- •3. Сутність економічної культури та її складники.
- •9. Формування підприємницької культури молоді.
- •32. Складники економічної освіти.
- •5. Компетенції, які притаманні професії педагога за є.О.Клімовим.
- •6.Компоненти готовності студентів до пед.Діяльності за Кондрашовою.
- •17. Навчальна (робоча) програма та її структура.
- •5. Методика викладання економіки в системі підготовки майбутніх викладачів економіки.
- •14.Структура уроку засвоєння нових знань.
- •32.Види навчання та їх коротка характеристика(програмоване, діалогове, ігрове)
- •42. Інтерактивні методи навчання.
- •9. Міжнародні освітні проекти.
- •11.Форми організації навчання в мве.
- •10.Визначення методів навчання та їх класифікація за ю.К.Бабанським.
- •12. Лекційна форма організації навчання та її різновиди.
- •13. Типологія уроків за в.А.Оніщуком, мікро та макроструктура.
- •18. Вплив позакласних видів роботи з екноміки на формування економічного мислення.
- •16. Сучасний урок та його організація.
- •17.Семінарські заняття в системі економічної освіти.
- •22.Ніт та їх необхідність в економісній освіті на сучасному етапі.
- •19. Проблемний вид навчання та його необхідність в економічній освіті.
- •20.Види та методи контролю навчальної діяльності.
- •21.Характеристика модулів за змістом і за етапами навчального процесу.
- •16. Структура уроку засвоєння вмінь та навичок.
- •23. Активні методи навчання та їх ха-ка.
- •25. Семінар за методом "дискусій"
- •27 Змагальні методи навчання та їх використання в економічній освіті.
- •24. Метод кейс-стаді, метод кейсі
- •32.Складники економічної освіти.
- •15. Структура уроку перевірки та оцінки знань, умінь та навичок.
- •35. Методика проведення «мозкового штурму».
- •1.Як на Вашу думку, чи необхідно вводити „Основи економіки” обов'язково у загальноосвітній школі?
- •1.Якби Вам довелось викладати „Основи економіки” в загальноосвітній школі, то з чого Ви б почали перший урок в 5-6 класі? а в 10-11 класі?
- •2.Що спільного, на Вашу думку, в діяльності економіста та викладача економіки?
- •4. Які можливості дає студенту економічного вузу набуття двох спеціальностей: економічної та викладача економіки?
- •3.Назвіть та обґрунтуйте, що впливає на діяльність підприємця?
- •6.Який зв’язок поміж економічним мисленням , економічною поведінкою та економічною культурою(надати приклади)?
- •5.Поясніть тезу: „Економіка зі своїми законами існує не у вакуумі, а в культурному середовищі”.
- •19.Обгрунтувати, чому проблеми формування економічного мислення,економічної поведінки та економічної культури – це основна мета економічної підготовки молоді?
- •11.Обґрунтуйте, чи необхідно планувати застосування спеціальних „мотиваційних” моментів на уроці?
- •7.Як Ви розумієте тезу: „Економіка - наука вчинків”.
- •13. Чи необхідно вчителю у школі під час виставлення поурочної оцінки коротко коментувати кожну відповідь? Відповідь обгрунтувати.
- •14. В чому полягає різниця поміж мотивацією навчальної діяльності школярів загальноосвітніх закладів та студентів вузів економічного спрямування і-іі рівня акредитації.
- •15.Які основні висновки для подальшого удосконалення себе як викладача ви зробили після проходження педагогічної практики?
- •17. Чи можливо в навчальному процесі застосовувати тільки активні форми та методи навчання, ігноруючі традиційні? Чи не є традиційні вже застарілими?
- •17. Творча діяльність викладача – як ви це розумієте?
- •10.Чи завжди потрібно застосовувати дискусію на практичному занятті?
- •11.Чому останнім часом зосереджена увага в Міністерстві освіти і науки України на комп'ютеризації навчального процесу?
- •18.Чому на сучасному етапі під час економічного навчання привертається велика увага моральним цінностям економічної освіти?
- •21.Чи потрібно застосовувати самостійну роботу при вивченні економічних дисциплін? Відповідь обґрунтуйте.
- •22. Поряд розташовані дві загальноосвітні школи(школа а і школа б). В школі а вивчення економіки з початкових класів, в школі б- в старших класах(10-11кл.).Перевагу якій школі ви б віддали перевагу.
- •23.Як Ви вважаєте, що дає економіка окремій людині?
