8. Економічна суть грошової системи, її призначення та місце в ек.Системі. Основоположні елементи грошової системи.

Грошова с-ма - це форма орг-ції грош. обігу, яка встановлена д-вою і регулюється законодавством. Елементи грошової с-ми: 1.назва грошової одиниці - законодавчо встановлений грошовий знак, що слугує для спів виміру та вираження цін товарів. Назва грошової одиниці складається історично або встановлюється державою. 2.емісійний механізм, тобто порядок випуску грошей в оборот та їх вилучення з обороту, при цьому безготівкові гроші випускаються комерційними банками при здійсненні кредитних операцій, а готівка випускається через розрахунково-касові центри НБУ. 3.структура грошової маси в обороті, тобто співвідношення між готівкою та безготівковою грошовою масою або співвідношення між грошовими знаками різної купюрності. Види та купюрність грошових знаків визначається вищим законодавчим органом, який надає їм статус законного платіжного засобу та накладає на державу відповідальність за їх забезпечення. 4.порядок прогнозного планування грошо- вого обороту – включає систему планів органів, що створюють дані пла6ни та задачі, що вирішуються за допомогою кожного плану. 5.механізм грошово-кредитного регулював- ння – включає такі методи грошово-кредитного регулював- ння як зміну облікової ставки ЦБ, зміну норм обов’язкових резервів та операції ЦБ на відкритому ринку. 6. порядок встановлення валютного курсу –означає встановлення відношення валюти даної країни до валют інших країн враховуючи їх купівельну спроможність, попит і пропозицію валюти на валютних ринках. 7. порядок касової дисципліни у господ. – це набір правил форм первинних касових документів, форм звітності для усіх підприємств та організацій при організації готівкового обороту через каси суб’єктів господарювання.

9. Основні типи грошових систем, їх еволюційний розвиток. Особливості функціонування паперово-кредитної системи.

Класифікація грошових систем: 1-як елементи господ. механізму грош. с-ма відображає властиву йому сукуп. ек. відносин у зв’язку з чим вона набуває х-ру с-ми неринкового чи ринкового типу. У неринковій грош. с-мі існує наявність значних обмежень щодо функціонування грошей: гроші змінюються талонами; використ. адмініст. методи регулюв. грош. обігу (лімітування видачі грошей та кредитів, заборона певних грош. операцій, а також здійснення контролю за грош. операціями юрид. і фіз. осіб). При грош. с-мі ринкового типу існує вільне переміщення грошей по каналу грош. ринку і при такій с-мі зберіг. певні обмеження на рівні комерц. банків. 2-відповідно до регулюв. валют. відносин: відкритого чи закритого грош. с-ми. У відкритій грош. с-мі відсутні обмеження на проведення валют. операцій, а режим регул. валют. відносин та визнач. валют. курсу забезпечує включення нац. ек-ки у світову. С-ма закрит. типу передбач. використ. валют. обмежень, які зумовлюють ізоляцію нац. ек-ки від світової. Валют. обмеження-це с-ма нормативних правил встановлених законодавчо або адмініст. і спрямованих на обмеження валют. операцій. валют. обмеження передба- чають: регулюв переказу і платежів закордон, вивозу капіталу, золота, грош. знаків і цін. папер. закордон; заборона вільного продажу-купівлі інозем. валюти; обов’язкова передача д-ві інозем. валюти в обмін на нац. за визначеним курсом НБ країна. 3-відповідно до загал. законів регул. грош. обігу виділяють грош. с-ми: саморегулююча с-ма - що к-сть грошей в обігу регулюється самостійно і базується на дійсних грошах(срібні і золоті). Вони бувають в залежності від того скільки металу прийнято в якості заг. еквіваленту: біметалізму; монометалізму. Біметалізм - грош. с-ма при якій роль загал. еквіваленту закріплена за 2-ма металами. Вона існувала з 16-18ст. в деяких країнах до 19ст. Наявність двох металів у ролі загал. еквівалента не забезпечувалось тільки грош. обігу оскільки зміна вартості одного металу призводило до зміни вартості іншого металу це призводило до росту цін на товари. Таким чином розвиток капіталізму на той час вимогах стабільності грош. с-ми, вимогах єдиного загал. еквіваленту обумовила до переходу до монометалізму. Монометалізм-в якості загал. еквіваленту виконує один метал. В середині 19ст.-срібний монометалізм змінився золотим монометалізмом. Розрізняють 3 різновиди золотого монометалізму: золото-монетний стандарт - х-ся золотим обігом, обміном монет на золото; золото-злитковий стандарт-банкноти вільно обмінювалися на золоті злитки; золото-девізний стандарт-банкноти вільно обмін. на девізи-платіжні засоби в інозем. валюті розмінні на золото. В результаті світ. кризи були ліквідовані всі форми золотого монометалізму і затвердилася с-ма обігу паперово-кредитних грошей.

Сукупність усіх грошових платежів, безперервний рух грошей у процесі в-ва, розподілу, обміну і споживання національного продукту створює грошовий оборот.

Грошовий оборот поділяється на дві взаємопов'язані частини: 1) сферу безготівкового обігу; 2) сферу готівкового обігу. Готівка, як правило, використовується при утворенні доходів населення (домогосподарств) та при їх витрачанні (виплата заробітної плати, пенсій, стипендій тощо). Основним видом готівкових кредитних грошей в обігу є банкнота. Кредитна природа банківських білетів зумовлена випуском їх в обіг шляхом банківського кредитування.

Особливості безготівкових грошових розрахунків полягають: у розрахунках готівкою беруть участь платник і отримувач готівки (чек, вексель). У безготівкових грошових розрахунках троє учасників: платник, отримувач, комерційний банк, у якому здійснюються такі розрахунки; учасники безготівкових грошових розрахунків знаходяться в кредитних відносинах з комерційним банком (банками). Ці відносини проявляються в сумах залишків коштів на рахунка учасників таких розрахунків. Аналогічні кредитні відносини у готівковому обігу відсутні; переміщення грошей від платника до отримувача здійснюється шляхом записів на їх рахунках, у результаті змінюються окремі відносини комерційних банків з учасниками таких розрахунків. Отже, тут здійснюється кредитна операція за допомогою грошей, обіг готівки заміщується кредитною операцією Поряд з широким розповсюдженням безготівкових грошових розрахунків певний розвиток отримало використання різноманітних цінних паперів для здійснення платежів без безпосереднього обороту грошових коштів.

Безготівковий грошовий обіг має значні переваги порівняно з обміном готівки: економляться кошти, прискорюється оборот грошей. Сфери безготівкового і готівкового грошового обігу взаємопов'язані, взаємозумовлюють одне одну: постійно відбувається перетворення грошей з безготівкової форми у готівку і навпаки.

Форми безготівкових розрахунків: 1. платіжне доручення – містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та зарахування її н рахунок одержувача; 2. платіжна вимога доручення – складається з 2-х частин: а) вимога одержувача до платника про сплату зазначеної суми; б) доручення платника списати зі свого рахунка зазначену суму коштів; 3. акредитив – це форма розрахунків за якою банк, що відкриває акредитив (банк емітент) за дорученням свого клієнта зобов’язаний здійснити платіж на користь третьої особи (бенефіціара); 4. чек – це письмове доручення власника рахунку банку в якому відкрито рахунок про сплату чекодержателю суми зазначеної в чеку; 5. вексель – це безумовне грошове зобов’язання за яким одна особа зобов’язується сплатити іншій особі визначену суму коштів за певний строк.