- •Предмет, завдання, основні поняття курсу «ре та рпс » та зв‘язок з іншими дисциплінами.
- •2Проблеми та завдання ре та рпс. Характеристика методів, що викор. Для обґрунтування розміщення виробництва.
- •3 Характеристика основних теорій та моделей розміщення продуктивних сил та розвитку регіонів.
- •4.Характеристика основних теорій та моделей розміщення продуктивних сил та розвитку регіонів.
- •Теорія полюсів зростання
- •5.Закономірності у розміщення продуктивних сил та формуванні економіки регіонів.
- •6. Закономірності рпс та формування економіки регіонів: сталого розвитку виробництва,комплексного розвитку і рпс, забезпечення нац. Безпеки, глобалізація і регіоналізація.
- •7 Принципи рпс і формування економіки регіонів.
- •8.Природні та соц.-демографічні фактори рпс.
- •10.Економічні і технічні фактори рпс.
- •12Вплив природних передумов на територ. Організацію виробництва. Значення природно-ресурсного потенціалу у розвитку і рпс.
- •Поліський
- •Кримсько-причерноморський
- •13Роль демографічних передумов у розміщенні продуктивних сил.
- •14. Трудоресурсна ситуація та її регіональні особливості
- •15Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості
- •16.Фактори форм та риси єнгк
- •17.Структура єнгк
- •19. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарське значення.
- •20. Вугільна промисловість України, її значення, регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •21.Нафтова промисловість України, її значення, регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку
- •22. Газова промисловість України, її значення, регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •24. Металургійний комплекс: значення у розміщенні продуктивних сил, структура та проблеми розвитку.
- •29. Особливості розміщення галузей середнього і точного машинобудування.
- •32. Регіональні особливості розвитку і розміщення підприємств основної хімії.
- •37.Фактори регіонального розвитку. Типологія економічних регіонів.
- •38. Диференціація регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку. Депресивні території України.
- •39. Соціально-економічна сутність районування. Фактори економічного розвитку. Значення економічного районування.
- •40. Економічне районування як складова процесу розміщення продуктивних сил. Мережа економічних районів України.
- •41. Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- •42Механізм реалізації регіональної економічної політики.
- •44. Мета, фактори створеня та основні риси вез і територій пріоритетного розвитку в Україні.
- •45.Класифікація вез за організаційно-функціональною ознакою:
- •48.Міжнародний поділ праці та його значення у формування зовнішньоекономічних зв*язків.
- •49.Участь України у міжнародному поділа праці. Характеристика основних форм зовнішньоекономічних зв*язків. Особливості сучасного рівня розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України:
24. Металургійний комплекс: значення у розміщенні продуктивних сил, структура та проблеми розвитку.
Металургійний комплекс – це сукупність галузей добувної і обробної промисловості, підприємства якого видобувають руди чорних і кольорових металів, виробництва чавуну, сталі, прокату, коксу, вогнетривів, нерудну сировину для металургії обробляють метали.
Значення металургійного комплексу в розміщенні продуктивних сил:
1. є основою розвитку машинобудування, металообробки і будівництва;
2. є матеріальною базою всього комплексу важкої індустрії України;
3. є джерелом валютних надходжень до бюджету країни від продажу металургійної продукції на ринку;
4. районоутворююче значення:
а) створює умови для розвитку тих виробництв, які споживають багато;
б) створює сприятливі умови для харчової та легкої промисловості;
в) створює сприятливі умови для розвитку інфраструктури, де зайняті
г) створює сприятливі умови для розвитку хімічної промисловості, які споживають відповідно доменного виробництва.
Галузева структура металургійного комплексу:
1. чорна металургія;
2. кольорова металургія
Проблеми розвитку:
1. підвищення рівня витрат;
2. невелика кількість запасів кольорової сировини;
3. знос основних фондів;
4. незбалансованість у виробництві на споживання металопродукції.
25.Чорна металургія України, її значення, сучасний стан і проблеми розвитку.
