«Геохімія»„ «Петрографія», «Літологія», «Мінералогія»

199. Ізотопні співвідношення якого з перелічених елементів не досліджує геохімія стабільних ізотопів?

Геохімія стабільних ізотопів вивчає такі елементи: H, C, N, O, S.

200. Які з перелічених ізотопних співвідношень не досліджує ізотопна геохронологія?

Ізотопна геохронологія досліджує такі системи U-Th-Pb, K-Ar-Ca, Sm-Nd, Lu-Hf, Rb-Sr i C.

201. Яке з перелічених ізотопних співвідношень найчастіше використовується для визначення мантійного або корового джерела магматичних розплавів? Відношення Sr. Rb/Sr, Sr87/Sr86

202. Який стан елемента є найменш розсіяним?

РАССЕЯННЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ - группа химических элементов, как правило, не образующих самостоятельных минералов (присутствуют в виде изоморфных примесей в минералах более распространенных элементов).

203. Який критерій за визначенням є найбільш простим для застосування при визначенні концентрованого стану елементів в геологічних (перш за все магматичних) утвореннях зовнішніх геосфер Землі? - Під концентрованим розуміють такий стан елементу, що наближається до вмісту в родовищах, з яких цей елемент видобувається або може видобуватись на даному рівні розвитку.

204. Чим переважно зумовлюється концентрований стан елементів в геосферах? Температурою та флюїдами.

205. Який з перелічених „внутрішніх” факторів, тобто властивостей хімічних елементів, найменш впливає на їх поведінку в геохімічних процесах та розподіл в літосфері?

206. Який з перелічених факторів не є „зовнішнім” фактором контролю поведінки хімічних елементів та їх розподілу в геосферах?

207. Концентрація якого з перелічених елементів (груп елементів) в деплетованій мантії значно (в декілька разів) нижча ніж в примітивній мантії? Деплетовантія мантія відрізняється від примітивної меншим вмістом легких компонентів

208. Як формулюється закон Кларка-Вернадського щодо повсюдної розповсюдженості хімічних елементів?

По закону Кларка-Вернадского (о всеобщем рассеянии хим. элементов), в любом объекте прир. системы находятся все известные на Земле элементы.

209. Що характеризують сучасні кларки хімічних елементів? Кларки элементов— числа, выражающие среднее содержание химических элементов в земной коре, гидросфере, Земле в целом, космических телах и др. геохимических или космохимических системах.

210. Яким чином визначені сучасні кларки хімічних елементів для континентальної земної кори? Средние содержания элементов в земной коре (метод Гольдшмита)

211. Що характеризують коефіціенти міжфазового розподілу елементів?

между основным компонентом и примесями необходимо при проведении процессов выращивания кристаллов с заданными свойствами, определяемыми характером основных легирующих компонентов и  концентрацией последних.

212. Що таке ефективний комбінований коефіціент розподілу елементів для магматичної системи? - Сума значений индивидуальных эффективных коэффициентов распределения в системе минерал/расплав для всех минеральных фаз.

213. 213. Яке використання мають комбіновані коефіціенти розподілу елементів для магматичних та інших ендогенних геохімічних систем? Використовується для дослідження характеру поведінки елементів на протягом всієї кристалізації.

214. 214. Яке значення процес часткового плавлення має для формування сучасного складу земної кори та верхньої мантії? Забезпечує міграцію хімічних елементів.

215. Як змінюється концентрація несумісних мікроелементів в процесі часткового плавлення? Зменшується

216. Як змінюється концентрація сумісних мікроелементів у процесі часткового плавлення? Збільшується

217. Яке значення має процес кристалізації розплавів та кристалізаційної диференціації для формування сучасного складу земної кори? Забезпечує формування всіх магматичних порід

218. Як змінюється концентрація несумісних мікроелементів в процесі кристалізації розплавів? Збільшується

219. Як змінюється концентрація сумісних мікроелементів в процесі кристалізації розплавів? Зменшується

220. На які головні групи підрозділяють метеорити? Залізні, залізо-кам’яні та кам’яні метеорити (хондрити (вуглісті та звичайні) та ахондрити).

