83.Плечове,поперекове й крижове сплетення

Плечове сплетення — парне, утворене вентральними гілками 6, 7 та 8-го шийних, і 1 та 2-го грудних спинномозкових нервів. Знаходиться на медіальній поверхні плечового суглоба. Від нього відходять 8 основних нервів

Поперекове сплетення утворене вентральними гілками поперекових спинномозкових нервів. Від нього у великої рогатої худоби і коня відходить шість, у свині — сім нервів. З них клубово-підчеревний, клубово-пахвинний і статево-стегновий нерви іннервують вентральні м'язи хребетного стовпа в ділянці попереку, черевні м'язи, шкіру черевної стінки, медіальної поверхні стегна, зовнішніх статевих органів і молочної залози та паренхіму молочної залози (статево-стегновий нерв). До тазової кінцівки прямують два нерви: стегновий і затульний

84.Головний мозок-його характеристика. Основні відділи

Головний мозок (encefalon) знаходиться в черепно-мозковій порожнині. У коня відносна маса головного мозку становить 0,1 - 0,2 %, а абсолютна — 370 - 600 г, у великої рогатої худоби відповідно ОД - 0,14 і 410 - 550, у вівці — 0,17 і 97 - 120, у свині — ОД - 0,3 і 96 - 145, у собаки — 0,3 - 1 і 13, а у кроля — 0,3 - 0,4 % і 5 г.

Глибокою поперечною щілиною головний мозок ділиться на великий мозок, який розміщений рострально, та ромбоподібний мозок, розміщений каудально. Філогенетично більш давні ділянки мозку, які є продовженням провідних шляхів спинного мозку, формують стовбур мозку. Він включає в себе довгастий мозок, мозковий міст, середній мозок, проміжний мозок і базальну частину кінцевого мозку. молодші частини головного мозку утворюють покривну його частину. До її складу входять півкулі кінцевого мозку та мозочок. Головний мозок, як і спинний, утворений сірою й білою речовиною. Сіра речовина у стовбурі мозку представлена ядрами, які знаходяться в білій речовині, а в ділянці півкуль кінцевого мозку і мозочка вона розміщена на периферії і утворює відповідно кору півкуль і мозочка.

85.Ромбоподібний мозок-його будова,топографія і значення

Ромбоподібний мозок (romboencefalon) складається з довгастого та заднього мозку і містить четвертий мозковий шлуночок.

Довгастий мозок (medulla oblongata) є задньою ділянкою головного мозку. Рострально він прилягає до мозкового мосту, а каудально переходить у спинний мозок. На дорсальній поверхні довгастого мозку є ромбоподібна ямка, яка утворює дно четвертого мозкового шлуночка. На протилежній поверхні помітні три борозни: середня та дві бічні. Каудально вони з'єднуються і продовжуються у вентральну серединну щілину спинного мозку Між борознами розміщені два вузьких валики — піраміди. У них проходять провідні шляхи від кори півкуль великого до спинного мозку. На межі довгастого мозку зі спинним піраміди перехрещуються і утворюють перехрестя пірамід. Сіра речовина довгастого мозку розміщена всередині, а біла — на периферії. Нейрони сірої речовини утворюють ядра, від яких починається 6 - 12-та пари черепно-мозкових нервів (за винятком 11-ї) і які є центрами переключення нервових імпульсів на інші відділи головного мозку. Біла речовина бере участь у формуванні провідних шляхів, що з'єднують головний і спинний мозок. У товщі довгастого мозку міститься ретикулярна формація — координаційний центр головного мозку.

Довгастий мозок є життєво важливою частиною центральної нервової системи. У ньому розміщені центри дихання, серцевої діяльності, безумовних травних рефлексів (ковтання, жування, слиновиділення), тонусу судин та ін. У зв'язку з цим руйнування цього мозку викликає миттєву смерть тварини.

Задній мозок (metencefalon) складається з мозочка та мозкового моста.

Мозковий міст знаходиться на вентральній поверхні головного мозку, між довгастим і середнім мозком. Він має вигляд товстого валика, розміщеного перпендикулярно до осі мозку. Його основну масу утворюють провідні шляхи, що з'єднують головний мозок зі спинним та окремі ділянки головного мозку між собою. Останні також формують передні й середні ніжки мозочка. Групи нейронів утворюють ядра мосту, в тому числі і ядро п'ятої пари черепно-мозкових нервів — трійчастого, який починається з моста двома корінцями.

Мозочок (cerebellum) розміщений дорсально від довгастого мозку і каудально від півкуль великого мозку та пластинки покрівлі середнього мозку. Він має майже кулясту форму. В ньому розрізняють середню частину — черв'як та бічні — півкулі мозочка. Мозочок має три пари ніжок. Задніми ніжками він з'єднаний з довгастим мозком, середніми — з мозковим мостом, а передніми — із середнім мозком. На поверхні мозочка помітні численні борозни й щілини, а між ними — звивини й часточки. Сіра речовина мозочка розміщена поверхнево і утворює його кору. Вона у вигляді ядер міститься також у білій речовині.

Біла речовина знаходиться під корою і на поздовжньому розрізі мозочка має вигляд гілки дерева туї — дерево життя. Мозочок є центром координації довільного руху, підтримання тонусу м'язів, пози та рівноваги.

Ромбоподібний мозок містить четвертий мозковий шлуночок, Його дном є заглиблення довгастого мозку — ромбоподібна ямка. Бічні стінки утворені ніжками мозочка, а покрівля — черв'яком і мозковими парусами. Шлуночок з'єднується рострально з мозковим водопроводом, а каудально — з центральним каналом спинного мозку.