- •Страхування як особливий вид підприємницької діяльності і перспективи його розвитку в Україні та світі.
- •Характеристика основних суб’єктів страхового підприємництва.
- •Класифікація в страхуванні та її використання в управлінні страховим бізнесом.
- •Управління активами акціонерної страхової компанії.
- •Особливості управління страховими товариствами з повною й додатковою відповідальністю та командитних товариств.
- •Товариства взаємного страхування та основні чинники, що гальмують їх розвиток в Україні.
- •Умови залучення іноземних інвесторів до розвитку страхової індустрії в Україні.
- •Вплив процесів глобалізації економіки на розвиток вітчизняного страхового ринку.
- •Управління процесом створення та реєстрації страхових організацій.
- •Зміст пакету необхідних документів і процедура ліцензування страхових організацій.
- •Сутність та складові ресурсного потенціалу страхової організації.
- •Потенціал страховика та фактори ефективності його використання.
- •Лінійна структура управління організацією, її переваги й недоліки.
- •Функціональна структура управління організацією: переваги і недоліки.
- •Лінійно-функціональна структура управління як найбільш розповсюджена в страхуванні.
- •Лінійно-штабна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •Дивізіональна структура управління страховою організацією, її переваги й недоліки.
- •Методи вибору ефективної структури управління: аналітичний, проектний, організаційний.
- •Управління кадровим забезпеченням страхових організацій.
- •Форми матеріального та морального заохочення персоналу страхових організацій.
- •Компетенція та порядок підготовки й проведення загальних зборів акціонерів страховика. Оформлення й реалізація їх рішень.
- •Спостережна рада. Рада директорів. Права та обов’язки цих органів.
- •Ревізійна комісія страховика, її права та обов’язки. Аудит страхових компаній.
- •Виконавчі органи управління страховою організацією та їх функції.
- •Особливості керівних органів у неакціонерних видах страхових організацій.
- •Ліга страхових організацій України та інші об’єднання страховиків, їх роль в управлінні страховою справою.
- •Функції й роль Держфінпослуг у забезпеченні нагляду за страховою діяльністю.
- •Стратегічний менеджмент як процес, його структура й зміст основних елементів та етапів у страхуванні.
- •Стратегія страхової організації як генеральна програма дій.
- •Процес розробки стратегії страхової організації.
- •Визначення місії, цілей та завдань страховика.
- •Управління бізнес-процесами в страхуванні.
- •Реструктуризація страховиків. Визначення доцільності об’єднання (поглинання) компаній.
- •Управління інноваційними процесами в страхуванні.
- •Бізнес-план: структура та характеристика його окремих розділів.
- •Порядок опрацювання, розгляду й затвердження бізнес-плану.
- •Особливості бюджетування в страховій організації.
- •Комунікації в сучасній страховій організації: сутність, елементи й етапи комунікаційного процесу.
- •Основні цілі та завдання інформаційних систем в управлінні страховою організацією.
- •Програмний комплекс страхової компанії: задачі, цілі, механізм функціонування, роль у формуванні ефективних бізнес-процесів та прийнятті управлінських рішень.
- •Інформаційний супровід договорів у сфері страхування.
- •Персоніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя.
- •Формування баз даних і управління їх використанням у страхових організаціях.
- •Електронна база даних з автотранспортного страхування при мтсбу. Система електронного обміну даними.
- •Страхова статистика та бухгалтерський облік як інструменти управління.
- •Комерційна таємниця та способи її забезпечення в страхових організаціях.
- •Публікація звітності на іншої інформації. Взаємовідносини страховиків із засобами масової інформації.
- •Шляхи вдосконалення інформаційної системи страховика.
- •Сутність і завдання страхового маркетингу.
- •Маркетингова служба страховика та її функції.
- •Маркетингові дослідження: завдання, види та форми.
- •Методи збору та аналізу інформації про споживачів страхових послуг та конкурентів. Оцінка рівня конкуренції на ринку страхових послуг.
- •Розробка та просування нових видів страхових послуг.
- •Зміст плану маркетингу.
- •Управління рекламною діяльністю.
- •Побудова ефективної системи продажу: канали та мотивація надання страхових послуг.
- •Управління прямими продажами: через головний офіс та відокремлені структурні підрозділи.
