- •1.Поняття про морф. С.Г тварин,предмет,методи вивчення.
- •2.Короткі відомості з історії морфології.
- •4.Будова мікроскопу.
- •5.Морфологія клітин,їх життєдіяльність
- •6.Статеві клітини.Запліднення.
- •7.Типи плацент у різних тварин.
- •8.Дроблення та гаструляція
- •9.Зародкові листки і осьові органи
- •10.Позазародкові органи ців
- •11.Поняття про тканину. Типи тканин
- •12Епітелій, його класифікація
- •13.Хрящові і кісткові тканини
- •14.М»язова тканина.
- •15.Нервова тканина
- •16.Будова шкірного покриву
- •18.Рогові похідні шкіри
- •29.Будова тазової кістки,зєднання її з осьовим і перефиричним скелетом.
- •30.Основні кістки вільної грудної кінцівки-їх будова та зєднання.
- •31.Основні кістки вільної тазової кінцівки-їх будова.
- •36.Будова суглоба,розвиток в ембріогенезі.
- •37.Типи суглобів за будовою.
- •38.Основні рухи в суглобах.Типи суглобів за рухом.
- •39.М`яз як орган апарату руху. Допоміжні органи м`язів.
- •40.Види м*язів за формою і функцією
- •41. Дія м*язів кінцівок при статиці і динаміці
- •42.Постнатальний ріст мускулатури , фактори, які на нього впливають.
- •44. М*язи грудної клітки і живота
- •45.М*язи грудних кінцівок
- •46.М*язи тазових кінцівок
- •47.Порожнини тіла – їх будова. Поділ черевної порожнини на відділи.
- •48.Серозні оболонки, їх похідні (брижі, сальники, зв*язки)
- •49)Анатомічна і мікроскопічна будова трубчастих і паренхіматозних органів
- •50)Відділи апарату травленя-їх хар-ка.
- •51)Будова і типи зубів,зубна формулау різних с.-г. Тварин
- •55)Мікроскопічна будова стінок стравоходу і шлунка
- •54)Будова і розташування одно- і багатокамерних шлунків.
- •57. Печінка, її анатомічна і мікроскопічна будова
- •58. Підшлункова залоза, її анатомічна і мікроскопічна будова.
- •59. Задня кишка
- •60.Мікроскопічна будова стінки тонкої і товстої кишки
- •61. Будовз апарат дихання, Мікроскопічна будова стінки повітроносних шляхів . Апарат дихання утворюється повітроносними
- •64. Типи нирок, їх макро-мікробудова
- •65. Яєчники, їх значення, будова у різних с-г тварин.
- •66.Макро- і мікроскопічна будова маткових труб, матки, піхви у самок.
- •67. Сім’яники, їх значення і будова у різних с-г тварин.
- •68. Сім’явиносні шляхи та додаткові статеві залози самця, їх значення і розташування.
- •69. Ендокринні залози – їх класифікація, анатомо-гістологічна будова і топографія.
- •71. Надниркова залоза.
- •73. Будова і значення лімфат.Систем. Корінь лімфовузла.
- •74.Аппарат кровообігу - його характеристика
- •76.Будова і топографія серця.
- •77.Будова кровоносних судин, типи галуження й анастомози їх.
- •78.Органи кровотворення та імунного захисту, їх будова і значення.
- •79.Мікроскопічна будова лімфатичного вузла, селезінки і червоного кісткового мозку.
- •80.Центральна нервов
- •81.Спинний мозок,його макро- і мікробудова
- •82.Спинномозкові нерви,їх формування,види і характер галуження
- •83.Плечове,поперекове й крижове сплетення
- •84.Головний мозок-його характеристика. Основні відділи
- •85.Ромбоподібний мозок-його будова,топографія і значення
- •86.Будова великого мозку
- •87.Черепно-мозкові нерви
- •88.Автономна нс,її будова і значення
- •89. Макро- і мікроскопічна будова очного яблука.
- •91.Орган слуху і рівноваги.
- •92.Особливості будови органів довільного руху і шкірного покриву птахів.
- •93.Особливості будови органів травлення,дихання,сечовиділення і розмноження птахів.
87.Черепно-мозкові нерви
Черепно-мозкові нерви поділяють на чутливі,рухові та змішані. Чутливі нерви( 1,2,8 пари)-це провідні шляхи відповідно нюхового,зорового і присінкові-завиткового аналізаторів. Рухові нерви( 3,4,11,12 пари) виходять із головного мозку і інервують м*язи очного яблука,язика. Інші нерви( 5,7,9 і 10 пари)-змішані і мають в своєму складі чутливі і рухові нервові волокна.
