Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТПУ.doc
Скачиваний:
41
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
1.27 Mб
Скачать
  1. Акти судової влади як джерела трудового права.

Важливе місце у системі джерел трудового права Украни також належить актам судової влади, зокрема рішенням Конституційно-го Суду України та керівним роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України. Так, велике значення для правильного застосуван-ня чинного законодавства мають постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», від 29 грудня 1992 р. №14 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підпри-ємствам, установам, організаціям їх працівниками», від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», від 27 березня 1992 р. № 6 «Про практику розгляду су-дами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику у справах про відшко-дування моральної (немайнової) шкоди» та ін..

Акти судової влади в системі джерел права відомі переважно як «судовий прецедент». Найбільшого свого поширення ця пра­вова форма набула у англо-саксонській правовій системі. Суть судового прецеденту зводиться до того, що рішенню суду у конк­ретній справі надається нормативний характер. Для судів, які розглядатимуть аналогічну справу, обов'язковим вважається не все рішення чи вирок судового органу, а тільки «серцевина» справи, суть правової позиції судді, на основі якої виноситься рішення.

У недалекому минулому вітчизняна правова доктрина нега­тивно ставилася до судового прецеденту. Але вже тепер тон кри­тичних висловлювань щодо цієї проблеми дещо пом'якшав. З'яв­ляється чимало прихильників визнання актів судової влади джерелом національного права.

Основними аргументами на користь віднесення актів судової влади (а мова передусім піде про акти вищих еудових інстанцій) до джерел трудового права можуть бути:

1) конституційне закріплення принципу розподілу державної влади.

2) створення в Україні Конституційного Суду.

3) загальний характер нормативних рішень вищих судових органів.

Отже, незважаючи на офіційне невизнання актів судової вла­ди актами правотворчості, в Україні склалися об'єктивні обста­вини для того, аби вважати джерелами трудового права окремі нормативні рішення вищих судових інстанцій — Конституцій­ного Суду та Верховного Суду України.

  1. Міжнародні нормативно-правові акти як джерело трудового права

В трудовому законодавстві України чітко визначено співвідношення між нормами трудового законодавства України та міжнародними нормами, а саме В КЗпП сказано так: у разі, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

В першу чергу до норм міжнародного права, що мають дію в Україні відносяться документи Міжнародної Організації Праці (МОП). Одним з найважливіших документів цієї організації є Міжнародний Кодекс Праці, який, як і КЗпП є зібранням окремих актів з питань праці та трудових відносин.

До норм міжнародного права також відносяться здебільшого двосторонні угоди, які ратифікувала Україна, як наприклад Угода з Грузією “Про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення” або Угода з В’єтнамом “Про взаємне працевлаштування”, тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]