- •Страхування як особливий вид підприємницької діяльності і перспективи його розвитку в Україні та світі.
- •Характеристика основних суб’єктів страхового підприємництва.
- •Класифікація в страхуванні та її використання в управлінні страховим бізнесом.
- •Управління активами акціонерної страхової компанії.
- •Особливості управління страховими товариствами з повною й додатковою відповідальністю та командитних товариств.
- •Товариства взаємного страхування та основні чинники, що гальмують їх розвиток в Україні.
- •Умови залучення іноземних інвесторів до розвитку страхової індустрії в Україні.
- •Вплив процесів глобалізації економіки на розвиток вітчизняного страхового ринку.
- •Управління процесом створення та реєстрації страхових організацій.
- •Зміст пакету необхідних документів і процедура ліцензування страхових організацій.
- •Сутність та складові ресурсного потенціалу страхової організації.
- •Потенціал страховика та фактори ефективності його використання.
- •Лінійна структура управління організацією, її переваги й недоліки.
- •Функціональна структура управління організацією: переваги і недоліки.
- •Лінійно-функціональна структура управління як найбільш розповсюджена в страхуванні.
- •Лінійно-штабна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •Дивізіональна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •Методи вибору ефективної структури управління: аналітичний, проектний, організаційний.
- •Управління кадровим забезпеченням страхових організацій.
- •Форми матеріального та морального заохочення персоналу страхових організацій.
- •Компетенція та порядок підготовки й проведення загальних зборів акціонерів страховика. Оформлення й реалізація їх рішень.
- •Спостережна рада. Рада директорів. Права та обов’язки цих органів.
- •Ревізійна комісія страховика, її права та обов’язки. Аудит страхових компаній.
- •Виконавчі органи управління страховою організацією та їх функції.
- •Особливості керівних органів у неакціонерних видах страхових організацій.
- •Ліга страхових організацій України та інші об’єднання страховиків, їх роль в управлінні страховою справою.
- •Функції й роль Держфінпослуг у забезпеченні нагляду за страховою діяльністю.
- •Стратегічний менеджмент як процес, його структура й зміст основних елементів та етапів у страхуванні.
- •Стратегія страхової організації як генеральна програма дій.
- •Процес розробки стратегії страхової організації.
- •Визначення місії, цілей та завдань страховика.
- •Управління бізнес-процесами в страхуванні.
- •Реструктуризація страховиків. Визначення доцільності об’єднання (поглинання) компаній.
- •Управління інноваційними процесами в страхуванні.
- •Бізнес-план: структура та характеристика його окремих розділів.
- •Порядок опрацювання, розгляду й затвердження бізнес-плану.
- •Особливості бюджетування в страховій організації.
- •Комунікації в сучасній страховій організації: сутність, елементи й етапи комунікаційного процесу.
- •Основні цілі та завдання інформаційних систем в управлінні страховою організацією.
- •Програмний комплекс страхової компанії: задачі, цілі, механізм функціонування, роль у формуванні ефективних бізнес-процесів та прийнятті управлінських рішень.
- •Інформаційний супровід договорів у сфері страхування.
- •Персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя.
- •Формування баз даних і управління їх використанням у страхових організаціях.
- •Електронна база даних з автотранспортного страхування при мтсбу. Система електронного обміну даними.
- •Страхова статистика та бухгалтерський облік як інструменти управління.
- •Комерційна таємниця та способи її забезпечення в страхових організаціях.
- •Публікація звітності на іншої інформації. Взаємовідносини страховиків із засобами масової інформації.
- •Шляхи вдосконалення інформаційної системи страховика.
- •Сутність і завдання страхового маркетингу.
- •Маркетингова служба страховика та її функції.
- •Маркетингові дослідження: завдання, види та форми.
- •Методи збору та аналізу інформації про споживачів страхових послуг та конкурентів. Оцінка рівня конкуренції на ринку страхових послуг.
- •Розробка та просування нових видів страхових послуг.
- •Зміст плану маркетингу.
- •Управління рекламною діяльністю.
- •Побудова ефективної системи продажу: канали та мотивація надання страхових послуг.
- •Управління прямими продажами: через головний офіс та відокремлені структурні підрозділи.
- •Страхові агенти, їх класифікація та основні функції.
- •Страхові та перестрахові брокери: функції та організація діяльності.
- •Винагорода страховим посередникам.
- •Нові форми страхового посередництва.
- •Поняття і класифікація ризиків.
- •Ознаки ризиків, що можуть бути прийняті на страхування.
- •Організація відбору ризиків на страхування.
- •Управління відбором ризиків на страхування з метою формування та забезпечення збалансованості страхового портфеля.
- •Тарифікація. Побудова тарифікаційної системи.
- •Страховий тариф як ціна за страхову послугу. Структура тарифу.
- •Основні методологічні підходи здійснення актуарних розрахунків.
- •Тарифна політика, її цілі та принципи.