221. Метеорити якого типу мають найменше значення для геохімії? Залізо-камяні

222. При вирішенні яких з перелічених геохімічних задач не є доцільним використання даних щодо елементного складу вуглистих хондритів? - использование именно углистых хондритов для оценки космической распространенности элементов. Кроме того, угл. хондриты – основа геохимических моделей Земли и планет земной группы. Их состав используется как основа для оцен состава примитивной мантии Земли

223. Чинниками нівального літогенезу не є: Переважає механічне вивітрювання, головним чином, у виді механічного роздроблення материнських порід. Переніс і накопичення осадового матеріалу здійснюються в процесі повільного переміщення льоду: від місць його утворення за рахунок накопичення сніжних мас у підвищених частинах території до її знижених частин. Процеси осадової диференціації речовини в цих умовах практично відсутні. Накопичуються тільки уламкові компоненти, створюючи маси погано відсортованих, сміттєвих порід моренного зразка.

224. Чинниками гумідного літогенезу не є: Основною ознакою гумідності клімату є перевага середньорічної кількості атмосферних осадків, що випадають, над середньорічним випаром води з тієї ж території. Важлива риса гумідних кліматів - позитивна температура, при якій вода може існувати в рідкій формі в літні місяці. Завдяки цим чинникам надлишок атмосферних осадків стікає в басейни кінцевого стоку у вигляді річок та струмків. В цих умовах широко розвинуті процеси фізичного і хімічного вивітрювання за активної участі організмів. Процес осадконакопичення частково відбувається на суші, але головним чином – в кінцевих водоймах стоку. Для гумідного літогенезу характерна неповнота (незавершеність) процесів осадової диференціації, змішування матеріалу, що поступає з різних джерел і осаджується різними способами.

225. Чинниками арідного літогенезу є: Фізичне вивітрювання , механічне дроблення, вітер

226. При фізичному вивітрюванні відбувається: Дроблення гірських порід

227. Головними процесами при хімічному вивітрюванні є: Розчинення та вилуговування, окислення, гідратація, гідроліз материнських мінералів під впливом води, карбонатизація

228. Діагенез відрізняється від седиментогенезу у відсутності: Діяльності організмів

229. В умовах метагенезу утворюються: Філітоподібні сланці

230. Для високої катагенетичної стадії літогенезу уламкових порід не характерним типом цементації є: - Характерними типами цементу є: відбувається цементація шляхом заповнення пор кварцовим, польовошпатовим, серицитовим, хлоритовим, баритовим, кальцитовим, цеолітовим та інш. цементами.

231. При класифікації пісковиків за складом не враховується вміст: олівін, піроксени і рогові обманки, основні і середні плагіоклази. При класифікації ВРАХОВУЄТЬСЯ вміст кварцу, польових шпатів та уламкової складової

232. При класифікації осадових порід за структурою не враховуються : структурними елементами осадових порід є розмір, внутрішня будова та ступінь окочення й орієнтація морфотворних компонентів, ступінь кристалічності та будова цементу або колоїного й соляного осадку

233. Для класифікації осадових порід за генезисом не враховуються: три генетичні групи: кластогенні породи (грубоуламкові, піщані, алевритові); колоїдогенні породи (глинисті, алліти, фероліти, манганоліти); іоногенні з двома підгрупами – іонно-біогенних порід (фосфорити, кремнисті, карбонатні, каустобіоліти) та евапоритів (сульфатні, хлоридні, борати). Пірокластичні породи розглядаються окремо, як перехідна група між осадовими та магматичними породами.

234. Середньозерниста псамітова структура формується теригенними уламками розміром: 0,5 – 0,25 мм.

235. До петротипів залізистих порід не відноситься: відносяться: Сірчано-залізисті породи, Окисні залізисті породи, Сидеритові (карбонатні) породи, силікатні (шамозитові і лептохлоритові породи). Тобто ті породи, які складаються переважно ( більше 50% з мінералів заліза – оксидів, гідрооксидів, сульфідів, карбонатів та силікатів заліза). Усі інші породи із вмістом цих мінералів менше 50% до петротипів залізистих порід не відносяться.

