16. Сучасний урок та його організація.

Урок –це форма орг.навчання,за якою заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу,одного віку і рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Особливості класно-урочної системи: 1) учні приблизно одного віку та рівня підготовки складають клас, який зберігає в основному постійний склад на весь період навчання; 2) клас працює по єдиному річному плану та програмі згідно постійного розкладу. Внаслідок цього діти повинні приходити в школу в один і той же час заздалегідь визначений день; 3) основною одиницею занять є урок; 4) урок, як правило, присвячений одному учбовому предмету, темі, в силу чого учні класу працюють над однаковим матеріалом; 5) роботою учнів на уроці керує вчитель. Він оцінює результати навчання зі свого предмету, рівень научіння кожного учня окремо і в кінці учбового року приймає рішення про переведення учнів в наступний клас. Основні переваги урочної системи: 1) вчитель має можливість розвивати інтелектуальні здібності цілої групи учнів одночасно; 2) на уроці є можливість для вчителя отримати зворотну інформацію від учнів про рівень засвоєння учбового матеріалу та зробити відповідну корекцію в учбовому плані; 3) дає можливість для колективного використання засобів навчання (підручники, посібники, комп'ютери). Недоліки: 1) учбові програми розраховані на середній рівень засвоєння знань 2) значно знижується ефективність індивідуального логічного мислення; 3) колективне навчання на уроці (нівелює) збіднює обдарованість окремого учня.

17.Семінарські заняття в системі економічної освіти.

Термін семінар має своїм коренем древнє вираження — розсадник знань.

Специфіку і місце семінару як форми в системі навчального процесу можна визначити такими обставинами: - по-перше, на семінарські, практичні заняття приділяється нині від 1/3 до 1/2 усього часу, виділюваного на вивчення економічних дисциплін; - по-друге, із усіх форм навчальної роботи семінари надають найбільше сприятливі можливості для заглибленого вивчення:

економічної теорії, вироблення самостійного творчого мислення в студентів; — у третіх, семінари — це та навчальна форма, з яким починається педагогічна діяльність молодих викладачів;- по-четверте, успіх семінару залежить не тільки і не стільки викладачів, скільки від студентів.

Винятково різноманітні форми проведення семінарських, практичних занять. У ряді робіт з методики їх виділяють до 15. Контрольно-навчальний семінар — це семінар, у ході якого здійснюється фронтальне опитування, письмові класні контрольні роботи. Головна мета — максимальне охоплення тих, яких навчають, контролем.

Навчальний семінар — це семінар, на якому в центрі уваги самостійні виступи студентів, що розширюють і доповнюють лекційний матеріал. При цьому теми для виступів можуть бути роздані і розподілені заздалегідь — «фіксовані виступи». Це лише підсилить інформативність семінару і підвищить його теоретичний рівень.

Творчий семінар — це семінар, що максимально забезпечує творчу самостійність тих, яких навчають, у формі дискусії, прес-конференції, диспуту, публічного захисту рефератів.

Нарешті, практичне заняття. Воно може проводитися по вивченню конкретного джерела, у виді ділової (рольовий) гри, рішення задач за допомогою персонального комп'ютера, чи екскурсії зустрічі з ученими, практиками, викладачами і студентами інших вузів.

Основні функції семінару можуть бути позначені так.

1. Учбово-пізнавальна функція — закріплення, розширення поглиблення знань, отриманих на лекціях і в ході самостійної роботи.

2. Навчальна функція — школа публічного виступу розвиток навичок добору й узагальнення інформації.

3. Спонукальна функція — спонукання на основі аналізу стану підготовки до більш активної і цілеспрямованої роботи.

4. Функція, що виховує — формування світогляду переконань, виховання самостійності, сміливості, наукового пошуку змагальності.

5. Контролююча функція — контроль за рівнем знань якістю самостійної роботи студентів.

21. Структура комбінованих уроків.

Структура комбінованого уроку залежить від того, які дидактичні цілі поєднуються. Так, наприклад, якщо поєднати такі 2 типи уроків, як урок повідомлення та засвоєння нового матеріалу і урок засвоєння знань, формування умінь та навичок, тоді структура комбінованого уроку буде така: 1) організаційний момент; 2) актуалізація опорних знань; 3) формування теми, мети, завдань уроку, мотивація; 4) викладення нового матеріалу; 5) тренувальні вправи; 6) підведення підсумків уроку; 7) домаш. завдання. Якщо поєднувати урок засвоєння знань, формування умінь та навичок і урок повторення, систематизація і узагальнення вивченого матеріалу, тоді структура комбінованого уроку така: 1) організаційний момент; 2) повторення теоретичних положень попередньої теми; 3) тренувальні вправи; 4) самостійна робота; 5) узагальнення матеріалу; 6) підсумок уроку; 7) домашнє завдання.

Звісно ця структура є орієнтовною. Вона передбачає варіативність залежно від віку учнів,їх підготовки, змісту навч.мат, методів навчання проведення уроків тощо. Вчитель повинен творчо підходити до підготовки плану-конспекту конкретного уроку і наповнювати його змістом.