6. Товариства взаємного страхування та основні чинники, що гальмують їх розвиток в Україні.

Для товариств взаємного страхування отримання прибутку не є першочерговим. Вони створюються для надання взаємодопомоги своїм членам. Страхувальник одночасно є членом товариства і саме страхувальникам належать усі активи товариства. На відміну від акціонерних страхових компаній, які намагаються тримати тарифні премії на максимально високому рівні, товариствам взаємного страхування притаманна зворотна мета зниження тарифів премій для своїх членів. Якщо сума страхових премій перевищує виплати і втрати на ведення справ та відрахування до фондів, то різниця може бути повернена членам товариства. Не випускаючи акцій і вкладаючи тільки частину коштів у нерухомість, товариство хоча й не має можливості отримання великого прибутку, досягає високого ступеню стійкості відносно економічних коливань . В Україні товариства взаємного страхування з часом можуть набути помітного розвитку. Найсприятливіші умови для їх поширення слід очікувати в сільському господарстві (захист фермерських господарств), у малому промисловому і торговельному бізнесі, страхуванні життя. Товариства взаємного страхування сприяють покращанню платоспроможності страхувальників, що вступають до товариства і забезпечують зростання рівня страхового захисту для страховиків Отже, тривале відставання в розвитку страхової індустрії може відчутно гальмувати розвиток ринкової економіки в цілому. Серед чинників, що стримують розвиток страхового ринку України незнання страхувальником можливостей страхування; не належна увага з боку держави до страхової справи, недостатнє законодавче забезпечення та нестабільність економіки; недостатня кількість кваліфікованого персоналунедостатні фінансові ресурси страхових компаній; - несприятливий інвестиційний клімат, показники економічного розвитку держави, упереджене ставлення урядовців до ринку класичного страхування, повна відсутність взаєморозуміння з ринком у регулятора з боку держави, відсутність необхідної кваліфікації та мотивації у його співробітників.

7. Умови залучення іноземних інвесторів до розвитку страхової індустрії в Україні.

Законодавством регулюється лише мінімальний розмір статутного капіталу страхових компаній. З часу прийняття Декрету України “ Про страхування” ( 1993р.) вимоги щодо статутного фонду страховиків різко зросли. Якщо уже згаданим нормативним актом мінімальний розмір статутного фонду компанії був визначений в розмірі еквівалентному 5 тис. дол. США., то Законом “Про страхування” від 07.03.1996 р. він був збільшений до 100 тис. екю, а новою редакцією цього Закону ( 04.10.2001 р.) норматив доведено до 1млн. євро ( для компаній, що здійснюють страхування життя - до 1,5 млн. євро). На цей рівень діючі страховики повинні вийти не пізніше кінця 2004 р. Для нових компаній згадана норма вже вступила в силу.

Виконання цього завдання вимагає великої концентрації зусиль власників і керівного складу компаній. Адже мобілізація таких коштів може бути забезпечена шляхом додаткової емісії акцій або сплати внесків засновників компаній не акціонерного типу. Цілком зрозуміло, що додатковий капітал отримають лише компанії, які довели ( або доведуть своїм власникам на підставі бізнес-планів) ефективність роботи і здатність забезпечити необхідні дивіденди на нові інвестиції. Не всім власникам буде посильним різке збільшення статутного фонду. Слід очікувати активізації процесу укрупнення страховиків. Він може відбуватися різними шляхами. У цій роботі потрібно бути дуже обережним. Світовий досвід показує, що майже у 70% випадків потенційно виграшні проекти втрачаються із за низької якості підготовки до інтеграції.Не рідко партнери не приділяють належної уваги розбіжностям у корпоративній культурі компаній, що об’єднуються. Період проведення організаційної перебудови компаній у зв’язку з об’єднанням затягується на декілька місяців у наслідок чого компанія втрачає клієнтів і кращих співробітників. Щоби цього не сталося потрібно вірно обирати схему інтеграції і її умови; процес інтеграції має відповідати вимогам конкретної ситуації. Кожний етап цієї роботи має бути ретельно спланований.

Відома низка факторів, що забезпечують успіх об’єднання компаній. Ось їх короткий зміст:

Головна мета – створення вартості, а не інтеграція сама по собі.

Імпульс фундаментальним перетворенням. Компанії повинні прагнути реалізувати скриті можливості, які надає об’єднання і таким чином досягти вищих наслідків роботи.

Можливості для синергії. Потрібно визначити цілі і завдання об’єднання і опрацювати способи їх виконання на всіх рівнях від рядових працівників до топ-менеджерів.

Можливості виконання рішень. Доцільно зразу визначити 70% рішень, які можна повністю виконати.. Часто великі перетворення ( об’єднання) стають невдалими із за невірного планування або застосування неперевірених технологій..

Стабільність бізнесу. В багатьох випадках грошові потоки компаній, що приєднуються ( вливаються) перевищують 70% їх повної вартості. Тому потрібно зробити все можливе, щоби компанія яка приєднується продовжувала нормально функціонувати..

Пріоритет ефективності при підборі персоналу. При підборі керівних кадрів слід орієнтуватися головним чином на ефективність. Від того хто буде призначений на керівні посади залежить доля проекту об’єднання компаній.. Тому, якщо для успіху потрібно залучити нових топ-менеджерів, варто це зробити навіть якщо частина співробітників буде незадоволена такими діями.

Врахування відмінностей у корпоративних культурах.

Сильна команда, що проводить інтеграцію. До неї мають входити самі досвідчені керівники підрозділів та професійні працівники.

Піклування про співробітників. Необхідно, щоби зняти напругу яко мога швидше завершити всі необхідні кадрові переміщення і постійно інформувати колектив про зміни, які відбуваються в компанії.

Потрібно звернути увагу ще на один дуже важливий аспект. Зараз законодавством України зняті обмеження на участь іноземного капіталу в створенні і розширені страхових організацій. Мова йде про можливість іноземних інвесторів формувати до 100% статутного фонду компанії. Остання повинна, бути зареєстрована в Україні і функціонувати як резидент. Страхова діяльність нерезидентів на території України заборонена. Отже українські страховики змушені терміново нарощувати свій потенціал, щоби відповідати підвищеним вимогам законодавства і бути конкурентноспроможними.