- •Предмет та методологічні засади політології
- •Партійні системи сучасності та їх різновиди. Політологічні відмінності політичних партій від громадських рухів
- •Політика як суспільне явище. Сутнісні концепції політики
- •Структура політології як науки і навчальної дисципліни
- •Політична система суспільства основні компоненти та побудова
- •Закони та категорії політології
- •Політичні партії і рухи як елементи політичної системи
- •Форма правління – як основна політологічна характеристика сучасної держави
- •Функції та завдання політичної системи суспільства
- •Політичне життя та громадянське суспільство: співвідношення та взаємодія
- •Основні політичні інститути та їх значення для розвитку політичної системи
- •Політична влада як основний компонент політики
- •Сутність, структура та функції громадянського суспільства
- •Поняття політичної влади
- •Поняття та класифікації політичних режимів
- •Федерація як форма державного устрою
- •Структура та функції політології
- •Тоталітаризм як вид політичного режиму та його основні характеристики
- •Унітаризм та конфедерація – основні характеристики та відмінності
- •Сутність, структура та функції політики
- •Об’єкт і предмет вивчення політології. Її взаємодія з іншими науками
- •Методологія політології
- •Політичне життя суспільства: основні компоненти
- •Поняття політичної культури. Складові політичної культури
- •Основні концепції політичної влади
- •Поняття та функції політичної культури
- •Політологія в системі суспільних наук
- •Держава як основний політичний інститут сучасної політичної системи. Класифікації держав.
- •29.Поняття та особливості громадянського суспільства.
- •35.Політичні партії в сучасній Україні.
- •37.Політичні еліти та їх різновиди.Функції політичних еліт.
- •38.Політична система та її основні компоненти
- •39.Типології політ. Культури. Функції політ. Культури.
- •40.Форми державного правління і державного устрою
- •41.Структура та функції держави.
- •42.Політика та змі
- •43. Виборча система: поняття, основні типи
- •45.Демократія як політичний режим та форма організації суспільства
- •46.Основні закони та закономірності політології
- •47.Змі : поняття, риси.
- •48.Людина в тоталітаризмі і демократії
- •49.Походження і сутність політ. Партій.Функції політ. Партій
- •50.Основні критерії та ознаки демократії
- •51.Поняття і типологія політичних режимів
- •52.Класифікація типів політичної культури
- •54.Пратійні системи. Становлення партійної системи в Україні.
- •55.Поняття політики як соціального явища
- •56.Політична система суспільства та можливості її модернізації в сучасних умовах
- •57.Основні приклади класифікації політичних лідерства і еліти.
- •58.Політична влада і проблеми політичного володарювання.Різниця між пануванням і володарюванням
- •59.Модель суспільно-політичного устрою в сучасній Україні
- •60.Політична наука в системі соціальних і гуманітарних наук
Політичне життя та громадянське суспільство: співвідношення та взаємодія
Політичне життя суспільства — одна з найширших категорій політології, яка охоплює всю політичну сферу та її елементи, дає можливість відобразити їх динамізм. У різні епохи й у різних країнах воно має свої особливості, залежить від рівня цивілізованості суспільства, його демократизму, співвідношення корінних інтересів соціальних груп, вміння і прагнення політичного керівництва об'єднати народ для досягнення спільної мети. Політичне життя — сукупність духовних, емоційних і практичних явищ політичного буття людини і суспільства, що характеризує їхнє ставлення до політики й участі в ній. Політичне життя завжди існує в конкретно історичних формах, зумовлених матеріальними й соціокультурними чинниками. Водночас воно являє собою сукупність політичних явищ, які функціонують у суспільстві, керованих і спонтанних політичних процесів; результат діяльності соціальних суб'єктів — класів, націй, соціальних верств, груп, індивідів і створюваних ними політичних інститутів; сферу боротьби за реалізацію ідеалів, норм, цінностей, що концентрують у собі корінні потреби та інтереси соціальних суб'єктів; взаємодію і зміну при владі політичних сил для репрезентації владних інтересів усіх соціальних груп.
Громадянське суспільство – це система самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів і стосунків, які покликані забезпечити умови для самореалізації окремих індивідів і колективів, приватних інтересів і потреб. Громадянське суспільство має складну структуру і включає економічні, духовні, релігійні, етнічні, родинні і інші стосунки і інститути, не опосередковані державою. Воно охоплює виробниче і приватне життя людей, їх традиції, звичаї, сфери освіти, науки, культури, що знаходяться поза безпосередньою діяльністю держави. Інтереси різних груп і індивідів виражаються через такі інститути цивільного суспільства як сім'я, церква, політичні партії, професійні, творчі об'єднання, кооперативи, соціальні рухи, органи суспільної самодіяльності. Тим самим Громадянське суспільство передбачає різноманіття територіальних общностей, культурних, національних співтовариств, тобто множинність соціальних суб'єктів, відносно незалежних від держави і здібних до самоорганізації. У цивільному суспільстві, на відміну від державних структур, переважають невертикальні, а горизонтальні зв'язки – стосунки конкуренції і солідарності між вільними і рівноправними партнерами.
Основні політичні інститути та їх значення для розвитку політичної системи
Політичні інститути - політичні установи з організаційною структурою, цілеспрямованими виконавчими структурами та апаратом.
Політичні інститути: держава, політичні і правові норми, політичні партії, групи інтересів та ін. В політичній системі держава - основний політичний інститут, що організує, спрямовує і контролює спільну діяльність і стосунки, відносини людей, суспільних груп, класів, асоціацій, груп інтересів. Держава - політична форма організації суспільства, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфер, культури. Держава - основне знаряддя влади, основний інститут влади в суспільстві і концентроване здійснення владою політики.
|
Багатоманітність політичних інститутів визначається диференціацією політичної діяльності і політичної влади на різноманітні види. За характером мети виділяються політичні інститути законодавчої, виконавчої і судової влад, кожному з яких притаманна багатофункціональність. Парламент, зокрема, вирішує завдання виконавчої влади, уряд здійснює певні види законодавчої діяльності та ін. За питомою вагою і значимістю політичної діяльності виділяються власне політичні інститути, орієнтовані на здійснення політичної влади, вплив на неї, і соціально-політичні інститути (суспільно-політичні рухи), що задовольнять не тільки політичні, але і соціальні інтереси, а також духовні потреби - в спілкуванні, самоутвердженні, активності та ін.