- •«Загальна геологія», «Історична геологія з основами палеонтології»
- •Літосфера включає:
- •Континентальна кора складається:
- •Що відноситься до основної реакції хімічного вивітрювання:
- •Генетичні типи контенентальних відкладів, що відкладаються поверхневими текучими водами:
- •Форми рельєфу, що не утворються внаслідок геологічної діяльності поверхневих, текучих вод:
- •Заледеніння в історії Землі були відсутні:
- •Не впливає на можливість винекнення заледенінь в геологічній історії:
- •Причини існування льодовикових та міжльодовикових епох в межах четвертинного зледеніння: зміна конфігурації літосферних плит, космічні фактори, вплив льодовиків, зміна орбітальних елементів
- •Які терміни не відображають геоморфологічні елементи світового океану:
- •Від чого залежать типи вулканічних вивержень:
- •Магма може зароджуватись в :
- •Морфологічний тип інтрузивних тіл не залежить:?????
- •До абісальних магматичних утворень відносять тіла:
- •Зона занурення океанічної плити під континентальну субдукція
- •До об’єктів досліджень історичної геології можна віднести:
- •Методами визначення відносного віку є
- •Розставити геохронологічні еквіваленти відповідно стратиграфічним підрозділам:
- •«Структурна геологія», «Геотектоніка», «Регіональна геологія»
- •Моноклінальне залягання осадових товщ не може бути виражене:
- •!!!За своєю динамо-кінематичною природою глибинні розломи можуть бути:
- •!!! Які співвідношення між кліважем і сланцюватістю?
- •!!! За нахилом осьової площини розрізняють складки:
- •!!! За механізмами формування розрізняють складки:
- •Діапіризм може викликатись:
- •!!!Флексури бувають:
- •!!!До головних геоструктурних елементів континентів належать: давні платформи (кратони) і рухливі пояси
- •!!!Вулканічні комплекси острівних дуг за складом суттєво:
- •!!!Найбільш поширеною формацією в межах Карпатської складчастої системи є: флішова
- •!!!У складі Скибової зони Карпат виділяються скиби:
- •!!!До числа мегаблоків Українського щита входять:
- •Серед порід, що складають Вулканічні Карпати переважають:
- •!!!Магматичні комплекси Гірського Криму сформувалися у: кінець юрського періоду
- •Урало-Монгольський складчастий пояс виник в: Развитие началось в позднем докембрии; в мезозое превратился в молодую платформу.
- •Урало-Монгольський складчастий пояс є структурою:
- •«Геологія родовищ корисних копалин», «Геологорозвідувальна справа».
- •!!!До групи родовищ вивітрювання належать: залишкові та інфільтраційні
- •До рідкісних металів не належать родовища:
- •До рідкісних металів належать родовища :
- •Основним мінералом марганцевих руд є:
- •До групи метаморфогенних родовищ належать:
- •До групи родовищ кольорових металів належать:
- •Металургійна сировина представлена родовищами:
- •До якого класу належать ендогенні родовища алмазу: до розсипних
- •Які із перерахованих родовищ пов'язані з корами вивітрювання: родовища залізних руд (Гематитові руди, Силікатні залізні руди( бурі, червоні (гідрогематитові) залізняки) , Залізисті кварцити )
- •Які процеси беруть суттєву участь в утворенні родовищ гіпсу:
- •!!!За промисловим значенням запаси поділяються на: балансові, умовно-балансові, позабалансові
- •Метан (рудниковий газ) концентрується у верхніх частинах виробки
- •«Геохімія»„ «Петрографія», «Літологія», «Мінералогія»
- •«Основи геофізики».
- •«Гідрогеологія» та «Інженерна геологія»
Серед порід, що складають Вулканічні Карпати переважають:
Сложена Выгорлат-Гутинская морфоструктура преимущественно андезитами, андезито-базальтами и базальтами, а также их туфами. Во время вулканической деятельности преобладало трещинное излияние лавы, которое в некоторых местах одновременно сопровождалось выбросом материала через центральные и дополнительные вулканические жерла.
До головних структур Східноєвропейської платформи належить: важнейшими структурами являются также антеклизы (Белорусская, Воронежская, Волго-Уральская), синеклизы (Балтийская, Московская, Прикаспийская) и авлакогены (Днепровско-Донец-кий, Среднерусский и др.)
Авлакогени Східноєвропейської платформи утворилися в: рифей
московський, дніпрово-донецький, вілюйський, прип’ятський, Оршанско-Кресцовский
Рифейские авлакогены Восточно-Европейской платформы
1 — Ладожский, 2 — Кандалакшско-Двинский, 3 — Керецко-Лешуковский, 4 — Предтиманский, 5 — Вятский, б — Камско-Бельский, 7 — Серноводско-Абдулинский, 8 — Бузулукский, 9 — Среднерусский, 10 — Московский, 11 — Пачелмский, 12 — Доно-Медведицкий, 13 — Волыно-Полесский, 14 — Ботническо-Балтийский, 15 — Припятско-Днепровско-Донецкий, 16 — Колво-Денисовский
Переважно континентальними утвореннями в межах Східноєвропейської платформи складена
Верхньокрейдові відклади в Гірському Криму:
!!!Магматичні комплекси Гірського Криму сформувалися у: кінець юрського періоду
Кроме осадочных, в строении Крымских гор важная роль принадлежит магматическим породам. Они встречаются на Южном берегу Крыма– это лакколиты (Аюдаг, Кастэль и Партенит), древние вулканы (Карадаг), дайки и покровы, сложенные диоритами, липаритами, порфиритами и андезитами. Магматические породы прорывают триасовые и частично юрские отложения, что свидетельствует о магматической деятельности по окончании юрского периода.
Урало-Монгольський складчастий пояс виник в: Развитие началось в позднем докембрии; в мезозое превратился в молодую платформу.
Утворення на місці Урало-Монгольського складчастого геосинклінального поясу складчастих споруд відбувалося протягом декількох епох тектогенезу; найбільше значення мали: байкальська епоха в кінці докембрія (півд. обрамлення Сибірської платформи), салаїрськая епоха (Сх. частина Алтає-Саянської обл., Півн. Монголія), каледонська епоха в силурі (Центральний Казахстан, Північний Тянь-Шань, Алтай, Західний Саян) і герцинська епоха в пізньому палеозої (Урал, Південний Тянь-Шань, гори Південної Монголії).
Урало-Монгольський складчастий пояс є структурою:
УРАЛО-МОНГОЛЬСКИЙ СКЛАДЧАТЫЙ ГЕОСИНКЛИНАЛЬНЫЙ ПОЯС - подвижная линейная структура земной коры, протягивающаяся в Азии от Урала через Ср. Азию, Казахстан, Юж. Сибирь и Монголию к побережью Охотского м.
До структур Урало-Монгольського складчастого поясу належать: системи – Таймирская, Средне-Енисейская, Байкало-Патомская, Восточно-Саянская, Яблоновая… Джунгаро-Балхашская, Монголо-Охотская, плиты – Тимано-Печорская, Западно-сибирская, Туранская, Таймирская.