14. Небанківські фінансово-кредитні інститути, їх види та операції.

Крім банків до кредитної системи входять спеціальні небанківські фінансово-кредитні інститути (ФКІ). У країнах з розвиненими ринковими відносинами небанківськими ФКІ є пенсійні фонди, страхові, лізингові, інвестиційні та фінансові компанії. В Україні до небанківських кредитних установ належать кредитні спілки та ломбарди (за деякими джерелами до них також відносять пенсіні фонди та органи державного та акціонерного страхування, проте ці установи, згідно законодавства України не мають права здійснювати кредитну діяльність, а отже і не можуть називатися кредитними установами). Кредитна спілка – це громадська кредитна установа, яка створюється на добровільних засадах і акумулює кошти громадян для надання їм матеріальної допомоги.

Ломбарди – це кредитні установи, які надають грошові позики під заставу рухомого майна. Пенсійні фонди у західних країнах створюються приватними державними корпораціями, фірмами та підприємствами для виплат пенсій і допомогои робітникам і службовцям. Інвестиційні компанії – різновид фінансово-кредитних інтистутів, поширених у західних країнах. Їх капітал створюється на акціонерній основі внаслідок акумулювання коштів приватних інвесторів за допомогою емісії власних акцій.

Фінансові компанії – це фінансово-кредитні установи, які спеціалізуються на кредитуванні окремих галузей або наданні певних видів кредитів (споживчого, інвестиційного тощо), здійсненні фінансових операцій.

15. Сутність та організація кредитного процесу в комерційному банку.

Ефективність кредитної д-сті комерційного банку залежить від того на скільки якісно здійснена реструктуризація процесу банківського кредитування, на скільки чітко визначені завдання основних етапів цього процесу та функції працівників, які відповідають за проведення кредитних операцій.

До етапів процесу банківського кредитування відносять:

1. отримання та розгляд кредитної заяви та пакет відповідних документів (бізнес-план, фінансову звітність за останні 3 роки, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію установчих документів тощо.)

2. співбесіда з потенційним позичальником – вивчають загальні відомості про позичальника, визначають мету отримання кредиту та питання щодо його погашення, питання щодо забезпечення кредиту, зв’язки клієнта з іншим банком.

3. оцінка кредитоспроможності потенційного позичальника – тобто здатність позичальника повністю та у визначений строк розрахуватись за своїми борговими зобов’язання (рейтинг: сильний-1, задовільний-2, середній-3, граничний-4, незадовільний-5). Здійснюється аналіз фінансового стану позичальника та якісних показників діяльності позичальника.

4. підготовка кредитного договору –банк визначає основні характеристики кредиту: вид кредиту, суму, термін та спосіб погашення, забезпечення, ціну кредиту. Проект договору подається в кредитний комітет для прийняття рішення щодо надання кредиту.

5. підписання кредитної угоди – вразі позитивного рішення уповноважені керівники банку та позичальник підписують кредитний договір. Підписаний договір є підставою для перерахування грошових коштів на користь позичальника.

6. моніторинг та контроль якості надання кредитів – відстежуються зміни кредитоспроможності позичальника і визначаються конкретні дії, які необхідно вжити в разі виникнення певних проблем.

Внутрішні документи: 1) стандарти кредитування-діїї працівників на кожному етапі кред.процесу; 2) кред. інструкції – зразки документів.

ТЕОРІЯ ГРОШЕЙ

1. Товарне виробництво як об’єктивна передумова виникнення грошей. Становлення та еволюція грошей. Суть раціоналістичної та еволюційної концепції походження грошей. Існують різні наукові підходи до з'ясування питання про походження грошей. Основою виникнення грошей було товарне в-во (епоха бартеру). Але з проходженням певного часу виникали різноманітні проблеми бартеру, тому гроші стали головною ланкою обміну (гроші на товар). Чим більше товару входило в обмін тим більше загострювалася проблема бартеру. Ще в стародавні часи були різні спроби розглянути теорії еволюції грошей.

