- •«Загальна геологія», «Історична геологія з основами палеонтології»
- •Літосфера включає:
- •Континентальна кора складається:
- •Що відноситься до основної реакції хімічного вивітрювання:
- •Генетичні типи контенентальних відкладів, що відкладаються поверхневими текучими водами:
- •Форми рельєфу, що не утворються внаслідок геологічної діяльності поверхневих, текучих вод:
- •Заледеніння в історії Землі були відсутні:
- •Не впливає на можливість винекнення заледенінь в геологічній історії:
- •Причини існування льодовикових та міжльодовикових епох в межах четвертинного зледеніння: зміна конфігурації літосферних плит, космічні фактори, вплив льодовиків, зміна орбітальних елементів
- •Які терміни не відображають геоморфологічні елементи світового океану:
- •Від чого залежать типи вулканічних вивержень:
- •Магма може зароджуватись в :
- •Морфологічний тип інтрузивних тіл не залежить:?????
- •До абісальних магматичних утворень відносять тіла:
- •Зона занурення океанічної плити під континентальну субдукція
- •До об’єктів досліджень історичної геології можна віднести:
- •Методами визначення відносного віку є
- •Розставити геохронологічні еквіваленти відповідно стратиграфічним підрозділам:
- •«Структурна геологія», «Геотектоніка», «Регіональна геологія»
- •Моноклінальне залягання осадових товщ не може бути виражене:
- •!!!За своєю динамо-кінематичною природою глибинні розломи можуть бути:
- •!!! Які співвідношення між кліважем і сланцюватістю?
- •!!! За нахилом осьової площини розрізняють складки:
- •!!! За механізмами формування розрізняють складки:
- •Діапіризм може викликатись:
- •!!!Флексури бувають:
- •!!!До головних геоструктурних елементів континентів належать: давні платформи (кратони) і рухливі пояси
- •!!!Вулканічні комплекси острівних дуг за складом суттєво:
- •!!!Найбільш поширеною формацією в межах Карпатської складчастої системи є: флішова
- •!!!У складі Скибової зони Карпат виділяються скиби:
- •!!!До числа мегаблоків Українського щита входять:
- •Серед порід, що складають Вулканічні Карпати переважають:
- •!!!Магматичні комплекси Гірського Криму сформувалися у: кінець юрського періоду
- •Урало-Монгольський складчастий пояс виник в: Развитие началось в позднем докембрии; в мезозое превратился в молодую платформу.
- •Урало-Монгольський складчастий пояс є структурою:
- •«Геологія родовищ корисних копалин», «Геологорозвідувальна справа».
- •!!!До групи родовищ вивітрювання належать: залишкові та інфільтраційні
- •До рідкісних металів не належать родовища:
- •До рідкісних металів належать родовища :
- •Основним мінералом марганцевих руд є:
- •До групи метаморфогенних родовищ належать:
- •До групи родовищ кольорових металів належать:
- •Металургійна сировина представлена родовищами:
- •До якого класу належать ендогенні родовища алмазу: до розсипних
- •Які із перерахованих родовищ пов'язані з корами вивітрювання: родовища залізних руд (Гематитові руди, Силікатні залізні руди( бурі, червоні (гідрогематитові) залізняки) , Залізисті кварцити )
- •Які процеси беруть суттєву участь в утворенні родовищ гіпсу:
- •!!!За промисловим значенням запаси поділяються на: балансові, умовно-балансові, позабалансові
- •Метан (рудниковий газ) концентрується у верхніх частинах виробки
- •«Геохімія»„ «Петрографія», «Літологія», «Мінералогія»
- •«Основи геофізики».
- •«Гідрогеологія» та «Інженерна геологія»
!!!Нова океанічна кора формується у зонах: СОХ (зони спредингу)
З позиції мобілізму у межах літосфери визначальними є: тектоніка плит ?????
Згідно із постулатами тектоніки літосферних плит орегенез викликається: ?????
!!!До основоположників мобілізму належать: А. Вегенером та Ф.Тейлором в 1912, Биханов
!!!Найбільш поширеною формацією в межах Карпатської складчастої системи є: флішова
!!!У складі Скибової зони Карпат виділяються скиби:
Береговська, Оровська, Сколевська, Парашковська, Зелемянковська, Ружанковська.
Межі Українського щита проводять:
Щит обмежений на півночі і північному сході Прип'ятським прогином та Дніпровсько-Донецькою западиною, на південному сході - Донецькою складчастою спорудою, на півдні і заході - Волино-Азовською плитою.
!!!До числа мегаблоків Українського щита входять:
Волинський, Подільський, Білоцерківсько-Одеський, Кіровоградський, Середньо-Придніпровський і Приазовський
Якими структурно-формаційними комплексами складений Середньопридніпровський мегаблок Українського щита
Это типичная гранит-зеленокаменная область, в пределах которой отчетливо выделяются три структурных этажа: дозеленокаменный (нижнеархейский), зеленокаменный (верхнеархейский) и послезеленокаменный (нижнепротерозойский). К нижнему этажу относится гнейсово-мигматитовая толща, слагающая куполовидные структуры между овальными и амебовидными синклиналями, выполненными зеленокаменной толщей второго структурного этажа. Третий этаж развит только в западной части мегаблока, в пределах Криворожско-Кременчугской структуры и представлен вулканогенно-осадочными толщами.
