11. Кратна (підвищена) матеріальна відповідальність.

Підвищена (кратна) матеріальна відповідальність на- ступає у випадках, коли межі матеріальної відповідальності пра- цівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організа- ції розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також коли фактич- ний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір та встанов- люється чинним законодавством.

ПІДВИЩЕНА МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - — вид матеріальної відповідальності працівника, за якою він зобов'язаний відшкодувати заподіяну з його вини підприємству, установі, організації шкоду в підвищеному розмірі. Застосовується переважно у випадках заподіяння шкоди злочином (розкраданням), умисним псуванням, недостачею або втратою окр. видів майна, які мають особливу цінність і значення для економіки та культури. Регулюється КЗпП України та окр. законами. Напр., Закон України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» (1995) встановлює такі межі матеріальної відповідальності щодо: а) дорогоцін. металів: золото, срібло, платина та ін. метали платинової групи (родій, іридій, осмій, рутеній, паладій) — у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

б) дорогоцін. каміння: природні алмази, смарагди, рубіни, сапфіри, олександрити, а також органогенні утворення (перли і бурштин) необроблені та оброблені (крім огранованих) — у подвійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

в) огранованого дорогоцін. каміння, ювелір, та побут, виробів, виготовлених з використанням дорогоцін. металів і дорогоцін. каміння, -у потрійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

г) алмазних інструментів і алмазних порошків з природ, алмазів — у подвійному розмірі їх вартості за відпускними цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;

д) музейних експонатів, що містять дорогоцін. метали і дорогоцін. каміння, — за оцінкою, проведеною експертами з урахуванням істор.-художньої цінності експоната і розміру відшкодування шкоди, визначених відповідно до пунктів «а» і «в»;

е) іноземної валюти, а також платіжних документів та ін. цінних паперів в іноз. валюті — у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення завданих збитків. Цей закон передбачає, що шкода відшкодовується у розмірі, кратному вартості цінностей за відпускними цінами, які діють на день виявлення завданих збитків. Постановою КМ України «Про затвердження порядку визначення розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22.1 1996 встановлено, що розмір збитків із зазначених у цьому док-ті причин визначається за балансовою вартістю відповід. матеріальних цінностей (крім дорогоцін. металів, дорогоцін. каміння та валют, цінностей) з вирахуванням амортизац. відрахувань, але не нижче 50 % від їх балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат України, відповід. розміру податку на додану вартість та розміру акциз, збору. При визначенні розміру збитків застосовується коефіцієнт 2, тобто подвійний розмір відшкодування заподіяної шкоди.

У розмірі подвійної вартості продукції відшкодовується і шкода, заподіяна розкраданням, нестачею, знищенням (псуванням) продукції, що виготовляється підприємствами для внутрівироб. потреб, а також тієї, виробництво якої не закінчено. Вартість такої продукції визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середню по підприємству норми прибутку на неї із застосуванням коефіцієнта 2.

Заподіяна таким чином шкода, що стосується ряду видів спирту, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв, відшкодовується у розмірі потрійної вартості (ціни) цієї продукції.

У разі розкрадання чи загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.