25. Основні концепції політичної влади

Нормативно-формалістична концепція.

Згідно з цією концепцією джерелом і змістом влади є система норм, передусім, правових. Вона виходить з того, що закон виступає і як правовий, і як моральний чинник, який має юридичну силу.

Органістична концепція.

Її зміст становлять різні версії функціоналізму, структуралізму й солідаризму, що визначають загальносуспільні функції влади, які применшують або ігнорують її класовий характер.

Елітарна концепція.

Її виникнення обґрунтовується існуванням у суспільстві еліти, покликаної управляти масами людей неелітного стану, усіма соціальними процесами в суспільстві.

Ця концепція стверджує винятковість носіїв влади, вважає, що народ відсторонений від влади і що соціальна нерівність є сутнісною підвалиною людського життя.

Суб'єктивно-психологічна концепція.

Вона пояснює владу як вроджений інстинктивний потяг людини до влади, панування аж до агресії. Серед її доктрин — біхевіористська теорія влади, яка орієнтує на дослідження індивідуальної поведінки людей у сфері владних відносин, а прагнення до влади проголошує домінуючою рисою людської поведінки і свідомості.

Індивідуалістично-соціологічна концепція.

Її прихильники розглядають владу як гру інтересів, яку забезпечують угоди, переговори. Успіх цієї гри залежить від здібностей, волі, гнучкості суб'єктів, правил «політичної гри» тощо.

Марксистська концепція.

Беручи за основу передусім економічні інтереси, що, вона тлумачить політичну владу як панування певного класу. За Марксом, той клас, який володіє засобами виробництва, а отже, й більшою частиною національного багатства, диктує свою волю в суспільстві.

Реляціоністська теорія влади

(зведення соціальних відносин до групових та індивідуальних)

Тлумачить владу як міжособові стосунки, що дають змогу здійснювати вольовий вплив на індивіда і змінювати його поведінку, не нехтуючи такими засобами, як страх, покарання.

Анархізм (особлива позиція щодо влади)

Однак практика знає політичні системи, які функціонують в умовах єдності влади. У цих системах влада (переважно виконавча) зосереджена в одних руках (політичної партії, воєнної еліти тощо) і підпорядковує собі всі інші гілки, які діють формально.

26. Поняття та функції політичної культури

Політична культура - це сукупність засобів, каналів, моделей поведінки, через які здійснюється входження людини в політику та його діяльність в ній.Політична культура - це складова частина духовної культури суспільства, вона нерозривний пов'язана з її іншими формами.

Функції:

пізнавальну (засвоєння громадянами необхідних суспільно-політичних знань і формування у них компетентних політичних поглядів і переконань);

комунікативну (передача політичних знань, цінностей, навичок, у тому числі поколінням суб'єктів політичного процесу);

нормативно-ціннісну (задає індивідам, групам, суспільству в цілому певні норми, стандарти, цінності, установки політичного мислення і поведінки; фіксує ієрархію політичних цінностей);

виховну (формує у громадян політичну свідомість і навики політичної діяльності, адекватні даній політичній системі);

мобілізаційну (організовує громадян на рішення певних політичних і соціальних задач);

інтеграційну (формує широку і стійку соціальну базу даного політичного устрою, об'єднує підтримуючі політичні сили);

комунікативну (передає що склалася в суспільстві політичну культуру через ЗМІ новим поколінням);

регулятивну (забезпечує ефективний вплив громадян на політичний процес).