Восточную границу мегаблока представляет Орехово-Павлоградская шовная зона. На западе мегаблок ограничен Криворожско-Кременчугским и Западно-Ингулецким глубинными разломами, между которыми располагается Ингулецко-Криворожская шовная зона. В пределах этой зоны фиксируется самая мощная земная кора – 50-58 км. С запада на восток в пределах мегаблока сокращается мощность диоритового слоя, и постепенно утолщаются гранитный и базальтовый. В пределах самого Средне-Приднепровского мегаблока мощность коры варьирует в довольно широких пределах – от 36 до 50 км. По соотношению мощности трёх главных слоёв состав коры меняется от гранит-диоритового в центральной части блока до диоритового на востоке и базальтоидного на западе.
Ранні етапи розвитку геосинклінального поясу відбувається в умовах:
Раннегеосинклинальная стадия характеризуется процессами растяжения, расширения океанского дна путем спрединга и одновременно - сжатия в краевых зонах, где возникают наклонные сейсмофокальные зоны Беньофа, приуроченные преимущественно к границам континентальных и океанских плит. Для ранней стадии характерны кремнисто-вулканогенные толщи, залегающие на габброидах и дайковом комплексе 2-го слоя океанской коры. Вулканиты представлены подушечными базальтовыми лавами, спилитами и т.д. В краевых зонах накапливается сланцевая (аспидная) формация - мощные глинистые толщи; сланцево-базальтовые образования; внедряются силлы и дайки габброидов.
Следовательно, для ранней стадии развития геосинклиналей наиболее характерны сланцево-кремнисто-вулканогенные толщи огромной (до 10-15 км) мощности, впоследствии испытавшие и самый сильный метаморфизм.
Складкоутворення в межах складчастого поясу відбувається на стадії
!!!Фундамент древніх континентальних платформ складений утвореннями:
Складений ранньодокембрійськими утвореннями (AR1- PR1)
Молоді платформи можуть бути:
Зеленокам'яні пояси притаманні етапу розвитку:
на ранніх етапах (докембрій, протерозой) 3.2-2.5 млрд.р
Характерними провінціями розвитку зеленокам'яних поясів є :
Докембрій:Ісуа в Гренландії, Абітібі і Йеллоунайф на Канадському щиті, Дарварський і Бабабудан в Індії, Уїлуна-Норсман у Західній Австралії, Барбертон, Мурчисон, Петерсбург, Сатерленд у Південній Африці, Булавайо-Бубі, Гванда в Зімбабве провінцію Гренвілл у Канаді, Сноу-Лейк – Флін-Флон у південно-східній Манітобі, ряд структур блоку Пілбара в Австралії, Печенгський пояс Кольської провінції Балтійського щита, Убендійський пояс Танзанії, пояса Кунене-Кібала і Луфіко-Кабінда кратону Ангола-Касаї, структури Західно-Африканського кратону.
Протерозой: Західної Африки (Ашанті, Сефюі, Сірба); Танзанії (Убендінський); Анголи (Кунене-Кібала, Луфіко-Кабінда); Гвіани (Барама, Мазаруні, Парамаїка, Розебель); Бразилії (Ріо-Алегро, Джауру, Арапутанга, Кабакаль); південної частини Канадського щита (Флін-Флон); Кольського півострова (Печенго-Имандра-Варгузький). На УЩ їм за віком відповідають Кіровоградська, Західно-Інгулецька, Криворізько-Кременчуцька структури активізації.
Характерними типами порід зеленокам'яних поясів є:складені зелено камяно зміненими вулканітами (основ. та ультраосн. (коматіїти) складу та частково осадовими породами
Вік Землі становить:4,6-4,7 млрд.р.
Найдревнішим континентом Землі є: Пангея ?????
Перші геосинкліналі Землі були закладені в AR2-AR3
До головних структур платформного чохла південної частини Східноєвропейської платформи належать: УЩ, ДДЗ, Причорноморська западина, ВКМ, Переддобрудж.прогин
Настоящий (ортоплатформенный) чехол Восточно-Европейской платформы начинается с верхнего протерозоя — рифея и подразделяется на два этажа. Нижний этаж слагается отложениями рифея и нижнего венда, верхний — отложениями венда — кайнозоя.
Правильною послідовністю нарощування розрізу платформного чохла південної частини Східноєвропейської платформи буде: починаючи з палеозою
Передкарпатський передовий і Закарпатський внутрішній прогини заповнені відкладами: МОЛАСОВІ ВІДКЛАДИ
Геодинамічні процеси у межах прогинів розвиваються в моласовій формації, яка складена галогенними, карбонатними та глинистими породами.Передкарпатський передовий прогин сформувався в орогенну стадію розвитку Карпатської складчастої системи. Глиниста моласа представлена монтморилоніт-гідрослюдистими глинами.
Структурно-тектонічні умови Закарпатського прогину зумовлюють формування складнодислокованих пологих складок, що розвинуті в моласових відкладах. У глинистій моласі розвиваються зсуви. Ці структури ускладнені соляними штоками, з якими пов’язаний процес карстоутворення