- •1. Форми захисту цп і законних інтересів громадян та організацій.
- •2. Поняття правосуддя в цс.
- •3. Джерела цпп. Структура цпку.
- •4. Поняття цп. Стадії цп.
- •5. Поняття та класифікація принципів цпп.
- •6. Принцип законності в цп.
- •7.Принцип усності та безпосередності в цп.
- •8. Прицнип диспозитивності в цп.
- •9. Приницп змагальності в цп.
- •10. Принцип рівноправності сторін в цп.
- •11.Фіксування Судового процесу.
- •12. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •14. Поняття та види співучасть в цп. Процесуальні права та обовязки співучасників
- •15. Склад суду. Підстави для відводу суду.
- •16. Поняття сторін в цп. Права та обовязки сторін.
- •17. Неналежний відповідач та порядок його заміни.
- •18. Процесуальне правонаступництво.
- •20. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги.
- •21.Система судів цивільної юрисдикції. Суд як субєкт цивільних процесуальних правовідносин.
- •22.Треті особи, які не заявляють самостійних вимог.
- •23. Відмова від позову, визнання позову та мирова угода.
- •24. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
- •25. Інші учасники цп. Їх процесуальні права та обов’язки.
- •26. Процесуальні засоби захисту відповідача проти позову
- •28.Заочний розгляд справи.
- •29.Відкриття провадження по справі.
- •30. Повноваження представника у суді.
- •31. Строки у цп. Порядок їх продовження та поновлення.
- •32. Поняття та види судових витрат.
- •33. Цивільна юрисдикція загальних судів
- •34. Поняття і види судових рішень.
- •35.Види позовів.
- •36.Юрисдикція ксу.
- •37.Законна сила судового рішення.
- •38. Наказне провадження
- •39. Поняття судових доказів, їх класифікація.
- •40. Поняття та види підсудності.
- •41. Цивільні процесуальні правовідносини (поняття, елементи).
- •42. Судове доручення, порядок їх здійснення
- •43. Порядок передачі справи до іншого суду.
- •44. Поняття доказування у цп.
- •45. Предмет доказування.
- •46. Факти, що не потребують доказування.
- •47. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •48.Поняття позову та його елементи.
- •49.Перегляд рішень, ухвал суду, що набрали законної сили у зв*язку з нововиявленими та винятковими обставинами
- •50. Право на звернення до суду
- •51. Предявлення позову.
- •52. Позовна заява, її реквізити.
- •53. Правові наслідки подання позовної заяви, яка не відповідає вимогам закону
- •54. Предметна юрисдикція господарського процесу
- •55. Підстави та наслідки відмови у відкритті провадження по справі
- •56. Підстави та наслідки повернення позовної заяви позивачеві
- •57. Загальна характеристика провадження у справі до судового розгляду
- •58. Забезпечення доказів
- •59. Судовий розгляд як стадія цивільного процесу
- •60. Підстави і наслідки відкладення розгляду справи та оголошення перерви
- •61. Підстави і наслідки зупинення провадження в справі
- •62. Підстави і наслідки закриття провадження у справі та залишення заяви без розгляду.
- •63. Види проваджень цивільного судочинства
- •65. Засоби усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив
- •66. Окреме провадження в системі цивільного судочинства.
- •67. Поворот виконання судових рішень
- •68. Ухвали суду першої інстанції та їх види
- •69. ПорядоК порушення та розгляду справ у господарському суді
- •70.Загальна характеристика апеляційного провадження.
- •71.Повноваження суду апеляційної інстанції.
- •72.Загальна характеристика касаційного провадження.
- •73.Підстави для скасування судових рішень і касаційному порядку.
- •74.Процесуальний порядок розгляду справ в касаційній інстанції.
- •75.Повноваження суду касаційної інстанції.
- •76.Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку.
- •77.Оскарження ухвал суду першої інстанції.
- •78.Розгляд цивільної справи судом апеляційної інстанції.
- •79.Докази у господарському процесі.
- •80.Органи примусового виконання судових рішень.
- •81.Загальна характеристика виконавчого провадження.
- •82.Визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів.
- •83.Учасники виконавчого провадження, їх права та обов’язки.
- •84.Органи і службові особи, які вчиняють нотаріальні дії.
- •86.Правовий статус і види третейського суду.
- •87.Учасники господарського процесу.
43. Порядок передачі справи до іншого суду.
Відповідно до чинного законодавства питання про підсудність справи вирішується, як правило, суддею одноособово під час прийняття заяви, а в окремих випадках колегіально судом. Ст. 116 Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або місцезнаходженням; 2) після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності; 3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 4) ліквідовано суд, який розглядав справу. У випадках, встановлених пунктами 3 і 4 частини першої цієї статті, справа передається до суду, найбільш територіально наближеного до цього суду. Передача справи з одного суду до іншого здійснюється на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги — після залишення її без задоволення. Забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених цим Кодексом. Ст. 117 Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 116 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
44. Поняття доказування у цп.
Доказуванням є діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі, по збиранню, дослідженню та оцінці доказів, спрямована на зясування дійсних прав та обов’язків учасників спірних матеріальних правовідносин. В пізнавальному плані процес доказування необхідно розділяти на 3 стадії: 1) визначення кола доказів та їх збирання; 2) дослідження доказів; 3) оцінка доказів. Суб’єктами доказування є суд, особи, які беруть участь у справі.
45. Предмет доказування.
Предмет доказування – це те, що необхідно доказувати по кохній ЦС, ті обставини, які свідчать про дійсні взаємовідносини сторін у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, предмет доказування у ЦС становлять юридичні факти підстави позову та юридичні факти, якими відповідач обгрунтовує заперечення проти позову. Суд зобовязаний уточнити відповідно до гіпотези матеріальної норми права, яка регулює дані спірні правовідносини, коло фактів, які підлягають доказуванню. При дослідженні фактів, які входять до предмету доказування, суд повинен дослідити і доказові факти, оскільки вони у своїй сукупності свідчать про наявність або відсутність шуканого юридичного факту. Відповідно доказові факти займають проміжне місце в механізмі доказування між доказами та юридичними фактами.
46. Факти, що не потребують доказування.
Це факти, на які стороні у справі достатньо тільки послатися, а доказувати їх не треба при певних обставинах. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили (преюдиціальні факти), не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Презюмовані факти – факти, які згідно закону передбачаються як встановлені, не доказуються при розгляді справи (новий ЦПК як на підстави звільнення від доказування не вказує).