Чорна металургія - галузь промисловості, що включає в себе видобуток, збагачення, й агломерування залізних, марганцевих, хромітових руд, виробництво чавуну, сталі й прокату, феросплавів, повторне використання металевої сировини, коксування вугілля, виробнтцтво вогнетривів та допоміжних матеріалів для них. Провідна роль у цьому належить металургійній переробці(чавун-сталь-прокат).
Структура чорної металургії :
1.Сировинна частина комплексу чорної металургії;
2.Основне металургійне виробництво;
3.Переробка металургії;
Значення чорної металургії:
1.Районоутворююче значення : до типових супутників належить теплова енергетика, металомістке машинобудування, хімічна промисловість;
2.Є основою розвитку металомісткого машинобудування. Метолообробки і будівництва;
3.Є джерелом валютних надходжень до бюджету країни від продажі чорної металургії.
Фактори розміщення металургійного виробництва:
1.Наявність палевно- сировинних і водних ресурсів;
2.Екологічна безпека;
3.Екологічна освоєність території;
4.Розвиненість транспортної мережі та інфраструктури;
5.Попит на металопродукти;
Принципи розміщення підприємств чорної металургії
1.Орієнтація на паливо і поклади коксівного вугілля: Донбас
2.Орієнтація на поклади залізної руди:Придніпровя
3.Між сировиною паливом: Приазовя
4.Припортова чорна металургія, яка орієнтується на експорт чавуну, сталі і прокату.
5.Припортова чорна металургія у тих країнах, які потребують багато металу для власних потреб.
Райони чорної металургії в Україні:
1.Придніпровський р-н:
Причина формування: наявність рудних ресурсів .
Вузли: Дніпропетровський, Криворізький, Запоріжський.
2.Донецький р-н:
Причини формування: наявність паливних ресурсів.
Центри: Донецької і Луганських обл.(крім Маріуполя).
3.Приазовський р-н:
Центр: Маріуполь.
Проблеми чорної металургії:
1.Підвищений рівень витрат
2.Майже повна орієнтація на експорт;
3.48-49 % сталі виплавляється у мартенівських печах;
4.Знос основних фондів;
5.Зменшення виробництва сталі із металобрухту,
6.Незбалансованість у виробництві і споживанні металопродукції.
26.Кольорова металургія України: її значення, структура, принципи розміщення основних галузей та основні центри. КМ — галузь важкої промисловості, яка включає видобуток благородних металів, їх збагачення та переробку. Її продукція — чисті метали та їх сплави — широко застосовується у всіх галузях машинобудування, особливо в електротехніці, радіотехніці, приладобудуванні, транспортному машинобудуванні, атомній, хімічній промисловості, медицині. Особливості кольорової металургії: комплексне використання рудної сировини і комбіноване виробництво з іншими галузями. Основні фактори щодо розміщення підприємств кольорової металургії: сировинний (виплавка міді, нікелю, ртуті), транспортний, енергетичний (алюміній, цинк), трудо-ресурсний, екологічний. Структура: Алюмінієве виробництво (виробництво алюмінію з глинозему. Посідає провідне місце в структурі виробництва кольорової металургії України (30 % продукції). Основні підприємства галузі: потужний Миколаївський глиноземний завод, Запорізький і Броварський (Київська обл.) алюмінієві заводи. Сировина: боксити (Дніпропетровськ), алуніти (Закарпатська), нікеліни (Азов’я). У Запоріжжі – первинний алюміній). Титано-магнієва промисловість (у Запоріжжі – титано-магнієвий комбінат. Титан видобувається і збагачується в Іршанську (Житомирська обл.), Криму. Сировина: калійно-магнієві солі (Стебник, Калуш), титанові руди (Житомирська, Дніпропетровська). Ртутна промисловість (Ртуть добувають у Микитівці (Донецька обл.) – Микитівський ртутний комбінат. Магнію — у Калуші (Івано-Франківська обл.) Проблеми: виснажене родовище, підвищений рівень витрат, низький попит). Цинкова промисловість (у Констянтинівці (Донецька обл.) – ВАТ «Укрцинк»). Нікелева промисловість (феронікель — на Побужжі (Кіровоградська обл.)). Золотодобувна (в с. Мужієве в Закарпатті, де працює золотополіметалічний комбінат). Україна не повною мірою забезпечена кольоровими металами. Значну частину імпортує з інших країн (мідь, олово — з Росії, Казахстану, Вірменії, Узбекистану; свинець — із Казахстану).
