- •3. Сутність економічної культури та її складники.
- •9. Формування підприємницької культури молоді.
- •32. Складники економічної освіти.
- •5. Компетенції, які притаманні професії педагога за є.О.Клімовим.
- •6.Компоненти готовності студентів до пед.Діяльності за Кондрашовою.
- •17. Навчальна (робоча) програма та її структура.
- •5. Методика викладання економіки в системі підготовки майбутніх викладачів економіки.
- •14.Структура уроку засвоєння нових знань.
- •32.Види навчання та їх коротка характеристика(програмоване, діалогове, ігрове)
- •42. Інтерактивні методи навчання.
- •9. Міжнародні освітні проекти.
- •11.Форми організації навчання в мве.
- •10.Визначення методів навчання та їх класифікація за ю.К.Бабанським.
- •12. Лекційна форма організації навчання та її різновиди.
- •13. Типологія уроків за в.А.Оніщуком, мікро та макроструктура.
- •18. Вплив позакласних видів роботи з екноміки на формування економічного мислення.
- •16. Сучасний урок та його організація.
- •17.Семінарські заняття в системі економічної освіти.
- •22.Ніт та їх необхідність в економісній освіті на сучасному етапі.
- •19. Проблемний вид навчання та його необхідність в економічній освіті.
- •20.Види та методи контролю навчальної діяльності.
- •21.Характеристика модулів за змістом і за етапами навчального процесу.
- •16. Структура уроку засвоєння вмінь та навичок.
- •23. Активні методи навчання та їх ха-ка.
- •25. Семінар за методом "дискусій"
- •27 Змагальні методи навчання та їх використання в економічній освіті.
- •24. Метод кейс-стаді, метод кейсі
- •32.Складники економічної освіти.
- •15. Структура уроку перевірки та оцінки знань, умінь та навичок.
- •35. Методика проведення «мозкового штурму».
- •1.Як на Вашу думку, чи необхідно вводити „Основи економіки” обов'язково у загальноосвітній школі?
- •1.Якби Вам довелось викладати „Основи економіки” в загальноосвітній школі, то з чого Ви б почали перший урок в 5-6 класі? а в 10-11 класі?
- •2.Що спільного, на Вашу думку, в діяльності економіста та викладача економіки?
- •4. Які можливості дає студенту економічного вузу набуття двох спеціальностей: економічної та викладача економіки?
- •3.Назвіть та обґрунтуйте, що впливає на діяльність підприємця?
- •6.Який зв’язок поміж економічним мисленням , економічною поведінкою та економічною культурою(надати приклади)?
- •5.Поясніть тезу: „Економіка зі своїми законами існує не у вакуумі, а в культурному середовищі”.
- •19.Обгрунтувати, чому проблеми формування економічного мислення,економічної поведінки та економічної культури – це основна мета економічної підготовки молоді?
- •11.Обґрунтуйте, чи необхідно планувати застосування спеціальних „мотиваційних” моментів на уроці?
- •7.Як Ви розумієте тезу: „Економіка - наука вчинків”.
- •13. Чи необхідно вчителю у школі під час виставлення поурочної оцінки коротко коментувати кожну відповідь? Відповідь обгрунтувати.
- •14. В чому полягає різниця поміж мотивацією навчальної діяльності школярів загальноосвітніх закладів та студентів вузів економічного спрямування і-іі рівня акредитації.
- •15.Які основні висновки для подальшого удосконалення себе як викладача ви зробили після проходження педагогічної практики?
- •17. Чи можливо в навчальному процесі застосовувати тільки активні форми та методи навчання, ігноруючі традиційні? Чи не є традиційні вже застарілими?
- •17. Творча діяльність викладача – як ви це розумієте?
- •10.Чи завжди потрібно застосовувати дискусію на практичному занятті?
- •11.Чому останнім часом зосереджена увага в Міністерстві освіти і науки України на комп'ютеризації навчального процесу?
- •18.Чому на сучасному етапі під час економічного навчання привертається велика увага моральним цінностям економічної освіти?
- •21.Чи потрібно застосовувати самостійну роботу при вивченні економічних дисциплін? Відповідь обґрунтуйте.
- •22. Поряд розташовані дві загальноосвітні школи(школа а і школа б). В школі а вивчення економіки з початкових класів, в школі б- в старших класах(10-11кл.).Перевагу якій школі ви б віддали перевагу.
- •23.Як Ви вважаєте, що дає економіка окремій людині?
- •24.Як, на Ваш погляд, можна вирішити проблему підготовки вчителів з економіки? (Ваші рекомендації і пропозиції).
- •25.Поясніть тезу а. Ейнштейна „Економіка змінюється із змінами нашого мислення”.
- •27.Чи необхідно застосовувати в школі позакласні види, форми роботи з економіки; що це дає?
- •29.Поясніть вислів р.В. Ривкіної: “Оздоровити економіку можливо тільки через оздоровлення економічної культури”
- •30.Складіть програму самопідготовки в процесі оволодіння професією викладача економіки.
- •31. Опишіть ситуацію, в якій учень зможе на практиці використати свої знання(за вибором):
- •32. Чому викладачу економіки необхідні знання з педагогіки, психології, методики викладання дисципліни.