- •Складові й основні завдання андерайтингу. Вимоги до управління андерайтингом.
- •Ідентифікація ризиків. Основні завдання: виявлення можливих ризиків та визначення причин імовірності їх настання.
- •Джерела й способи отримання необхідної інформації для проведення ідентифікації ризиків.
- •Методи кількісного і якісного аналізу внутрішніх та зовнішніх факторів, що формують причини, і величину ризиків.
- •Методика визначення та характеристика показників: ймовірності або частоти збитку, очікуваного значення збитку, максимального збитку та відхилень фактичних результатів від очікуваних.
- •Контроль за ризиком. Врахування факторів територіальної та часової розкладки ризиків. Доцільність перестрахування ризиків.
- •Служба врегулювання претензій: її завдання та місце в страховій компанії.
- •Процедура та етапи врегулювання страхових претензій.
- •Дії сторін договору в разі настання страхового випадку.
- •Залучення аварійних комісарів та інших експертів для з’ясування причин настання страхового випадку та розміру завданої шкоди.
- •Порядок урегулювання збитків у різних видах страхування.
- •Особливості виплат страхових сум за договорами зі страхування життя.
- •Оформлення страховиками регресних позовів.
- •Формування ефективної служби безпеки та механізм її взаємодії з іншими підрозділами страхової компанії.
- •Грошовий потік як сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, які генерують діяльність суб’єкта господарювання.
- •Фактори, що зумовлюють особливості грошових потоків у страхових організаціях.
- •Грошові потоки в операційнійній діяльності страховика.
- •Організація управління процесом мобілізації доходів страховика.
- •Зароблена страхова премія: сутність та порядок визначення.
- •Управління витратами страховика.
- •Управління процесом формування та розподілу прибутку страхової організації.
- •Грошові надходження й витрати зумовлені інвестиційною і фінансовою діяльністю страховика.
- •Поняття фінансової надійності страховика та методи її забезпечення.
- •Вплив тарифної політики страховика на фінансові результати.
- •Роль перестраховувальних програм у збалансуванні страхового портфелю.
- •Поняття технічних резервів. Склад технічних резервів згідно із Законом України «Про страхування».
- •Резерв незароблених премій та порядок його формування.
- •Види резерву збитків та порядок їх формування.
- •Резерв коливань збитковості та порядок його формування.
- •Резерв катастроф та порядок його створення.
- •Управління інвестиційною діяльністю страховика.
- •Управління інвестиційним портфелем та оцінка його ефективності.
- •Зміст і порядок державного регулювання розміщення страхових резервів.
- •Нормативи та напрямки розміщення страхових резервів.
- •Принципи розміщення та інвестування тимчасово вільних коштів страхових резервів.
- •Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
- •Статутний фонд страховика, вимоги до розміру, джерела його формування.
- •Гарантійний фонд. Вільні резерви страховика.
- •Оцінка структури активів та пасивів страховика.
- •Управління структурою дебіторської та кредиторської заборгованості.
- •Показники фінансової стійкості страховика, методика їх розрахунку та характеристика.
- •Показники ліквідності, методика їх розрахунку та характеристика.
- •Нормативні показники діяльності страхової компанії та їх роль у забезпеченні рентабельної роботи страховика.
- •Мета фінансового моніторингу – запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.
- •Дії, які відносяться до легалізації (відмивання) доходів.
- •Система фінансового моніторингу: первинний (внутрішній) та державний (зовнішній) рівень.
- •Завдання та обов’язки суб’єкту первинного фінансового моніторингу.
- •Суб’єкти державного фінансового моніторингу: завдання, функції та права.
- •Фінансові операції страхової організації, які підлягають внутрішньому та обов’язковому фінансовому моніторингу.
- •Програма та правила проведення фінансового моніторингу.
Управління процесом формування та розподілу прибутку страхової організації.
Фнансовий результат діяльності компанії за звітний період можна визначити як різницю між її доходами і витратами. Оскільки страхова компанія проводить не лише основну (страхову), а ще й інвестиційну та іншу фінансову і звичайну діяльність, прибуток страховика також є підсумком фінансових результатів усіх перелічених видів діяльності.
Найскладнішим є обчислення прибутку від страхової діяльності. Він уявляє собою різницю між доходами від основної діяльності та витратами на її здійснення.
У зв’язку з специфікою оподаткування доходів від страхової діяльності прибуток від цієї діяльності для цілей оподаткування не визначається. Але страховик і його власники зацікавлені в тому, щоби за будь-яких обставин знати фінансові результати від страхових операцій.
Страховик може отримувати прибуток від страхової діяльності також за рахунок зниження собівартості страхової послуги проти розмірів врахованих при формуванні страхового тарифу і зниження збитковості здійснюваних компанією видів страхування.
