
- •1Класифікація типів нац. Ек. Типологізація не.
- •1. Трансформаційні процеси, системні перетворення та інституційні зміни в не.
- •1. Реформування відносин власності в не: цілі, механізм, результати.
- •1. Формування конкурентного середовища, розвиток та захист економічної конкуренції в Україні.
- •1. Економ. Свобода та підприємництво в Україні. Розвиток великого та малого бізнесу в не.
- •1. Характеристика промислового сектору в міжгалузевому народногосподарському комплексі країни.
- •1. Характеристика агропромислового сектору в міжгалузевому народногосподарському комплексі країни.
- •1. Державний сектор в не: ефективність та функції.
- •1. Система органів державного регулювання не. Функції та повноваження органів державної влади в не.
- •1. Функції держави в не.
- •3.2. Ринкова
- •3.5. Обов’язковими видами соціального страхування в Укр. Є : пенсійне, від тимчасової втрати працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійним захорюванням, безробіття.
- •1. Сутність, призначення та функції макроекономічного прогнозування в національній економіці.
- •1. Організаційно-правовий механізм прогнозування та програмування економіки Укр. Система державних прогнозів і програм соціально-економічного розвитку України.
- •1. Соціальна політика української держави: цілі та пріоритети.
- •1. Рівень та якість життя населення України.
- •1. Соціально-захисна функція держави. Соціальна допомога та соціальне забезпечення.
- •1.Сучасний стан та проблеми розвитку соціальної інфраструктури в Україні.
- •1. Сутність та цілі зовнішньоекономічної політики української держави. Основні форми, методи та інструменти впливу української держави на зовнішньоекономічну діяльність.
- •1. Зовнішня торгівля як чинник економічного розвитку не.
- •1. Характеристика та основні індикатори конкурентоспроможності національної економіки.
- •1. Ек наслідки для України в умовах глобалізації.
- •1. Класифікація типів нац. Ек. Типологізація не.
- •1. Трансформаційні процеси, системні перетворення та інституційні зміни в не.
1. Сутність, призначення та функції макроекономічного прогнозування в національній економіці.
Макроекономічне прогнозування — виявлення та аналіз закономірностей і тенденцій розвитку національної економіки, передбачення змін у ньому і створення наукової бази для економічної політики та державного регулювання економіки.
Складовими макроекономічного прогнозу є прогнози розвитку:окремих великих сфер і підсистем економіки (фінансів, грошового обігу, цін тощо);галузей і підгалузей;видів виробництва;природних ресурсів (земельних, водних, енергетичних, корисних копалин тощо);трудових ресурсів;науково-технічні;соціальні (зайнятості, доходів, рівня життя тощо);зовнішньоекономічні;екологічні;регіональні; демографічні;політологічні тощо.
Основні принципи макроекономічного прогнозування: Наукової обґрунтованості, Системності, Адекватності, Багатоваріантності (альтернативності), Цілеспрямованості, Рентабельності (ефективності)
Варіанти прогнозу:песимістичний;оптимістичний;стриманий (середній).
Роль макроекономічного прогнозування виявляється через його функції. При цьому реалізуються такі завдання: теоретико-пізнавальне: вивчення та аналіз розвитку національної економіки, передбачення змін у майбутньому; практичне (управлінське) — можливість прийняття на основі інформації про розвиток об'єкта рішень щодо вдосконалення управління і господарювання.
Функції макроек. прогнозування:
*Науковий аналіз соціально-економічних та науково-технічних процесів і тенденцій розвитку національної економіки передбачає з'ясування вихідного рівня і найсуттєвіших проблем та факторів, виявлення тенденцій і закономірностей, що визначатимуть подальший її розвиток.Етапи (стадії) наукового аналізу об'єкта прогнозування:1.Ретроспекція.2.Діагноз 3.Проспекція
*Оцінка об'єкта прогнозування на основі вибраних альтернатив — реалізація принципу багатоваріантності: розробка кількох варіантів майбутнього розвитку, їхній аналіз і порівняння за певними критеріями (мінімізація витрат, максимізація pe-:іультату, часовий критерій, політичні,зовнішньоекономічні фактори тощо). Для оцінки враховуються два аспекти: обмеженості й невизначеності.
