24. Морфологічний тип інтрузивних тіл не залежить:?????

Залежить!!!! На формування інтрузивних тіл впливають склад та температура магми і температурні умови та реологічний стан середовища. З урахуванням цих та інших факторів інтрузивні тіла типізують за: 1) глибинами (відносно палеоповерхні) або термальними обстановками, в яких відбувалося їх становлення, 2) розмірами, 3) формою (конфігурацією в плані та по падінню), 4) особливостями внутрішньої речовинної будови (змінами по латералі й вертикалі речовинного складу та текстурно-структурних особливостей порід), 5) характером термального і механічного їх впливу на вмісні породи, 6) характером внутрішньої структурної організації (розвитком прототектоніки рідинної та твердої фази).

25. положення відносно до вмісних порід займають: дайки, неки, штоки, апофізи ?????

26. До абісальних магматичних утворень відносять тіла:

Абиссальные горные породы (син. Плутонические, интрузивные, глубинные горные породы) магматические горные породы, сформировавшиеся на глубинах более 3-4 км (литостатическом давлении более 1 кбар). Эти породы отличаются от эффузивных и гипабиссальных горных пород отсутствием вулканического стекла, однородными массивными текстурами (эффузивные породы обычно пористые из-за активного отделения летучих при излиянии магм на поверхность) и равномернозернистыми структурами. Слагают крупные интрузивные тела представляющие собой застывшие магматические очаги (штоки, силлы, бисмалиты, этмолиты, гарполиты) или образовавшиеся за счет процессов магматического замещения (батолиты).

27. Типи метаморфізму: динамометаморфізм; контактово-термальний метаморфізм; метасоматоз; регіональний метаморфізм. Ультраметаморфізм (мігматизація, анатексис, палінгенез, гранітизація)

Метаморфізм — процес твердофазної мінеральної і структурної зміни гірських порід під впливом температури, тиску, підземних розсолів, часто в присутності флюїду. Виділяють ізохімічний метаморфізм — при якому хімічний склад породи змінюється неістотно, і неізохімічний метаморфізм (метасоматоз) для якого характерна помітна зміна хімічного складу породи, в результаті перенесення компонентів флюїдом. Основными факторами метаморфизма являются температура, давление и флюид.

За розміром ареалів розповсюдження метаморфічних порід, їх структурному положенню і причинам метаморфізму виділяють:

• Регіональний метаморфізм який залучає значні об'єми земної кори, і поширений на великих площах. У результаті р е г і о н а л ь н о г о М. утворюються метаморфічні сланці (філіти, слюдяні сланці, ґнейси, амфіболіти, піроксен-плагіоклазові сланці, еклогіти), кварцити і мармури. Цього типу М. зазнають геосинклінальні вулканогенні, вулканогенно-осадові і осадові відклади в ході еволюц. розвитку складчастих поясів.

• Контактовий метаморфізм приурочений до магматичних інтрузій, і походить від тепла вистигаючої магми. К о н т а к т н и й М. відбувається в безпосередній близькості від інтрузій або екструзій магм під впливом на вмісні породи флюїдів і тепла. М. в умовах підвищення т-ри супроводжується дегідратацією мінералів і назив. прогресивним (М. зворотного напряму назив. регресивним).

• Динамометаморфізм відбувається в зонах розломів, пов'язаний зі значною деформацією порід.

• Імпактний метаморфізм Відбувається при різкому ударі метеорита об поверхню планети.

• Ендогенний та екзогенний метаморфізм. М. поділяється на е н д о г е н н и й, що відбувається під впливом на породи тепла, флюїдів, а також тиску шарів Землі, і к о с м о г е н н и й, що має місце в астроблемах (великих метеоритних кратерах) при впливі на породи ударних хвиль, що породжуються падіннями великих метеоритів. Екзогенні процеси вивітрювання порід і літогенез при зануренні осадів на глибину в ході накопичення шаруватих товщ (діагенез, катагенез) в поняття М. не включаються.

Е н д о г е н н и й М. поділяється на р е г і о н а л ь н и й і к о н т а к т н и й.

• Ізохімічний та алохімічний метаморфізм. Сланцева, ґнейсова, амфіболітова текстури метаморфічних порід зумовлені розвитком М. в умовах стресу (направленого тиску, що викликає складчастість і ін. деформації шаруватих товщ). З контактним М. пов’язане утворення родовищ мармуру, корунду тощо. М. завжди супроводжується істотними змінами хім. складу порід. У тих випадках, коли ці зміни торкаються головним чином летких компонентів, М. умовно називають і з о х і м і ч н и м, при більш радикальних змінах складу – а л о х і м і ч н и м. При крайньому вираженні алохімічної природи М. за постійного об’єму використовується термін метасоматизм.

• Космогенний метаморфізм. Пов’язаний з різким короткочасним зростанням т-ри і тиску під впливом на породи ударних хвиль, що породжуються падіннями великих метеоритів. Він призводить до утворення імпактитів, в яких зустрічаються мінерали високого тиску (стишовіт, коесит, дрібні алмази і ін.) спільно з продуктами плавлення, деформації та дроблення мінералів первинних порід.

• Гідрометаморфізм - відбувається за участю води підземних надр

28. Фації регіонального метаморфізму виділяються за: температурою, мін. асоціаціями, помірного тиску – фація зелених сланців, епідот–амфіболітова, амфіболітова, гранулітова. Фації регіонального метаморфізму підвищеного тиску – глаукофанових сланців, дістен–мусковітових сланців, дістенових гнейсів та амфіболітів, еклогітова)

При региональном метаморфизме различают три стадии изменения горных пород.

Первая стадия - стадия низкой степени метаморфизма или эпиметаморфизм. Ей соответствуют слабые изменения пород, которые проходят при температуре около 500° С и давлении менее 500 МПа (5000 атм.).

Вторая стадия - стадия средней степени метаморфизма или мезометаморфизм. Ей соответствуют температура от 500 до 1000° С и давление от 500 до 1000 МПа (от 5000 до 10000 атм.).

Третья стадия - высокой степени метаморфизма или катаметаморфизм. Преобразования на этой стадии происходят при температуре более 1000° С и давлении более 1000 МПа (10000 атм.)..

По наличию минералов - индексов выделены фации:

повышение температуры =>фация зеленых сланцев, эпидот - амфиболитовая фація, амфиболитовая фация, пироксен - роговообманковая фация, гранулитовая фация, глаукофановая фация, эклогитовая фация

29. Причини руху літосферних плит: циркуляція магми, яка надходить з надр Землі

30. Найбільшими структурними одиницями літосфери є літосферні плити: Євроазіатська, Північно- і Південноамериканська, Африканська, Тихоокеанська, Індоавстралійська і Антарктична

Найбільшими структурними елементами кори є континенти й океани Євразія, Африка, Північна і Південна Америка, Австралія і Антарктида

Древні платформи Східноєвропейська, Північноамериканська, Сибірська; Африканська, Австралійська, Антарктична, Південноамериканська, Індостанська, Аравійська; Китайсько-Корейська, Південнокитайська