236. До петротипів марганцевих порід не відноситься: ( псиломелан-піролюзитові манганоліти, кременисто-піролюзитові манганоліти)

237. До петротипів глиноземистих порід не відносяться: относятся - латерити, боксити.

238. Лідіти є різновидами: кременистих сланців, кремнистые (в основном халцедоновые)

239. Формація це: природно відособлені (виокремлені) комплекси осадових порід, що зв’язані загальними умовами (спільністю умов) утворення (фізико-географічних, тектонічних) і відповідають певним стадіям розвитку великих структурних елементів земної кори (платформ, орогенів, геосинкліналей, перехідних зон тощо).

240. Фації осадових порід це: це геологічні тіла, просторово відокремлені частини або ділянки стратиграфічного горизонту, що відрізняються від сусідніх, одновікових ділянок комплексом літологічних, палеонтологічних та інших геологічних ознак, які (ознаки) свідчать про відмінності в умовах формування.

241. Розподіл фацій не контролюють:

Головними чинниками, які контролюють поширення фацій є:процеси осадконакопичення; надходження осадочного матеріалу; клімат; тектоніка; зміна рівня моря; біологічна активність; хімія вод; вулканізм.

Інші чинники плоші розвитку фацій НЕ контролюють.

242. Морські фації відрізняються таким набором ознак: добра сортованість, наявність залишок форамініфер

243. За законом перитектичної кристалізаії кристалізуються суміші: Форстерит-кремнезем, олівін-піроксен

244. Нормальний тренд диференціації: Px > Pl > Mt

245. Ліквація це: процес магматичної диференціації, що полягає в розділенні магми при зниженні її температури на дві або більше рідкі фази.

246. Поділ порід на магматичні, осадові та метаморфічні – це поділ на: за походженням на типи: магматичні, метаморфічні осадові.

247. Найглибиннішими інтрузіями є: Абісальні (Батоліти, бісмаліти, штоки)

248. Класифікаційний поділ магматичних порід на групи відбувається: За вмістом SiO2 (ультра основні, основні, середні, кислі).

249. Дати назву породі, яка має склад: Pl_20-50 – 55-95%, Qu – 5-20%, Hbl – 0-30%, Bt – 0,35%: Кварцовий діорит

250. Дати назву породі, яка має склад: Pl_50-70 – 35-60%, CPx– 35-65%, Hbl – 0-5%, , OPx – зрідка до 5%: Габро

251. Дати назву породі, яка має склад: K-Fsp – 25-35%, Pl_15-20 – 25-35%, Qu – 25-40%, Bt, Mu, Hbl, Px – 2-10%: Граніт

252. З підвищенням тиску та температури в метаморфічних породах відбуваються процеси: Зміни мінеральних парагенезисів

253. Структури метаморфічних порід, які формуються голчастими формами кристалів силіманіту: нематобластова (фібробластові або волокниста.

254. Мігматизація найхарактерніша для діапазону температур:

800. (для температур амфіболітової фації, при наявності водних флюїдів)

255. Породи піроксен-роговикової фації утворюються при температурах: 700-800 до 900 С

256. Асоціація критичних мінералів: (хлорит+тремоліт+тальк) - характерна для порід фацій: Мусковіт-роговикова фація

257. Асоціація критичних мінералів: (біотит+силіманіт+кварц) - характерна для порід фацій: Фація силіманіт-біотитових гнейсів

258. Асоціація мінералів (мусковіт+кварц) є забороненою для фацій:

Амфібол-роговикова, фація силіманіт-біотитових гнейсів, фація дістенових гнейсів та амфіболітів, еклогітова фація, гранулітова фація, піроксен-роговикова.