- •Страхові агенти, їх класифікація та основні функції.
- •Страхові та перестрахові брокери: функції та організація діяльності.
- •Винагорода страховим посередникам.
- •Нові форми страхового посередництва.
- •Поняття і класифікація ризиків.
- •Ознаки ризиків, що можуть бути прийняті на страхування.
- •Організація відбору ризиків на страхування.
- •Управління відбором ризиків на страхування з метою формування та забезпечення збалансованості страхового портфеля.
- •Тарифікація. Побудова тарифікаційної системи.
- •Страховий тариф як ціна за страхову послугу. Структура тарифу.
- •Основні методологічні підходи здійснення актуарних розрахунків.
- •Тарифна політика, її цілі та принципи.
- •Складові й основні завдання андерайтингу. Вимоги до управління андерайтингом.
- •Ідентифікація ризиків. Основні завдання: виявлення можливих ризиків та визначення причин імовірності їх настання.
- •Джерела й способи отримання необхідної інформації для проведення ідентифікації ризиків.
- •Методи кількісного і якісного аналізу внутрішніх та зовнішніх факторів, що формують причини, і величину ризиків.
- •Методика визначення та характеристика показників: ймовірності або частоти збитку, очікуваного значення збитку, максимального збитку та відхилень фактичних результатів від очікуваних.
- •Контроль за ризиком. Врахування факторів територіальної та часової розкладки ризиків. Доцільність перестрахування ризиків.
- •Служба врегулювання претензій: її завдання та місце в страховій компанії.
- •Процедура та етапи врегулювання страхових претензій.
- •Дії сторін договору в разі настання страхового випадку.
- •Залучення аварійних комісарів та інших експертів для з’ясування причин настання страхового випадку та розміру завданої шкоди.
- •Порядок урегулювання збитків у різних видах страхування.
- •Особливості виплат страхових сум за договорами зі страхування життя.
- •Оформлення страховиками регресних позовів.
- •Формування ефективної служби безпеки та механізм її взаємодії з іншими підрозділами страхової компанії.
- •Грошовий потік як сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, які генерують діяльність суб’єкта господарювання.
- •Фактори, що зумовлюють особливості грошових потоків у страхових організаціях.
- •Грошові потоки в операційнійній діяльності страховика.
- •Організація управління процесом мобілізації доходів страховика.
- •Зароблена страхова премія: сутність та порядок визначення.
- •Управління витратами страховика.
- •Управління процесом формування та розподілу прибутку страхової організації.
- •Грошові надходження й витрати зумовлені інвестиційною і фінансовою діяльністю страховика.
- •Поняття фінансової надійності страховика та методи її забезпечення.
- •Вплив тарифної політики страховика на фінансові результати.
- •Роль перестраховувальних програм у збалансуванні страхового портфелю.
- •Поняття технічних резервів. Склад технічних резервів згідно із Законом України «Про страхування».
- •Резерв незароблених премій та порядок його формування.
- •Види резерву збитків та порядок їх формування.
- •Резерв коливань збитковості та порядок його формування.
- •Резерв катастроф та порядок його створення.
- •Управління інвестиційною діяльністю страховика.
- •Управління інвестиційним портфелем та оцінка його ефективності.
- •Зміст і порядок державного регулювання розміщення страхових резервів.
- •Нормативи та напрямки розміщення страхових резервів.
- •Принципи розміщення та інвестування тимчасово вільних коштів страхових резервів.
- •Управління платоспроможністю страховика та умови її забезпечення.
- •Статутний фонд страховика, вимоги до розміру, джерела його формування.
- •Гарантійний фонд. Вільні резерви страховика.
- •Оцінка структури активів та пасивів страховика.
- •Управління структурою дебіторської та кредиторської заборгованості.
- •Показники фінансової стійкості страховика, методика їх розрахунку та характеристика.
- •Показники ліквідності, методика їх розрахунку та характеристика.
- •Нормативні показники діяльності страхової компанії та їх роль у забезпеченні рентабельної роботи страховика.
- •Мета фінансового моніторингу – запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.
- •Дії, які відносяться до легалізації (відмивання) доходів.
- •Система фінансового моніторингу: первинний (внутрішній) та державний (зовнішній) рівень.
