11. Відпустки без збереження заробітної плати, порядок їх надання.

Стаття 84. Відпустки без збереження заробітної плати

Увипадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'яз­ковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календар­них днів на рік.

У порядку, визначеному колективним договором, власник або уповноважений ним орган у разі простою підприємства, установи, організації з не залежних від працівників причин може надавати відпустку без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням.

1. Закон "Про відпустки" значно детальніше, ніж стаття, що коментується, врегулював питання відпусток без збереження заробітної плати. Ним передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати:

1) вдпусток, що надаються працівникам в силу суб'єктивного права, що належить їм за законом;

2) відпусток без збереження заробітної плати, що надаються за погодженням сторін. У свою чергу, ця категорія відпусток включає в себе відпустки, які надаються працівникам за сімей­ними обставинами та іншими причинами (надаються за погод­женням між власником і працівником ), і відпустки, що надають­ся у зв'язку з простоєм підприємства за не залежними від працівників причинами (надаються за рішенням власника на підставі колективного договору, в якому його сторони погодили умови надання відпусток).

2. Власник зобов'язаний надати працівникові відпустку без збереження заробітної плати в наступних випадках (ст. 25 Зако­ну "Про відпустки"):

— матері чи батькові, що виховує дітей без матері (у тому числі і у випадку тривалого перебування матері у лікувальній установі), що мають двох чи більше дітей у віці до 15 років або дитину-інваліда, тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

— батькові, дружина якого перебуває у післяродовій відпустці, — тривалістю 14 календарних днів;

— матері — у разі, якщо дитина потребує домашнього догля­ду, —

— ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, і особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", — тривалістю до 14 календарних днів щорічно.

— особам, які мають особливі трудові заслуги перед Бать­ківщиною, — тривалістю до 21 календарного дня щорічно.

— пенсіонерам за віком і інвалідам третьої групи — трива­лістю до 30 календарних днів щорічно. Це право мають також пенсіонери за віком, що одержують пенсію на пільгових умовах;

— інвалідам 1 і 2 груп — тривалістю до 60 календарних днів;

— працівникам у разі смерті рідних по крові чи за шлюбом: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), братів, сестер — тривалістю до 7 календарних днів

— працівникам для догляду за хворим рідним по крові чи шлюбу, який за висновком медичної установи потребує постійного стороннього догляду — тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

— працівникам для завершення санаторно-курортного ліку­вання — тривалістю, визначеною у медичному висновку;

— працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі уста­нови освіти, — тривалістю 15 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду до місця знаходження навчального закладу і назад (ст. 214 КЗпП);

— сумісникам на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

— ветеранам праці — тривалістю до 14 календарних днів щорічно.

— працівникам, що використали за попереднім місцем робо­ти щорічну основну і додаткові відпустки, тривалість яких була менше 24 календарних днів, і одержали за них грошову компен­сацію, — тривалістю до 24 календарних днів у перший рік робо­ти на даному підприємстві, до настання шестимісячного строку безперервної роботи. Тут викладений п. 16 ст. 25 Закону "Про відпустки".

3. До числа відпусток без збереження заробітної плати ст. 25 Закону "Про відпустки" відносить і надання працівникам, що навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання, за їх бажанням, одного вільного від роботи дня на тиждень без збереження заробітної плати.

4. Ст. 26 Закону "Про відпустки" не зазначає прямо можли­вості надання працівникам за їх вимогою відпустки без збере­ження заробітної плати в обов'язковому порядку і в інших вста­новлених законодавством випадках. Це, проте, не може бути підставою для заперечення юридичної чинності тих норм законів, котрі таку можливість передбачають. Так, ст. 27 Закону "Про вибори народних депутатів України" передбачає надання канди­датам в народні депутати України "неоплачуваних відпусток" на період виборчої кампанії. Надання "неоплачуваних" відпусток передбачено також Законом "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (ст. 33). Необхідність надання відпусток без збереження заробітної плати випливає також з деяких інших законів, зокрема, з частини другої ст. 126 КЗпП.

5. Можливість надання працівникам за їх вимогою у обов'яз­ковому порядку відпусток без збереження заробітної плати може бути передбачена підзаконними актами, якщо тільки відповідний правотворчий орган наділений повноваженнями видавати такі акти. З урахуванням цього слід визнати таким, що не суперечить закону правило про надання посадовим особам .митних органів часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки і назад, але не більше 15 діб (п. 36 Положення про порядок і умови проходження служби у митних органах України).

6. Якщо працівник має право на одержання відпустки без збереження заробітної плати за декількома підставами, викори­стання відпустки за однією з підстав не перешкоджає викорис­танню відпустки за іншими підставами.