- •«Загальна геологія», «Історична геологія з основами палеонтології»
- •Літосфера включає:
- •Континентальна кора складається:
- •Що відноситься до основної реакції хімічного вивітрювання:
- •Генетичні типи контенентальних відкладів, що відкладаються поверхневими текучими водами:
- •Форми рельєфу, що не утворються внаслідок геологічної діяльності поверхневих, текучих вод:
- •Заледеніння в історії Землі були відсутні:
- •Не впливає на можливість винекнення заледенінь в геологічній історії:
- •Причини існування льодовикових та міжльодовикових епох в межах четвертинного зледеніння: зміна конфігурації літосферних плит, космічні фактори, вплив льодовиків, зміна орбітальних елементів
- •Які терміни не відображають геоморфологічні елементи світового океану:
- •Від чого залежать типи вулканічних вивержень:
- •Магма може зароджуватись в :
- •Морфологічний тип інтрузивних тіл не залежить:?????
- •До абісальних магматичних утворень відносять тіла:
- •Зона занурення океанічної плити під континентальну субдукція
- •До об’єктів досліджень історичної геології можна віднести:
- •Методами визначення відносного віку є
- •Розставити геохронологічні еквіваленти відповідно стратиграфічним підрозділам:
- •«Структурна геологія», «Геотектоніка», «Регіональна геологія»
- •Моноклінальне залягання осадових товщ не може бути виражене:
- •!!!За своєю динамо-кінематичною природою глибинні розломи можуть бути:
- •!!! Які співвідношення між кліважем і сланцюватістю?
- •!!! За нахилом осьової площини розрізняють складки:
- •!!! За механізмами формування розрізняють складки:
- •Діапіризм може викликатись:
- •!!!Флексури бувають:
- •!!!До головних геоструктурних елементів континентів належать: давні платформи (кратони) і рухливі пояси
- •!!!Вулканічні комплекси острівних дуг за складом суттєво:
- •!!!Найбільш поширеною формацією в межах Карпатської складчастої системи є: флішова
- •!!!У складі Скибової зони Карпат виділяються скиби:
- •!!!До числа мегаблоків Українського щита входять:
- •Серед порід, що складають Вулканічні Карпати переважають:
- •!!!Магматичні комплекси Гірського Криму сформувалися у: кінець юрського періоду
- •Урало-Монгольський складчастий пояс виник в: Развитие началось в позднем докембрии; в мезозое превратился в молодую платформу.
- •Урало-Монгольський складчастий пояс є структурою:
- •«Геологія родовищ корисних копалин», «Геологорозвідувальна справа».
- •!!!До групи родовищ вивітрювання належать: залишкові та інфільтраційні
- •До рідкісних металів не належать родовища:
- •До рідкісних металів належать родовища :
- •Основним мінералом марганцевих руд є:
- •До групи метаморфогенних родовищ належать:
- •До групи родовищ кольорових металів належать:
- •Металургійна сировина представлена родовищами:
- •До якого класу належать ендогенні родовища алмазу: до розсипних
- •Які із перерахованих родовищ пов'язані з корами вивітрювання: родовища залізних руд (Гематитові руди, Силікатні залізні руди( бурі, червоні (гідрогематитові) залізняки) , Залізисті кварцити )
- •Які процеси беруть суттєву участь в утворенні родовищ гіпсу:
- •!!!За промисловим значенням запаси поділяються на: балансові, умовно-балансові, позабалансові
- •Метан (рудниковий газ) концентрується у верхніх частинах виробки
- •«Геохімія»„ «Петрографія», «Літологія», «Мінералогія»
- •«Основи геофізики».
- •«Гідрогеологія» та «Інженерна геологія»
«Структурна геологія», «Геотектоніка», «Регіональна геологія»
Моноклінальне залягання осадових товщ не може бути виражене:
Моноклиналь – форма залегания слоев горных пород, характеризующаяся их пологим наклоном в одну сторону. Представляет собой обычно крыло какого-либо обширного и пологого поднятия или прогиба слоев. М. особенно характерны для платформ, где они приурочены к крыльям антеклиз и синеклиз. Примером М. является структура, образуемая палеозойскими толщами от южного склона Балтийского кристаллического щита к центру Московской синеклизы; наклон слоев исчисляется в 2—2,5 м на 1 км длины.