- •Завдання та обов’язки суб’єкту первинного фінансового моніторингу.
- •Суб’єкти державного фінансового моніторингу: завдання, функції та права.
- •Фінансові операції страхової організації, які підлягають внутрішньому та обов’язковому фінансовому моніторингу.
- •Програма та правила проведення фінансового моніторингу.
Методи кількісного і якісного аналізу внутрішніх та зовнішніх факторів, що формують причини, і величину ризиків.
На появу ризиків впливають різні причини, які умовно можна поділити на зовнішні та внутрішні. Зовнішні причини, як правило, виводяться з умов довкілля, розташування господарського суб'єкта на певній території, стану попереджувальної інфраструктури. Суб'єкт не має значного впливу на зовнішні причини. Внутрішні причини — це стан та вид належного суб'єктові майна, характер технології виробництва чи іншої діяльності, а також стан засобів безпеки (попередження ризиків), що їх він має у своєму розпорядженні. Досить важливою внутрішньою причиною є ступінь усвідомлення суб'єктом господарювання чи іншим носієм потенційного ризику остаточних можливих наслідків появи ризику.
Слідом за ідентифікацією ризику тавизначенням сфери його поширення постає потреба кількісно оцінити ризик. Квантифікуючи ризик, потрібно брати до уваги два взаємозв'язані аспекти:
• максимальний розмір збитку, до якого може призвести даний ризик;
• імовірність настання події, яка може спричинити максимальний збиток.
Кількісно оцінюють ризики за допомогою актуарних розрахунків, виконання яких потребує достатньої статистичної та математичної бази. Кількісна оцінка ризиків відбиває ступінь їх економічної загрози.
Підсумки аналізу якісних і кількісних характеристик ризиків є підставою для визначення стратегії антиризикованої діяльності в майбутньому, тобто подальших дій, які зводяться до встановлення контролю над ризиками або фінансування потреб, що виникли внаслідок прояву ризиків.
Методика визначення та характеристика показників: ймовірності або частоти збитку, очікуваного значення збитку, максимального збитку та відхилень фактичних результатів від очікуваних.
Частота збитку – показник, що є елементом збитковості страхової суми. Визначається відношенням кількості страхових випадків до кількості застрахованих об,єктів або договорів страхування в розрізі видів страхування.
Очікуване значення збитку – значення збитку, яке було розраховане раніше. Визначається у відсотках і показує імовірність збитку зіставляючи фактичний і тарифний рівні.
Максимальний збиток – це максимальна шкода, заподіяна майновим інтересам страхувальника, що підлягає відшкодуванню страховиком.
Контроль за ризиком. Врахування факторів територіальної та часової розкладки ризиків. Доцільність перестрахування ризиків.
Контроль над ризиками здійснюється різними способами:
• уникненням ризику;
• зменшенням (мінімізацією) ризику;
• обмеженням (локалізацією) ризику;
• розсіюванням (поділом) ризику.
Уникнення ризику є найефективнішим і водночас найважчим для виконання методом. Уникнення означає фактичне ухилення від ризикованої діяльності (способу буття). Безумовно, про уникнення може йтися лише за наявності альтернативних вирішень, які є менш ризикованими.
У тій ситуації, коли можливості раціонального уникнення ризику вичерпуються, постає потреба використовувати інші способи антиризикованого характеру. Один із таких способів полягає в попереджувальній (превентивній) діяльності, спрямованій на зменшення ризику. Здійснення ефективної попереджувальної діяльності потребує значних фінансових витрат на придбання різноманітних технічних засобів та проведення організаційно-технічних заходів, які могли б протистояти виникненню ризиків.
У тій ситуації, коли попри всі попереджувальні зусилля ризик настане, вживають заходів, спрямованих на його обмеження {локалізацію). Ці заходи мають здебільшого репресивний характер.
З метою обмеження наслідків ризику його можна поділити. Поділ ризику як форма контролю полягає в тому, що господарські суб'єкти можуть обмінятися пакетами акцій, віддавши, таким чином, частину власного ризику і взявши частину чужого. Такі операції відомі як операції з диверсифікації портфеля активів господарського суб'єкта.
Усі наведені способи контролю над ризиками застосовуються одночасно. Але висувається вимога додержувати оптимального співвідношення між цими способами з погляду їх ефективності.