37.Фактори регіонального розвитку. Типологія економічних регіонів.

Фактори: ТПП (вплив мають і сеціаліація, і кооперація, і комбінування); економіко-географічне положення; концентрація вир-ва (територіальне зосередження ек діяльності на обмеженій території); природоресерсний потенціал (залежить регіональна структура гос); тредовий потенціал (кількісний і якісний склад трудових ресурсів, використ.. труд.. рес-ів); наявність великих населених пунктів, рівень розвитку інфраструктури.

Типологія регіонів:

1. залежно від структури економіки регіону:

- індустріальні;- індустріально-аграрні;- аграрні;

2. по відношенню до адміністративно-територіального поділу:

-регіон – адміністративна одиниця; -регіон – не адміністративна одиниця;

3. залежно від стану зовнішньоекономічних зв’язків:

- експортно-орієнтовані;- імпортно-орієнтовані;

4. залежно від природної географії і геополітичного характеру стикування

- стратегічно важливі регіони;- прикордонні регіони; - переферійні;

5. за рівнем соціально-економічного розвитку регіонів

а) критерії виділення:

- ВВП на душу населення;- показники демографічного розвитку;- показники якості життя;- показники техногенного навантаження;- показники інвестактивності;

б) фактори, що впливають на рівень соц.-ек розвитку:

• Пр.. рес-си (наявність або відсутність)

• Центри збуту

• Забезпеченість транспортною мережею

• Рівень розвитку та впровадження на підприємствах НТП

• Демографічна і трудоресурстна си-ма

в) групи:

- високорозвинені(динамічні):

з прогресивним станом економіки;

високим рівнем життя населення;

стабільною культурною, політичною і економічною ситуацією;

- проблемні регіони:

розвиток яких з певних причин відстає від середньо державного рівня;

слаборозвинені (географічні і історичні фактори)

депресивні регіони

38. Диференціація регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку. Депресивні території України.

Типологія за рівнем соціально-економічного розвитку регіонів

а) критерії виділення:

- становище місцевих бюджетів;

- доходи населення;

- ВВП на душу населення;

- показники демографічного розвитку + ринку праці;

- показники якості життя , соц. стандарти;

- показники техногенного навантаження;

- інвестиційна та інноваційна активність;

- рівень розвитку інфраструктури

б) поділ:

- високорозвинені(динамічні):

з прогресивним станом економіки;

високим рівнем життя населення;

стабільною культурною, політичною і економічною ситуацією;

- проблемні регіони:

розвиток яких з певних причин відстає від середньо державного рівня;

слаборозвинені (географічні і історичні фактори)

депресивні регіони

Характеристики слаборозвинених регіонів:

- обмежений рівень і нераціональна структура зайнятості

- несприятливі умови для активізації інвестицій і для розвитку соціальної сфери.

Депресивні – такі проблемні регіони, які не в змозі самостійно (без зовнішньої допомоги) вирішити свої гострі проблеми.

Причини депресивності:

- несприятлива демографічна і трудоресурсна ситуація;

- низький рівень розвитку ПС;

- недосконала територіальна структура суспільства;

- природні катастрофи;

- антропологічні і технічні катастрофи;

- соціально-політичні конфлікти;

- наявна структурна криза виробництва.

Причини появи проблемних регіонів в Україні:

- несприятлива демографічна ситуація, яка веде до зменшення населення;

- наявність екологічних проблем;

- виснаження родовищ корисних копалин.

Депресивні регіони: Волинський, Житомирський, Рівненський, Тернопільський, Хмельницький, Чернівецький, Кіровоградський, Сумський, Чернігівський, херсонський, Черкаський.