1. Аристотель стверджував, що гроші виникли в результаті угоди людей задля співвиміру предметів обміну та зручностей повсякденного буття. Сам процес товарного обміну, товарна природа грошей при такому підході виступають моментами другорядними.

2. А.Сміт пов'язував появу грошей з поглибленням розподілу праці і розширенням товарного обміну, що привело до відокремлення специфічного грошового товару, який дозволяє подолати труднощі та незручності безгрошового обміну.

3. Ідеї А.Сміта у подальшому розвинув К.Маркс, який також виходив із товарної природи грошей. Але, на відміну від А.Сміта, гроші у Маркса виводились із дослідження внутрішніх суперечностей товару. У сучасній літературі наголос у проблемі походження грошей робиться на характеристиці недоліків бартерного обміну, зручностей та економічної вигоди від їх застосування.

Розрізняють такі концепції походження грошей: 1. раціоналістична – гроші виникли як результат раціональної угоди між людьми або були запроваджені законодавчими актами держави через необхідність виділення спеціального інструменту для обслуговування сфери товарного обігу. 2. еволюційна – виникнення та розвиток грошей є тривалим еволюційним процесом, зумовленим стихійним розвитком товарного в-ва та обміном.

Отже, гроші це економічна категорія в якій проявляються та за участю якої будуються суспільні відносини. Вони є загальновизнаним засобом платежу. Виникнення та еволюція грошей пов'язані з об'єктивними потребами функціонування сфери обміну, формуванням і розвитком кредитно-банківської системи, посиленням економічної ролі держави.

2. Визначення суті грошей. Гроші як загальний вартісний еквівалент. Гроші як технічний інструментарій обміну товарів. Гроші — одна з ключових категорій ринкової системи господарювання і вивчення їх природи, сутності і функцій, мають принципове значення для розуміння механізму функціонування економіки, визначення необхідності і можливості регулювання грошового обігу. Визначення суті грошей – це розуміння причин і генетичної основи їх виникнення, виявлення тих ознак, що мають стійкий характер, пізнання внутрішньої структури та суперечностей, які визначають об’єктивну логіку та закони їх саморозвитку. Існують різні наукові підходи до з'ясування питання про походження грошей. Основою виникнення грошей було товарне в-во (епоха бартеру). Але з проходженням певного часу виникали різноманітні проблеми бартеру, тому гроші стали головною ланкою обміну (гроші на товар). Чим більше товару входило в обмін тим більше загострювалася проблема бартеру. Гроші виділилися з загальної товарної маси оскільки вони найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. Звичайний обмін товарами міг відбуватися лише при наявності потрібних товарів у сторін які беруть участь у обміні. Окрім того при обміні повинні захищатися інтереси товаровиробників та виконуватися правило еквівалентності вартості обмінюваних товарів. Гроші не лише являються посередником при обміні товарів, а їх функціонування набуває рис самостійного процесу. Вони можуть тривалий час зберігатися у власників до моменту придбання потрібного товару. Сутність грошей проявляється через їх функції: 1. міра вартості -появляється через вимір грошової вартості, тобто ціни товару. 2. засіб обігу-тобто гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. 3. засіб платежу – виконується при наданні та погашенні грошових позик, погашення заборгованостей по з/пл. тощо. 4. засобу нагромадження – тимчасово припиняють свій рух. 5. світові гроші – проявляються у взаємовідносинах між країнами або між партнерами різних країн.

Отже, гроші це економічна категорія в якій проявляються та за участю якої будуються суспільні відносини. Вони є загальновизнаним засобом платежу, обігу та нагромадження. Виникнення та еволюція грошей пов'язані з об'єктивними потребами функт. сфери обміну, формуванням і розвитком кредитно-банківської системи, посиленням економічної ролі д-ви.

(Форми грошей: товарні, паперові, кредитні, електронні, депозитні.).