м'яз стегна (каудальний).

Соромітний нерв (n.pudendus) прямує у самців до статевого члена, у самок — до клітора і статевих губ.

Прямокишкові каудальні нерви (n.n. rectales caudales) розгалужуються в кінці прямої кишки, а у самок — і в статевих губах.

Каудальний шкірний нерв стегна (n.cutaneus femoris caudalis) іннервує шкіру каудолатеральної поверхні стегна і сідничної ділянки.

Сідничний нерв (n.ischiadicus) — найтовстіший і найдовший нерв крижового сплетення. Його кінцеві гілки досягають третьої фаланги пальця. На початку відгалужує гілки до сідничних м'язів, подвійного і квадратного м'язів стегна, після чого поділяється на велико- та малогомілковий загальні нерви.

Великогомілковий загальний нерв (n.tibialis communis) прямує по медіоплантарній поверхні кінцівки і ділиться на медіальний та латеральний плантарні нерви, які закінчуються план-тарними пальцевими нервами. Великогомілковий загальний нерв іннервує розгиначі кульшового суглоба (двоголовий м'яз стегна, напівсухожилковий та напівперетинчастий м'язи), за-плеснового суглоба (триголовий м'яз гомілки) і згиначі суглобів пальців (поверхневий, глибокий і довгий), а також кістки, зв'язки та шкіру.

Малогомілковий загальний нерв (n.fibularis communis) знаходиться на дорсолатеральній поверхні кінцівки. Він іннервує згиначі заплеснового суглоба (великогомілковий краніальний, малогомілкові: третій, довгий, короткий), розгиначі суглобів пальців (довгий і бічний), кістки, зв'язки, та шкіру дорсолате-ральної поверхні кінцівки.