Вказати на невірне твердження, що пластовий трикутник, який утворює нахилений пласт при перетині із поверхнею розчленованого рельєфу у долині річки, вказує на напрямок падіння пласта:
Моноклінальне залягання найбільш характерне для: характерно для платформ, где они приурочены к крыльям антеклиз и синеклиз.
В умовах розтягу формуються : так, для зсувів особливо характерні скиди і тріщини відриву, які їх оперяють, локалізовані в зонах розтягнення, насуви, обернені скиди, взбросы і складчастість в зонах стиснення.
????В межах шовних зон розломів може здійснюватись прояв вулканізму, інтрузивного магматизму, зонального метаморфізму, метасоматозу
В межах Карпатської покривно-складчастої системи найбільше значення мають
Карпатська складчаста система, що знаходиться на крайньому заході країни (в межах України міститься її центральна частина), і є складовою більшої структури — Альпійської складчастої області. Тривалий розвиток геосинкліналі, прояв горотворчих процесів кількох тектонічних епох спричинили дуже складну будову системи, поширення потужних товщ порід різного походження (у т. ч. вулканічного) і віку. Поряд з найбільш поширеними осадовими крейдовими, палеогеновими і неогеновими відкладами в будові системи беруть участь докембрійські гнейси, граніти, кварцити, сланці. Осьовою частиною системи є Карпатська покривно-складчаста споруда. В ній багатокілометрова товща осадових порід з чітко вираженою ритмічною шаруватістю (т. зв. фліш) зім'ята у складки, часто розірвані, зміщені і загалом насунуті у північно-східному напрямі на прилеглі зони Передкарпатського прогину (звідси і назва споруди).
Глубинные разломы, линеаменты, узкие, линейно вытянутые зоны нарушения сплошности горных пород, пронизывающие земную кору и проникающие в мантию Земли. Прослеживаются на многие сотни и тысячи км по простиранию и до 700 км в глубину при ширине от нескольких сотен м до первых десятков км. Глубинные разломы разделяют земную кору на глыбы, отличающиеся характером движений и структурой. Развиваются на протяжении длительных интервалов геологического времени (сотни миллионов, иногда более 1 млрд. лет) и являются важнейшим типом разрывных нарушений земной коры, определяющим границы её основных структурных элементов. Возникновение первых г.л. относят к началу протерозоя (около 2,5 млрд. лет назад). Глубинные разломы служат зонами повышенной проницаемости земной коры и верхней мантии, благодаря чему в их пределах возникают магматические очаги (первичные в мантии, астеносфере, вторичные в коре) и концентрируется магматическая деятельность. К г.л. приурочены вулканические пояса, пояса внедрений ультраосновной магмы (альпинотипных гипербазитов), плутоны гранитоидов и рудные поля. С г.л. часто связаны границы континентов, морей и океанов, горных стран и др.
С поверхностями Глубинные разломы связаны очаги землетрясений. Г.л. разделяются на три группы: затухающие в самых верхах мантии (выше астеносферы), достигающие глубин 100—300 км (ниже астеносферы), достигающие глубин 400—700 км (средней мантии). Наиболее широко распространены Глубинные разломы первой группы (нормальные). Глубинные разломы второй и третьей групп приурочены только к геосинклинальным подвижным поясам, причём Глубинные разломы третьей группы (сверхглубинные) — исключительно к периферии Тихоокеанского пояса.
Ширина шовних зон глибинних розломів може сягати: декількох сотні м до 10ків км
До тектонітів шовних зон розломів належать: тект.брекчія, катаклази ти, мілоніти, ультрамілоніти, філоніти
ТЕКТОНИТЫ — общий термин для обозн. г. п., испытавших дифференциальные немолекулярные движения вещества, как сопровождавшиеся, так и не сопровождавшиеся перекристаллизацией. Сюда относятся тектонокластовые п. — милониты, филлониты, п. с кристаллизационной сланцеватостью и п., в которых дифференциальные движения перекрываются бластезом (бластомилониты). Выделяются 3 гр. Т. по характеру ориентированности, выражающей тип образовавшего их дифференциального движения: S-тектониты, В-тектониты и R-тектонит