- •33.У ході обговорення проблеми, важливої для колективного планування курсу, раптом чуєте репліку: „Кому це потрібно?” Ваші дії як викладача?
- •34.Вчитель повідомляє: „Діти! Сьогодні ми розглянемо тему: „Гроші, їх функції і види” Зараз Вам буде дуже цікаво...” Прокоментуйте дану ситуацію.
25. Семінар за методом "дискусій"
Успіх семінарського заняття в будь-якій формі залежить від двох основних чинників: підготовленості до нього тих, хто навчається і умілого використання викладачем різноманітних засобів і методів активізації групи. Найбільше ефективним із них є метод «дискусія».
Організація семінарського заняття методом дискусії збуджує інтерес до економічної теорії, науки в цілому, виховує «смак» до самостійної роботи над першоджерелами, вчить критично сприймати прочитане, зіставляти різноманітні позиції, виробляти свій погляд на ту чи іншу проблему економічного або соціально-політичного характеру. Семінар за методом «дискусія» учить його учасників аргументовано захищати свою точку зору із проблеми, яка обговорюється, сприяє розвитку самостійного мислення..
Успіх семінару-дискусії залежить значною мірою від підготовки саме тих, хто навчається. Глибока підготовка студентів до дискусії, знання ними різноманітних точок зору із проблеми, що обговорюється,.
Семінарське заняття починається з вступного слова викладача. Воно не повинно бути затягнутим (5-7 хвилин). У вступному слові викладач повинен повідомити кінцеву мету семінару і пояснити, чому для його проведення був обраний метод дискусії. Завершуючи стислий вступ, викладач звергається до учасників семінару з нагадуванням про те, що кожний із них може виступати із будь-якого питання даної теми.
Центральною частиною семінарського заняття є сама дискусія. І тут важливо, щоб учасники семінару, слухаючи своїх товаришів, самі вміли помічати допущені помилки і потім виправляти їх у своїх виступах або в репліках. Це буде сприяти пожвавленню заняття, виникненню суперечок.
В ході заняття викладач може застосовувати ряд методичних прийомів.
На останньому етапі семінарського заняття викладач робить підсумковий висновок, аналізує загальні результати, зіставляє плюси і мінуси проведеної дискусії. Він дає оцінку роботи групи в цілому й окремих виступаючих а також їхніх опонентів. Відзначає які питання вдалося розглянути краще, повніше, а які - гірше І внаслідок яких, на його думку, причин.
27 Змагальні методи навчання та їх використання в економічній освіті.
Пізнавальна діяльність – цінне і складне особистісне утворення школяра,яке інтенсивно формується в шкільні рокі.Його прояв в кожному послідуючому віці шірше,різноманітніше,воно впліває на продуктівнисть навчання, на активізацію всієї навчальної ді-ті. Під псіхолого-пед.умовами активізації пізнав.ді-ті розуміють таку обстановку,в якій в тісному взаємозв’язку представлена найкраща сукупність псих.пед. факторів,яка забезпечує можливість викладачу орган. Активну навчальну ді-ть. Віща ступінь активізації пізнав.ді-ті – творча праця.
Метод змагань виконує три основні функції: пізнавальну, виховну і ; контрольну, що сприяє в кінцевому рахунку отриманню більш тривких знань. І саме головне, на наш погляд, отримані знання про економічні, політичні, соціальні процеси, що відбуваються у світі, в економіці країни перетворюються в переконання, а це саме той результат, що і повинний бути отриманий у ході викладання економічних дисциплін.
"Оціни рішення". У грі бере участь група, що розбивається на дві команди. З раніше пройденого матеріалу студентам однієї Із команд пропонується для розбору невеличка ситуація. Додатково членам команди вручають картки, що містять одне-два питання і націлюють на висвітлення різноманітних сторін тієї проблеми, що поставлена в ситуації..
"Захист теми". Група розбивається «а дві команди. Із за допомогою) викладача студенти однієї команди готують 3-4 проблемних питання або невеличкі ситуації із вивченої теми для іншої команди. Гра складається Із, питань (ситуацій) і відповідей однієї команди інщій.
"На індивідуального переможця". Дошка ділиться на три частини. До кожної із них виходить студент. За декілька хвилин потрібно написати відомі формули, заповнити таблиці, скласти схему із певної економічної теми тощо. Виграє тон, хто швидше і вірніше упорається із завданням.
"Реклама". Перед парою студентів (один із однієї команди, інший із другої) ставиться товар і кожний із них, через визначений проміжок часу, робить товару рекламу, характеризує якість даного товару. Експертна група оцінює за п'яти бальною системою представлені реклами і нараховує бали. Виграє команда, що набрала більше балів.
"Економічний КВК", економічний бреші-рінг тощо - методика проведення І застосування за аналогією Із телевізійними змаганнями.
В цілому ж активізацій пізнав. діяльності, її ефективність досягається перш за все пробудженням у учнів інтересу до предмету, який вивчається, позитивними емоціями від надбаних нових знань, які допомагають адаптуватися в новій реальності.