27.Машинобудівний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значеня. Фактори впливу на розвиток і розміщення підприємств машинобудування. Машбуд комплекс – сукупність галузей буд. про-ті, що виробляють машини, устаткування для потреб н/г, а також техніку оборонного призначення. Розвиваються автомобілебудування. промисловість металевих конструкцій, верстатобудівна та інструментальна, гірничошахтне й гірничорудне машинобудування тощо. У розміщенні галузі вирішальним фактором є наявність висококваліфікованих кадрів, стійкі транспортні зв*язки, спеціалізація і кооперація виробництва. Глузева структура: за трудомісткістю і матеріаломісткістю машинобудування можна поділити на важке, загальне і середнє, вир-во точних приладів та механізмів. Загальні фактори розміщення: НТП (зміна технологій вир-ва, удосконалення предметів та знарядь праці, впровадження автоматизованих си-м управління, зміна характеру трудової діяльності), трудові рес-си (середнє і точне), Споживчий (важке і загальне і транспортний, природні умовиі рес-си (особливо водні), сировинний (важке). До важкого відносять виробництво металургійного, гірничошахтного обладнання, локомотиви. Центри важкого машинобудування розміщенні в районах Донбасу, Придніпров*я. Основним фактором розміщення є споживчий. Для загального машинобудування фактором розміщення є споживчий. Для середнього трудовий. До середнього машинобудування відносять виробництво засобів звязку, елктронно-промислові. Середнє машинобудування не дуже металомістке, але трудомістке. Значення: 1) рівень розвитку машбуд. є одним із показників промислового і наукового розвитку держ., 2) ств. нові засоби вир-ва + продукція, яка необхідна для споживача, 3) забезпечує обороноздатність держави, 4) районоутв. значення.
28Фактори,які впливають на розвиток і розміщення підприємств машинобудування. Підвищення ефективності машинобудівного вир-ва визначається не лише впровадженням у вир-во нових темпів машин і устаткування, вдосконаленням його галузевої структури, реконструкцією та технічним переозброєнням.Великі можливості приховані у вдосконалення теритоіальної організації галузі,кращій розміщуваності її підприємств. На це істотно впливає традиційний рівень машинобудування й використання виробничих потужностей, а також різні регіональні фактори й умови,потреба регіонів у продукції галузі,забезпеченість паливом, електроенергією, транспортом та інше. Крім того ,важливою умовою раціонального розміщення галузі є наявність трудових ресурсів, зокрема кваліфікованих кадрів. Отже, за своїми тенденціями у розміщення підприємства машинобудування можна погрупувати наступним чином:
-галузі, які харак-ся високою металомісткістю,малою працемісткістю продукції,що випускається невеликими серіями або поодинокими екземплярами (підйомно-транспортне,енергетичне машинобудування). Підприємства таких галузей доцільно розташовувати у районах металургійних баз.
-галузі, які хар-ться середньою мелаломісткістю, невисокою працемісткістю і транспортабельністю готової продукції за евеликих обсягів її випуску (виробництво обладнання для нафтової й хімічної промисловості,будівельних і с\г машин) Підприємства таких галузей доцільно розташовувати у районах споживання продукції.
-галузі, які випускають масову продукцію з високою прцемісткістю й фондомісткісю(автомобіле і тракторобудування, устаткування для легкої, харчової промисловості)Зазвичай розташовуються у центрах машинобудівої промисловості з наявністю кваліфіковних кадрів.
-галузі точного машинобудування, котрим властиві дуже висока працемісткість, мала металомісткість, підвищена фондомісткість(радіотехнічна і електронна промиловість, приладобудування)Розміщуються у районах високої технічної культури, що мають висококваліфіковані кадри, експерементальні бази, науково-дослідні інститути.