Нюховий нерв (n.olfactoris) — І пара — утворений аксонами нюхових клітин, які розміщені у слизовій оболонці нюхової » ділянки носової порожнини. Аксони утворюють нюхові нитки, які крізь продірявлену пластинку решітчастої кістки входять у нюхову цибулину кінцевого мозку.
Зоровий нерв (n.opticus) — II пара. Його формують аксони гангліонарних нейронів сітківки очного яблука. Входить у черепно-мозкову порожнину крізь зоровий отвір. На базальній поверхні проміжного мозку зорові нерви перехрещуються і входять у його зорові горби.
Окоруховий нерв {n.oculomotprius) — III пара — відходить від ніжок великого мозку і крізь очноямкову щілину прямує в орбіту. Розгалужується у прямих і косих м'язах очного яблука та м'язах повік.
Блоковий пере (n.trochlearis) — IV пара — відходить від базальної поверхні мозку в ділянці прикріплення рострального мозкового паруса і крізь очноямкову щілину вступає в орбіту. Іннервує дорсальний косий м'яз очного яблука.
Трійчастий нерв (n.trigeminus) — V пара -— починається під мозкового мосту двома корінцями: дорсальним — чутливим і центральним — руховим. Корінці утворюють єдиний стовбур, який ділиться на 3 нерви — очний, верхньощелепний і нижньощелепний:
а) очний нерв — чутливий — виходить крізь очноямкову щілину. Іннервує шкіру ділянки очної ямки і слизову оболонку носа, шкіру лоба, скронь, повік. Містить секреторні парасимпатичні волокна для сльозової залози;
б) верхньощелепний нерв — чутливий. Як і попередній нерв, виходить із черепно-мозкової порожнини крізь очноямкову щілину. Ділиться на кілька гілок, іцо іннервують шкіру ділянки верхньої щелепи, слизову оболонку носової порожнини, піднебіння, верхню губу і нижню повіку;
в) нижньощелепний нерв — змішаний. Виходить із черепно-мозкової порожнини крізь овальний, або рваний, отвір. Ділиться на низку гілок. Чутливі гілки іннервують шкіру ділянки нижньої щелепи, дно ротової порожнини, язик і його грибоподібні сосочки, підборіддя, нижню губу, щоки, шкіру щік, тім'яної і скроневої ділянки. Рухові гілки розгалужуються в жувальних м'язах.
Відвідний нерв (n.abducens) — VI пара — починається від довгастого мозку позаду мозкового мосту. В очну ямку входить крізь очноямкову щілину. Іннервує м'яз — відтягувач очного яблука.
Лицевий нерв (n.facialis) — VII пара — відходить від бічної поверхні довгастого мозку і через канал лицевого нерва виходить на бічну поверхню голови. Ділиться на дев'ять нервів, з яких чутливі іннервують смакові сосочки язика. Секреторні волокна закінчуються в слинних залозах. Рухові гілки цього нерва іннервують мімічні м'язи.
Присінково-завитковий нерв (n.vestibulocochlearis) — VIII пара — утворений аксонами нейронів спірального і присінкового вузлів, які розміщені у внутрішньому вусі, через внутрішній слуховий хід входить у довгастий мозок двома корінцями.
Язикоглотковий нерв (n.glossopharyngeus) — IX пара — починається від довгастого мозку. Виходить із черепно-мозкової порожнини крізь рваний отвір. Його чутливі гілки іннервують корінь язика, м'яке піднебіння і глотку, рухові гілки розгалужуються в м'язах глотки, а секреторні парасимпатичні волокна — в привушній та пристінних слинних залозах
Блукаючий нерв (n.vagus) — X пара — відходить від довгастого мозку. Виходить із черепно-мозкової порожнини крізь рваний отвір. Його чутливі і рухові волокна (соматичні) іннер-вують глотку і гортань, а автономні (вегетативні) — більшість органів, розміщених у ділянці шиї, грудної й черевної порожнин.
Додатковий нерв (n.accessories) — XI пара — починається від спинного і частково від довгастого мозку. Виходить із череп-но-мозкової порожнини разом із блукаючим нервом. Розгалужується в трапецієподібному, плечоголовному й грудоголовному м'язах.
Під'язиковий нерв (n.hypoglossus) — XII пара — бере початок від довгастого мозку. Виходить крізь рваний отвір і розгалужується в м'язах язика та під'язикового апарату.