- •1.Поняття про морф. С.Г тварин,предмет,методи вивчення.
- •2.Короткі відомості з історії морфології.
- •4.Будова мікроскопу.
- •5.Морфологія клітин,їх життєдіяльність
- •6.Статеві клітини.Запліднення.
- •7.Типи плацент у різних тварин.
- •8.Дроблення та гаструляція
- •9.Зародкові листки і осьові органи
- •10.Позазародкові органи ців
- •11.Поняття про тканину. Типи тканин
- •12Епітелій, його класифікація
- •13.Хрящові і кісткові тканини
- •14.М»язова тканина.
- •15.Нервова тканина
- •16.Будова шкірного покриву
- •18.Рогові похідні шкіри
- •29.Будова тазової кістки,зєднання її з осьовим і перефиричним скелетом.
- •30.Основні кістки вільної грудної кінцівки-їх будова та зєднання.
- •31.Основні кістки вільної тазової кінцівки-їх будова.
- •36.Будова суглоба,розвиток в ембріогенезі.
- •37.Типи суглобів за будовою.
- •38.Основні рухи в суглобах.Типи суглобів за рухом.
- •39.М`яз як орган апарату руху. Допоміжні органи м`язів.
- •40.Види м*язів за формою і функцією
- •41. Дія м*язів кінцівок при статиці і динаміці
- •42.Постнатальний ріст мускулатури , фактори, які на нього впливають.
- •44. М*язи грудної клітки і живота
- •45.М*язи грудних кінцівок
- •46.М*язи тазових кінцівок
- •47.Порожнини тіла – їх будова. Поділ черевної порожнини на відділи.
- •48.Серозні оболонки, їх похідні (брижі, сальники, зв*язки)
- •49)Анатомічна і мікроскопічна будова трубчастих і паренхіматозних органів
- •50)Відділи апарату травленя-їх хар-ка.
- •51)Будова і типи зубів,зубна формулау різних с.-г. Тварин
- •55)Мікроскопічна будова стінок стравоходу і шлунка
- •54)Будова і розташування одно- і багатокамерних шлунків.
- •57. Печінка, її анатомічна і мікроскопічна будова
- •58. Підшлункова залоза, її анатомічна і мікроскопічна будова.
- •59. Задня кишка
- •60.Мікроскопічна будова стінки тонкої і товстої кишки
- •61. Будовз апарат дихання, Мікроскопічна будова стінки повітроносних шляхів . Апарат дихання утворюється повітроносними
- •64. Типи нирок, їх макро-мікробудова
- •65. Яєчники, їх значення, будова у різних с-г тварин.
- •66.Макро- і мікроскопічна будова маткових труб, матки, піхви у самок.
- •67. Сім’яники, їх значення і будова у різних с-г тварин.
- •68. Сім’явиносні шляхи та додаткові статеві залози самця, їх значення і розташування.
- •69. Ендокринні залози – їх класифікація, анатомо-гістологічна будова і топографія.
- •71. Надниркова залоза.
- •73. Будова і значення лімфат.Систем. Корінь лімфовузла.
- •74.Аппарат кровообігу - його характеристика
- •76.Будова і топографія серця.
- •77.Будова кровоносних судин, типи галуження й анастомози їх.
- •78.Органи кровотворення та імунного захисту, їх будова і значення.
- •79.Мікроскопічна будова лімфатичного вузла, селезінки і червоного кісткового мозку.
- •80.Центральна нервов
- •81.Спинний мозок,його макро- і мікробудова
- •82.Спинномозкові нерви,їх формування,види і характер галуження
- •83.Плечове,поперекове й крижове сплетення
- •84.Головний мозок-його характеристика. Основні відділи
- •85.Ромбоподібний мозок-його будова,топографія і значення
- •86.Будова великого мозку
- •87.Черепно-мозкові нерви
- •88.Автономна нс,її будова і значення
- •89. Макро- і мікроскопічна будова очного яблука.
- •91.Орган слуху і рівноваги.
- •92.Особливості будови органів довільного руху і шкірного покриву птахів.
- •93.Особливості будови органів травлення,дихання,сечовиділення і розмноження птахів.
57. Печінка, її анатомічна і мікроскопічна будова
Печінка (Нераг) - великий паренхіматозний орган буро червоного кольру сплющеної форми, з гострими вентральними і латералоними краями Поверхні: діафрагмальну (опухлу) вісцеральну ( увігнуту). В центрі вісеральної поверхні є ворота печінки. На печінці розрізняють чотири часті: праву , ліву, квадратну і хвостову . Маса печінки у ВРХ становить 4,5 кг, у свині-2,4 кг, у коня - 6 кг. Гепатоцити -це клітини печінки ентодермального походження. Вони мають полігональну форму і забезпеч, майже всі функції печінки. У 20% гепатоцитів міститься два ядра. Сполучнотканинна строма представлена капсулою поверхня якої рази серозна оболонка . У ділянці воріт печінки сполучена тканина капсули проникає в серце орг.. роза луж ділить його на частинки, які добре полотні у свині.