- •24.Як, на Ваш погляд, можна вирішити проблему підготовки вчителів з економіки? (Ваші рекомендації і пропозиції).
- •25.Поясніть тезу а. Ейнштейна „Економіка змінюється із змінами нашого мислення”.
- •27.Чи необхідно застосовувати в школі позакласні види, форми роботи з економіки; що це дає?
- •29.Поясніть вислів р.В. Ривкіної: “Оздоровити економіку можливо тільки через оздоровлення економічної культури”
- •30.Складіть програму самопідготовки в процесі оволодіння професією викладача економіки.
- •31. Опишіть ситуацію, в якій учень зможе на практиці використати свої знання(за вибором):
- •32. Чому викладачу економіки необхідні знання з педагогіки, психології, методики викладання дисципліни.
- •33.У ході обговорення проблеми, важливої для колективного планування курсу, раптом чуєте репліку: „Кому це потрібно?” Ваші дії як викладача?
- •34.Вчитель повідомляє: „Діти! Сьогодні ми розглянемо тему: „Гроші, їх функції і види” Зараз Вам буде дуже цікаво...” Прокоментуйте дану ситуацію.
5. Компетенції, які притаманні професії педагога за є.О.Клімовим.
За Клімовим людина, яка обрала професію вчителя притамані такі якості, компетенції:
-вміння керувати, навчати, виховувати;
- вміння слухати, вислуховувати;
-широкий кругозір;
-спостережливість до прояву почутів, розуму, характеру людини, його поведінки, уміння або здібності подумки уявити, моделювати саме його внутрішній світ;
- проектувальний підхід до людини, який грунтується на впевненості, що людина краща;
-здібність співчувати;
- глибока і оптимістична впевненість в правильності ідей слугування іншому;
-рішення нестандартних ситуацій;
-висока ступінь саморегуляції.
6.Компоненти готовності студентів до пед.Діяльності за Кондрашовою.
Показником педагогічного професіоналізму на думку Кондрашової виступає морально-психологічна готовність студентів до роботи в школі,необхідними компонентами якої є:-мотиваційний(професійні установки,інтереси,прагнення займатися педагогічною роботою); - морально-орієнтаційний(профес.обовязок,любов до дітей,відповідальність,педагогічний такт,педагогічна вимогливість,комунікабельність,віра в можливості і здібності людини); - пізнавально-операціональний(професійна спрямованість памяті,уваги,мислення,уяви,творчі здібності та засоби,які будуть забезпечувати інтелектуальний розвиток учнів); - емоційно-вольовий(емоційна сприятливість,професійний оптимізм,ініціативність,здібність управляти своїм настроєм і настроєм інших); - психофізіологічний(професійна діловитість,роботоздатність,прагнення наполегливо і до кінця доводити почату справу,вирішувати педагогічні завдання,активність і саморегуляція,врівноваженість та витримка); - оцінний(самооцінка своєї професійної підготовки і відповідність процесу рішення професійних завдань оптимальним педагогічним зразкам)
17. Навчальна (робоча) програма та її структура.
Навчальна робоча програма з кожної дисципліни визначає її зміст, завдання, вивчення, можливості оцінювання студентів(учнів) у навчальній діяльності. Вона має певну структуру:
-титульну сторінку(ким затверджено);
- пояснювальну записку(коротка характеристика, на кого розрахована;завдання дисципліни;знати і вміти);
- навчально-тематичний план(тут вказується назва розділу, назву теми, кількість годин).В школах програми розрахована на 35 чи 72 години. В вузах ця програма розрахована на116годин.
Навчальна інформація, яка міститься в змісті дисципліни навчальної робочої програми повинна відповідати таким загальнодидактичним принципам:
1).навчальна інформація систематизується згідно принципу кумулятивності, завдяки якому досвід розвитку економічної теорії та практики представлений в змісті освіти, у спеціальній переробленій формі, яка придатна для передачі в обмеженому часу відповідно до вікових індивідуальних особливостей;
2.навчальна інформація відтворює логіку пізнання і тому має вигляд рухомої системи від простого до складного.Від незнання до системи знань, від набутих знань до наукових.Цей принцип лінійності, тобто програма забезпечує рух особистості до більш широкої наукової системи знань з економіки;
3.програма створюється на підставах принципу циклічності, тобто в процесі пізнання людини через певні проміжки часу повертається до засвоєної інформації, але на іншому грунтовному рівні.