Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
вступ до политол екз.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
198.57 Кб
Скачать
  1. Політична влада як основний компонент політики

Влада – інструмент проведення певної політики, тому влада є основною категорією політичної науки. Політична влада — це реальна здатність одних людей проводити свою волю стосовно інших за допомогою правових і політичних норм.

Конкретизуючи характеристику політичної влади, можна виокремити такі її основні особливості:

  • Верховенство політичної влади полягає в обов'язковості її рішень для інших видів влади, суспільства в цілому

  • Публічність політичної влади означає її суспільний, безособовий і відкритий характер

  • Моноцентричність політичної влади проявляється в наявності єдиного центру прийняття рішень, які стосуються всього суспільства. Таким центром є держава, її вищі органи

  • Легальність політичної влади означає її законність, зокрема щодо існування самої влади та застосування нею примусу

Функції:

  • Інтегративна (об’єднання політичних сил в суспільстві)

  • Регулятивна (регулює життєдіяльність суспільства, правотворчості)

  • Мотиваційна (формування мотивів, цілей до яких прагне суспільство)

  • Стабілізуюча (влада націлена на стійкість політичної системи)

  1. Сутність, структура та функції громадянського суспільства

.Громадянське суспільство по суті своїй буржуазне: його основою є вільний індивід, незалежний від влади і форм колективного життя. Найістотніша передумова його свободи - інститут приватної власності, що формує розвинуту цивільну самосвідомість. Головними передумовами громадянського суспільства є:

  • законодавче закріплення юридичної рівності людей на основі надідення їх правами і свободами;

  • юридична свобода людини, обумовлена матеріальним благополуччям, свободою підприємництва, наявністю приватної власності, яка є економічною основою цивільного суспільства;

  • створення механізмів саморегуляції і саморозвитку, формування сфери невладних відносин вільних індивідів, що володіють здатністю і реальною можливістю здійснювати свої природні права.

Сам термін «громадянське суспільство» використовується як в широкому, так і у вузькому значеннях. В широкому значенні громадянське суспільство включає всі соціальні структури і відносини, які безпосередньо не регулюються державою. Воно виникає і змінюється в ході природноісторичного розвитку як автономна, безпосередньо не залежна від держави сфера. При такому підході громадянське суспільство сумісно не тільки з демократією, але і авторитаризмом, і лише тоталітаризм означає його повне, а частіше часткове поглинання політичною владою. У вузькому значенні - це суспільство на певному етапі свого розвитку, коли воно виступає соціально-економічною основою демократичної і правової держави. Сучасне розуміння громадянського суспільства в політології переважно виходить з цього вузького значення. Громадянське суспільство - це сукупність між особових відносин, які розвиваються зовні кордонів і без втручання держави, а також розгалужена мережа незалежних від держави суспільних інститутів, реалізуючих індивідуальні і колективні потреби.

Структура:

  • Економічна (економічні відносини)

  • Політико-правова (захист прав і свобод)

  • Духовна (свобода совісті, віддзеркалення процесів, функціонування громадянського суспільства у суспільній і індивідуальній свідомості)

Функції:

  • Захисна (всеосяжний захист інтересів людей)

  • Формування норм і цінностей, які держава потім закріплює своєю санкцією

  • Утворення середовища у якому формується соц. індивід

  • Забезпечення вільного розвитку особи на економічній основі різноманітних форм власності (ринкова економіка)

  • Здійснення широкого самоврядування у всіх сферах і на всіх рівнях суспільного життя.