Прибуток від страхової діяльності можна обчислити за формулою:
ПСД = (ЗП + КП + ВП + ПЦР + ПТР) – (ВС + ВЦР + ВТР + ВВС),
де ЗП — зароблені страхові премії за договорами страхування і перестрахування;
КП — комісійні винагороди за перестрахування;
ВП — частки страхових виплат, сплачені перестраховиками;
ПЦР — повернені суми із централізованих страхових резервних фондів;
ПТР — повернені суми з технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій;
ВС — виплати страхових сум та страхових відшкодувань;
ВЦР — відрахування в централізовані страхові резервні фонди;
ВТР — відрахування в технічні резерви, інші, ніж резерв незароблених премій;
ВВС — витрати на ведення справи (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати).
Прибуток від діяльності із страхування житня визначається сумою надлишку резерву довгострокових зобов'язань (математичних резервів) понад обсяг страхових зобов'язань.
Прибуток від інвестування та розміщення тимчасово вільних коштів не включає доходів від інвестування та розміщення коштів резервів із страхування життя і медичного страхування у разі використання їх на поповнення резервів із страхування життя або на поповнення резервів з медичного страхування у випадках, передбачених чинним законодавством.
Грошові надходження й витрати зумовлені інвестиційною і фінансовою діяльністю страховика.
Доходи від інвестиційної та фінансової діяльності (доходи від інвестування і розміщення тимчасово вільних власних коштів і тимчасово вільних коштів страхових резервів) є похідними від первинних доходів страховика (страхових премій). Збираючи страхові премії, нагромаджуючи доходи від страхової діяльності, страховик має змогу протягом певного періоду розпоряджатися коштами, отриманими від страхувальників, інвестувати їх у різноманітні сфери.
Свобода дії страховика у сфері інвестиційної та фінансової діяльності безпосередньо пов’язана з джерелом походження коштів, що використовуються для інвестування. Страховик має в розпорядженні дві групи коштів:
по-перше — власні кошти у вигляді статутного фонду (капіталу), спеціальних і резервних (за винятком страхових) фондів, вільних резервів, нерозподіленого прибутку;
по-друге, залучені кошти у вигляді страхових резервів.
Інвестування коштів, що належать до першої групи, законодавчо не регламентується і здійснюється страховиком на власний розсуд. Виняток становить статутний фонд. Так, Закон України «Про страхування» вимагає формування статутного фонду новоствореного страховика або збільшення статутного фонду вже діючого страховика за рахунок внесків виключно у грошовій формі. Єдиним винятком з цього правила є внески до статутного фонду страховика у вигляді цінних паперів, що випускаються державою. Закон допускає такі внески у межах 25 % загального розміру статутного фонду. Таким чином, ідеться про непряме спонукання вкладати до 25 % статутного фонду саме в цінні папери, що випускаються державою. Обмеження загального розміру внесків страховика до статутних фондів інших страховиків України (не більш як 30 % його власного статутного фонду, у тому числі внесок до статутного фонду окремого страховика — не більш як 10 %) означає регулювання фінансових вкладень у корпоративні права.
Інвестування коштів страхових резервів жорстко регламентується. Тим самим регламентуються можливості отримання певних видів доходів. Регламентування пов’язане з тим, що ці кошти не є власністю страховика, тому розпоряджатись ними він повинен особливо обережно. Обсяг цих коштів відповідає обсягу страхових зобов’язань компанії. Щоб у будь-який момент мати змогу виконати свої зобов’язання перед страхувальниками, страховик повинен тримати кошти страхових резервів у диверсифікованих, прибуткових, надійних активах, які характеризуються достатньо високим рівнем ліквідності.
Страхова компанія, згідно із законодавством, має право робити за рахунок коштів страхових резервів як капітальні, так і фінансові інвестиції. Проте можливості капітальних інвестицій обмежуються правом придбання нерухомого майна. Інші види капітальних інвестицій для розміщення коштів страхових резервів законодавством України не передбачаються. Значно різноманітнішими є можливості страховика відносно фінансових інвестицій. Проте ці інвестиції, якщо йдеться про кошти страхових резервів, мають бути не прямими, а портфельними.
Зважаючи на те, що обмеження в інвестуванні і розміщенні тимчасово вільних коштів поширюються, в основному, лише на кошти страхових резервів, можна виокремити такі доходи страховика від цих операцій:
-відсотки, що їх нараховує банк на суми залишку коштів на розрахунковому рахунку;
-відсотки від розміщення коштів на депозитних вкладах у банку;
-відсотки за облігаціями;
-дивіденди за акціями;
-участь у прибутку перестраховиків (зважаючи на наявні права вимоги, пов’язані з формуванням технічних резервів);
-участь у прибутку юридичних осіб, у складі засновників яких перебуває страхова компанія, тобто доходи від реалізації корпоративних прав;
-відсотки, сплачені страховикові за надання довгострокових інвестиційних кредитів, включаючи довгострокове кредитування житлового будівництва (законодавство дозволяє використовувати із зазначеною метою кошти резервів зі страхування життя).