58. Підшлункова залоза, її анатомічна і мікроскопічна будова.
Підшлункова залоза (рапсгеаз) -великий, пухлий паренхіматозний орган, що є залозою зовнішньої і внутрішньої секреції.
Залоза має три частини: ліву,праву і середню - тіло . Колір органу від сірого до жовтого, що залежить від виду тварин.
Маса підшлункової залози у ВРХ -300-500 г, у свині - 100-150г, у коня - 250-358 г. Розташування : в початковій звивин5 дванадцятипалої кишки.
Мікроскопічна будова підшлункової залози. Підшлункова залоза о складною, розгалуженою, трубчасто-альвеолярною, ;. Зона мас екзокринний та ендокри ний відділи,
59. Задня кишка
Задня кишка (товста кишка} Товста кишка має цілу низку шдмінно-стей від тонкої кишки: 1) більший діаметр; ?) наявність на межі з тонкою кишкою особливого сліного виросту — «-лілеї кишки; 3) значну складчастість кишок: 4) відсутність ворсинок.
Товста кишка -тоділяється на три — сліпу, ободову й пряму кишки ірис. 6.28; див. рис. 6.2?). Усі Три КИШКИ, як правило, чітко відмежовані одні: від одної, різко відріавяіоться ?о формою 1 та положенням, V цих кишках завершується всмоктування поживний речовин, розщепЧЮЄТЬСЯ КЛІТКовина і формуються калові маіси.
У великої рогатої худоби сліпа кишка циліндричної форш<, 30- 70 см завдовжки (див. рис. 6.22, а). Верхівка спрямов^а в тазову порожнину, а вся кишка міститься »
В інших тварин висхідна частина ободової кишки сильно розвинена й утворює довгу закрутку — товста ободова кишка, яка складається у вигляді підкови у коня або скручується у вигляді спіралі у великої рогатої худоби чи у вигляді конуса у свині. Отже, у різних тварин виникає свій, типовий хід ободової кишки.
на лівому боці сліпої лишки знову робить згин і спрямовується краніально, де, звужуючись, переходить у спіральну петлю. В петлі видно 1,5-2 доцентрові иакрутки за годинниковою стрілкою. Р центрі диска кишка утзорює центральний пгин.. потім гобит:. 1,5-2 відцентрові закрутки проти годинникової стрілки. Далі спіральна петля досягає проксимальної петлі й на рівні першого поперекового хребця переходить у дистальну петлю. Остання лежить між початком ободової та кінцем дванадцятипалої кишки і відповідає поперечній і низхідній частинам ободової кишки собаки. Бел помітної межі дистально петля переходить у пряму кишку.
У коня (див. рис. 6.22, б) ободова кипікв сильно розвинена і поділяється на товсту і тонку ободові кишки. Перша відповідає висхідній, друга —- низхідній частинам ободової кишки собаки. Товста ободова кишка має значні розміри і за формою пігадує подвійний обід або підкову, займає всю нижню половину черевної порожнини (див. рис. 6.22, б). Вона починається від малої кривини сліпої кишки і прямує краніально до діафрагми як права вентральна ободова кишка. Потім повертає ліворуч як груднинний згин і прямує каудально як ліва вентральна ободова кишка. Біля входу г; тазову порожнину ободова кишка згинається, утворюючи тазовий згин, і спрямовується краніально як ліва дорсальна ободова кишка. Біля діафрагми кишка утвортос діафрагмальний згин і по правому боці продовжується каудально як права дорсальна ободова кишка. Біля основи сліпої кишки ободова кишка повертає ліворуч як поперечно ободова кишка і переходить у тонку ободову ісйшку. Пр-.иа дорсальне, ободова
Пряма кишка І (див. рис. 6.22) — це короткий кінцевий відділ товстої кишки. Лежить під крижовою кісткою та першими хлостовими хребцями і закінчується відхідником. Підвішена не короткій брижі. Її початкова частина вкрита серозною оболонкою, о кінцева — адвентицією, що сполучає пряму кишку з прилег лими органами. Слизова оболонка в кінцевій частині прямої кишки, переходячи на стінки відхідника, утворює поздовжні складки.
У тазовій порожніш» пряма кишка дещо розширюється і утворює, ампулу прямої кишки, яка слабко роз^аута V великої гпоі^худоби.
Вздовж усієї кишки .„гнуться чотири тенп та чотири ряди випинів. На основі сліпої кишкк випинів немає.
Основа сліпої кишки розміщена » правій клубовій, тіло- у пупковій ділянці, а верхівка закінчується поблизу мечоподібного хряща Груднини, відділяю,^ від нього вентрмішш дігфраг-мвльним вигином більшої ободової кишки.