*Підготовка рекомендацій для прийняття адекватних управлінських рішень — формування макроекономічного прогнозу передбачає розробку відповідних рекомендацій і пропозицій щодо набору і характеру конкретних заходів державного впливу (обгрунтування напрямків соціально-економічного розвитку, форм, методів та інструментів державного регулювання економіки для урядових структур).
*Оцінка можливих наслідків прийнятих рішень — запропоновані рекомендації мають супроводжуватися передбаченнями результатів майбутнього державного втручання (невтручання) в економічне життя суспільства.
3.1. Національна економіка - це сукупність економічних суб'єктів і зв'язків між ними, що характеризуються господарською цілісністю, спільністю у певних часових і просторових рамках.
3.2. фінансові ресурси: грошові кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу.
3.3. Соціальне партнерство – це суспільні відносини, які базуються на принципах демократії, соціальної ринкової економіки, плюралізму усіх сторін процесу виробництва та споживання; процес узгодження загальнодерж і групових інтересів у соц-ек сфері шляхом переговорів консультацій і досягнення домовленостей за участю представників цих груп..
3.4.
3.5. -Ставки податків
-Облікова ставка
-Митні тарифи
- Норми амортизації
Білет 16.
Соціально-економічне програмування національної економіки. Структура та види програм.
Макроекономічне програмування — це розробка комп-мічссних програм розвитку національної економіки або її секторів.
Класифікація макроекономічних програм
I.За часом:короткострокові (1—2 роки);середньострокові (до 5 років); довгострокові (10—25 років).II.За характером (масштабом):загальногосподарські — охоплюють проблеми національної економіки в цілому (національні плани, бюджет, інфляція, стагфляція тощо);програми обмеженого характеру (розвитку окремих галузей, підгалузей, регіонів, вираження конкретних національних проблем) — галузеві, регіональнії окремих виробництв тощо.III.За цілями:кон'юнктурні — регулювання економічних процесів шляхом маніпулювання господарською кон'юнктурою;структурні — зміна співвідношень між різними галузями, сферами національної економіки.IV.За об'єктами:економічні (фінансові, виробничі, зовнішньоекономічні);соціальні (зайнятість, доходи, освіта, медицина тощо);науково-технічні;екологічні;регіональні.
Типові блоки національної (державної) програми:аналітичний (концепція програми);цільовий (побудова "дерева цілей")»програмних завдань і заходів;зведений (фінансово-економічний):основні показники програми;обсяги ресурсів (за їх видами) для реалізації програми;організаційно-економічний:організаційні форми, методи і порядок управління програмою;економічний механізм реалізації програми;система контролю за програмою.
Засоби реалізації державних планів і програм:держконтракт і держзамовлення;державна підтримка у просуванні товару на зовнішній ринок;пільгове оподаткування;пільгове кредитування;цінові пільги;державне страхування;гарантування ринків збуту;інформаційне забезпечення;розробка спеціальних прогнозів;державне фінансування наукових досліджень;інститут соціального партнерства (трипартизм);державна система науково-технічної та соціально-економічної експертизи (експертні ради);опосередковані (непрямі) методи економічного стимулювання виконавців програм.
3.1. -Ставки податків -Облікова ставка -Митні тарифи - Норми амортизації
3.2. В області регулювання заробітної плати держава прагне досягти такі основні цілі: 1) забезпечити кожній працюючій людині життєво необхідний рівень споживання; 2) утримувати певну відповідність в оплаті праці різних груп населення; 3) посилити відповідність заробітної плати і її продуктивності; 4) підвищувати рівень реальної заробітної плати
3.3. - товари,- послуги,- доходи,- поточні трансферти.
3.4. Аукціони, торгово-промислові палати, торгові доми, ярмарки, маркетинг, біржі, брокерські, страхові, аудиторські фірми, холдингові компанії та ін..
3.5. Фактори пропозиції, попиту і розподілу.
Білет 17.