- •Предмет, завдання, основні поняття курсу «ре та рпс » та зв‘язок з іншими дисциплінами.
- •2Проблеми та завдання ре та рпс. Характеристика методів, що викор. Для обґрунтування розміщення виробництва.
- •3 Характеристика основних теорій та моделей розміщення продуктивних сил та розвитку регіонів.
- •4.Характеристика основних теорій та моделей розміщення продуктивних сил та розвитку регіонів.
- •Теорія полюсів зростання
- •5.Закономірності у розміщення продуктивних сил та формуванні економіки регіонів.
- •6. Закономірності рпс та формування економіки регіонів: сталого розвитку виробництва,комплексного розвитку і рпс, забезпечення нац. Безпеки, глобалізація і регіоналізація.
- •7 Принципи рпс і формування економіки регіонів.
- •8.Природні та соц.-демографічні фактори рпс.
- •10.Економічні і технічні фактори рпс.
- •12Вплив природних передумов на територ. Організацію виробництва. Значення природно-ресурсного потенціалу у розвитку і рпс.
- •Поліський
- •Кримсько-причерноморський
- •13Роль демографічних передумов у розміщенні продуктивних сил.
- •14. Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості
- •15Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості
- •16.Фактори форм та риси єнгк
- •17.Структура єнгк
- •19. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарське значення.
- •20. Вугільна промисловість України, її значення, регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •21.Нафтова промисловість України, її значення, регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку
- •22. Газова промисловість України, її значення, регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •24. Металургійний комплекс: значення у розміщенні продуктивних сил, структура та проблеми розвитку.
- •29. Особливості розміщення галузей середнього і точного машинобудування.
- •32. Регіональні особливості розвитку і розміщення підприємств основної хімії.
- •37.Фактори регіонального розвитку. Типологія економічних регіонів.
- •38. Диференціація регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку. Депресивні території України.
- •39. Соціально-економічна сутність районування. Фактори економічного розвитку. Значення економічного районування.
- •40. Економічне районування як складова процесу розміщення продуктивних сил. Мережа економічних районів України.
- •41. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- •42Механізм реалізації регіональної економічної політики.
- •44. Мета, фактори створеня та основні риси вез і територій пріоритетного розвитку в Україні.
- •45.Класифікація вез за організаційно-функціональною ознакою:
- •48.Міжнародний поділ праці та його значення у формування зовнішньоекономічних зв*язків.
- •49.Участь України у міжнародному поділа праці. Характеристика основних форм зовнішньоекономічних зв*язків. Особливості сучасного рівня розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України:
4.Характеристика основних теорій та моделей розміщення продуктивних сил та розвитку регіонів.
класики економічної теорії А. Сміт і Д. Рікардо.
Міжнародний поділ праці, вважав А. Сміт, доцільно здійснювати з урахуванням тих абсолютних переваг, які має та чи інша країна (регіон). Кожна країна (регіон) повинна спеціалізуватися на виробництві й продажу того товару, щодо якого вона має абсолютну перевагу.
Абсолютні переваги, як довів Д. Рікардо, являють собою лише окремий випадок загального принципу поділу праці. Головне - не абсолютні, а відносні (порівняльні) переваги. Навіть країни (регіони), які мають більш високі виробн. витрати по всіх товарах, можуть виграти від спеціалізації і обміну завдяки «грі» на різниці витрат.
«Штандарт промисловості» Альфреда Вебера
Штандарт (нім.) – місцеположення, там, в тому місці. В 1909 році німецький вчений А.Вебер випустив книгу «Теорія штандарту промисловості».
Суть теорії: розміщення виробництва з врахуванням найменших витрат.
Згідно теорії розміщення промисловості визначається такими факторами:
транспортна орієнтація (будувати підприємства так, щоб зменшити тр витрати);
робоча орієнтація (будувати заводи там де є дешева робоча сила);
наявність агломерації (розміщати заводи в центрах скупчення інших промислових підприємств (таким чином йде зменшення витрат на будівництво транспортних шляхів, створення енергетичного господарства, наявність готової інфраструктури).
Вебер запропонував для кожного виду продукту, що планується вироблятися на підприємстві, будувати геометричну фігуру, яка б дозволила знайти місце будівництва п-ва.
ВИСНОВОК: Теорія Вебера дозволила сформулювати два принципи рпс на території:
на основі мікроекономічного підходу можна побудувати методологічну схему вибору оптимального рішення щодо розміщення окремих підприємств;
мінімізація витрат окремого підприємства є головним критерієм його розміщення.
А. Веберу першому вдалося виробити багатофакторну теорію розміщення промислового підприємства, яка опирається на методи кількісного аналізу (математичне моделювання). А. Вебер не вийшов за межі проблеми розміщення окремого підприємства, проте його дослідження стали стимулом для створення більш загальних теорій розміщення.
Організація господарства Августа Льоша
Головна праця нім. вченого А. Льоша «Просторова організація господарства» (1940).
Льош розширює склад чинників і умов які впливають на розміщення підприємства: транспортні витрати, природні відмінності, технічний прогрес, особисті якості підприємства, ефект монополій, податки, конкуренція на ринку. Правильно обране місце розміщення підприємства забезпечить отримання максимального прибутку.
Основними елементами рівнянь моделі рівноваги є функції попиту і витрат. Стан рівноваги характеризується такими умовами:
1) місцезнаходження кожної фірми має переваги для виробників і споживачів;
2) фірми розміщуються так, що територія повністю використовується;
3) існує рівність цін і витрат (немає надлишкового доходу);
4) усі ринкові зони мають мінімальний розмір;
5) межі ринкових арен проходять по лініях байдужості.