259. Асоціація мінералів (дистен+КПШ) є забороненою для фацій: Фація дістен-мусковітових сланців

260. Дати назву регіональнометаморфічній породі, що складається із плагіоклазу – 67%, рогової обманки – 29%, біотиту – 2%, кварцу – 1%, мікрокліну – 1%: Лейкократові амфіболіти, безкварцеві гнейси та інші польовошпатові сланці

261. Дати назву регіональнометаморфічній породі, що складається із кварцу – 55%, плагіоклазу – 20%, біотиту – 15%, мікрокліну – 10%: Кварцитогнейси

262. Дати назву регіональнометаморфічній породі, що складається із кальциту – 65%, кварцу – 33%, біотиту – 2%: Кварцовий мармур=кальцефіли

263. Вторинні кварцити, це породи: Метасоматичні породи (сильно кислотні), метаморфическая горная порода, состоящая в основном из кварца, а также серицита, алунита, пирофиллита, каолинита, андалузита и диаспора.

264. Продуктами кислотного метасоматозу є наступні породи: Лиственти, грейзени і грейзенізовані породи, березити, вторинні кварцити

265. До продуктів лужного метасоматозу відносяться породи: Ейсити, альбіти ти, феніти

266. Березити утворюються при метасоматичній зміні: кислих порід

267. Конституція мінералів – це: хімічний склад і внутрішня будова мінералів.

268. Структурний мотив мінералів – це: це якісна структурна характеристика мінералів, яка відбиває найістотніші риси їх атомної будови, яскраво-адекватно віддзеркалюється в морфології та фізичних властивостях мінеральних кристалів

269. Ізоморфізм елементів у мінералах – взаємне заміщення атомів (або їхніх груп) різних хімічних елементів: в еквівалентних позиціях

270. Класифікація мінералів – це розподіл мінералів: на систематичні одиниці на основі їх спільних ознак (зовнішніх, геологічних, хімічних, кристалографічних, геохімічних і кристалохімічних)

271. Сучасна кристалохімічна класифікація – це класифікація: в основу якої покладено взаємозв’язок між хімічним складом і будовою мінералів, а також їх властивостями і морфологічними особливостями

272. Генезис мінералів (сучасна концепція) – це вчення про: послідовна сукупність процесів, внаслідок яких утворюються окремі мінерали і мінеральні родовища.

273. Парагенезис мінералів – це: мінеральна асоціація, що закономірно виникла в ході одного процесу, який був обмежений у просторі та часі і який здійснювався в певних фізико-хімічних умовах. Іншими словами – це закономірне спільне перебування в земній корі мінералів, які пов’язані загальними умовами виникнення.

274. Фізичні властивості мінералів відображають їх: конституцію, оптичні, механічні, електричні, термічні та радіоактивні властивості.

275. Оптичні властивості мінералів - це:колір, блиск, прозорість, явище двозаломлення, плеохроїзм, люмінесценція, колір риси.

276. Кристалооптичні властивості мінералів – це: Світозаломлення, світло відбиття і т.п.

277. Наукове та практичне значення фізичних властивостей мінералів: Вони мають велике значення для діагностики мінералів і розуміння їх практичного застосування: в техніці і виробництві – надтвердого алмаза, корунду, кристалічного кварцу, в ювелірній справі – дорогоцінних каменів і металів.

278. Типоморфний мінерал – це: мінерали, характерні для певних умов мінералоутворення. Часто типоморфними бувають не самі мінерали, а деякі їхні ознаки: кристалографічні особливості (габітус, форма, двійники, штрихуватість та ін.), характер агрегатів, розміри окремих індивідів, деякі фіз. властивості (забарвлення, блиск, густина та ін.), деякі хім. властивості (домішки, ступінь гідратації та ін.). Типоморфність ознак визначається тим, що всі вони або деякі з них змінюються в залежності від умов утворення мінералів..

279. Типоморфні ознаки мінералів – це: ознаки: кристалографічні особливості (габітус, форма, двійники, штрихуватість та ін.), характер агрегатів, розміри окремих індивідів, деякі фіз. властивості (забарвлення, блиск, густина та ін.), деякі хім. властивості (домішки, ступінь гідратації та ін.). Типоморфність ознак визначається тим, що всі вони або деякі з них змінюються в залежності від умов утворення мінералів.