84. !!!За своєю динамо-кінематичною природою глибинні розломи можуть бути:

За глибиною проникнення розрізнюють загальнокорові, літосферні і мантійні розломи.

За кінематичними ознаками виділяються глибинні скиди, розсуви, спів зсуви, підкиди і насуви, зсуви або розломи, пов’язані з процесами розтягнення чи стиснення.

85. !!! Головною директивною текстурою осадових порід є шаруватість та лінійність течіння

86. !!! Для якої формації характерна турбідитна шаруватість: флішова

87. !!! Які співвідношення між кліважем і сланцюватістю?

Вони можуть утв.як роздільно у часі та просторі, так і сумісно. З одного боку, тріщини кліважу за наявності флюїду стають ареною відповідного мінералоутворення («мінералізований кліваж»), з іншого – наявність у породі сланцюватості створює різку анізотропію механічних властивостей породи і призводить до виникненню кліважу, визначаючи орієнтацію та геометрію кліваж них тріщин.

88. !!! За нахилом осьової площини розрізняють складки:

• прямые, или симметричные, у которых осевая поверхность(ось) вертикальна или субвертикальна и углы падения крыльев одинаковые;

• наклонные, или ассиметричные, у которых осевая поверхность наклонна, а крылья падают под разными углами в противоположные стороны;

• опрокинутые, когда осевая поверхность наклонна, а крылья падают в одну сторону, но под разными углами.

• лежачие, у которых осевая поверхность субгоризонтальна;

• ныряющие, у которых осевая поверхность изгибается.

по соотношению пород

• синклинальные, у которых ядро сложено более молодыми породами

• антиклинальные, у которых ядро сложено более древними породами

89. !!! За механізмами формування розрізняють складки:

1 – складки повздовжнього згину; 2 – складки поперечного згину; 3 – складки волочіння; 4 – псевдо складки сколювань; 5 – складки ламінарного течіння;

90. !!! Голоморфна складчастість (складчастість загального зімяття, повна) характерна для ГЕОСИНКЛІНАЛЕЙ, або складчастим поясам, трапляється по периферії платформ.

ГОЛОМОРФНАЯ СКЛАДЧАТОСТЬ — развитая в складчатых зонах и характеризующаяся: 1) непрерывностью своего развития в пределах данной складчатой обл.; 2) конгруэнтностью, т. е. равным развитием антиклиналей и синклиналей; 3) линейностью; 4) ориентированностью движения масс, что проявляется в закономерном и одинаковом на большой площади наклоном осевых поверхностей (Щтилле, 1924). Син.: складчатость полная, линейная, геосинклинальная.

91. Діапіризм може викликатись:

Діапіризм (рос. диапиризм, англ. diapirism, нім. Diapirismus m – процес видавлювання пластичних осадових порід у твердіші товщі, що лежать над ними, під дією напруги, яка розвивається в земній корі. Результат діапіризму - утворення діапірів.

Диапиризм (англ. – diapirism) процесс протыкания или разрыв куполообразных структур пластическим материалом ядра в результате тектонических напряжений, либо вследствие геостатической нагрузки, либо в связи с внедрением магматических масс; проявление складчатости в форме антиклинальных диапировых складок

92. !!!Області галокінезу відзначаються розповсюдженням: соляних куполів

Галокинез – Тектоника соляная изучение строения и механизма внедрения соляных куполов.

93. Стратифіковані утворення Дніпровсько-Донецької западини:палеозой, мезозой, кайнозой

94. !!!Серпентинітовий меланж може виникати в межах зон: тектонічних покривів або шар'яжі

Меланж в геології – комплекс гірських порід різного складу, представлений брилами ультраосновних порід, основних лав і туфів, метаморфічних порід, яшм і вапняків, нерідко за участю серпентинів (серпентиновий М.), які розміщуються безсистемно зі слідами тектонічного подрібнення і взаємного переміщення. Виникають при формуванні тектонічних покривів; свідчать про наявність переміщень у земній корі.