Запам’ятайте значення слів-синонімів, що часто вживаються в діловому мовленні:

Замісник. Заступник.

Замісник – посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки, тобто заміщає відсутнього керівника.

Заступник – це офіційна назва посади (заступник директора).

Квиток. Білет.

Квиток – вживається у словосполученнях: театральний квиток, залізничний квиток, студентський квиток тощо.

Білет – кредитний, банківський, екзаменаційний.

Наступний. Подальший.

Наступний – уживається лише з конкретним поняттям:наступна зупинка, наступний тиждень.

Подальший – уживається на позначення абстрактного поняття:подальше життя, подальша доля.

Положення. Становище. Стан.

У російській мові на ці слова існують два відповідники – положение, состояние. Щоб правильно підібрати потрібне слово, визначаємо значення кожного з них. Слово положення вживається у словосполученнях: горизонтальне положення, вертикальне положення. Становище – міжнародне, офіційне; вживається в значенні: знайти вихід із певного становища.

Слово стан – у таких словосполученнях: стан економіки, фінансів, стан справ, стан хворого.

Суспільний. Громадський.

Суспільний – прикметник уживається у словосполученнях: суспільний лад; суспільна праця; суспільне становище, виробництво, буття тощо.

Громадський – це обов’язок, осуд, порядок, діяч; громадська робота, справа тощо.

Тепер. Зараз. Нині. Сьогодні.

Тепер – у наш час, останнім часом.

Зараз – це в момент розмови (цієї миті, хвилини).

Нині – близьке до тепер (період близький до часу розмови).

Сьогодні – і на день написання, день розмови – і в значенні “у наш час”.

За спільністю значень та граматичних ознак синоніми поєднуються в синонімічні ряди. Центром синонімічного ряду є слово-домінанта, наприклад: ворог – противник, супротивник, недруг, неприятель, супостат.

Протиставлення предметів, явищ, ознак, властивостей навколишнього світу відіграє важливу роль у процесі пізнання. Ці акти мислення виражаються у мові словами, пов’язаними між собою контрактивними відношеннями.

Антоніми – слова, які характеризуються семантичною спільністю і протиставляються за значенням на основі класифікаційних зв’язків.

Класифікаційні зв’язки з’ясовують спільне і відмінне в предметах, явищах, діях. В антонімічні пари об’єднуються слова, яким притаманні різні ознаки, на підставі яких відбувається поділ на групи:

• просторові ознаки: близький – далекий, верхній – нижній, північний – південний, скрізь – ніде;

• часові ознаки: день – ніч, завжди – ніколи, рано –пізно, старий – новий;

• якісно-оцінними ознаками: багатий – бідний, бездарний – талановитий, дешевий – дорогий, поганий – добрий;

• кількісними ознаками: багато – мало, всі – ніхто, кожний – жодний, надлишок –брак;

• формальними ознаками: ввігнутий – випуклий, рівний – кривий;

• ознаками руху: вгору – вниз, ліворуч – праворуч, повільний – швидкий;

• ознаками дії: дозволяти – забороняти, ухвалити – скасувати, підвищувати – знижувати, розмовляти – мовчати;

• ознаками кольору: брюнет – блондин, чорний – білий;

• ознаками психічного стану: веселий – сумний, егоїзм – альтруїзм, грубий – ніжний, сміливий – боягуз, песиміст – оптиміст, чесний – підлий.

Пароніми – слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки –ся.

Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Тому треба особливо уважно стежити за вживанням малознайомих слів і завжди звертатися до відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис та вимову потрібного слова.

Порівняймо значення паронімів:

Адрес. Адреса.

Адрес – письмове привітання на честь ювілею тощо.

Адреса – напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі; місце проживання чи перебування особи або місце знаходження установи.

Виборний. Виборчий.

Виборний вживається, коли йдеться про виборну посаду.

Виборчий – пов’язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів. Наприклад: виборча кампанія, виборче право, виборчий бюлетень та ін.

Виключно. Винятково.

Виключно, тобто лише, тільки (виключно для співробітників комерційних банків).

Винятково вживається у значенні дуже, особливо, надзвичайно (товарна біржа має винятково важливе значення).

Дипломат. Дипломант. Дипломник.

Дипломат – посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю.

Дипломант – особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі.

Дипломник – автор дипломної роботи, яку захищають у вищому навчальному закладі

Дільниця. Ділянка.

Дільниця – це адміністративно-самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, підприємстві, залізниці, шахті, а також виборча дільниця.

Ділянка – частина якої-небудь поверхні, земельної площі, галузі, сфера діяльності (садова ділянка, дослідна ділянка).

Додержувати. Додержуватися.

Додержувати, тобто виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (додержувати слова, порядку).

Додержуватися – бути прихильником якихось думок, певних поглядів, переконань.

Комунікативний. Комунікаційний. Комунікабельний.

Комунікативний – торкається проблем спілкування (комунікативна функція мови).

Комунікаційний – торкається комунікацій: транспорту, зв’язку (міські комунікації).

Комунікабельний – той, хто легко встановлює контакти (комунікабельна людина).

Мотив. Мотивація.

Мотив – підстава для певних дій (Релігійні мотиви у творчості І.Франка).

Мотивація – сукупність мотивів, обґрунтування (Недостатня увага до мотивації поведінки студента).

Особистий. Особовий.

Особистий – який належить певній особі, стосується окремої особи, виражає її індивідуальність (особистий підпис, особисте життя).

Особовий – який стосується окремої людини. Вживається в усталених словосполученнях: особова справа, особовий склад військових з’єднань, навчальних закладів, особовий рахунок тощо.

У російській мові на позначення цих двох понять є лише один відповідник – личный

Покажчик. Показник.

Покажчик – напис, стрілка, довідник.

Показник – наочне вираження (у цифрах, графічно), наприклад: економічний показник, показник можливостей тощо.

Професійний. Професіональний.

Професійний – стосується професії, фаху (професійна діяльність, професійне спрямування).

Професіональний – у значенні професіонал, фахівець своєї справи (професіональний підхід до справи).

Спиратися. Опиратися.

Спиратися – використовувати щось як опору (у переносному значенні це може бути опора моральна, теоретична та ін.: спиратися на знання, досвід, уміння.

Опиратися – чинити опір, не піддаватися.

Зверніть увагу: слова професійний – професіональний різняться своїм значенням, а от слова офіційний – офіціальний, емоційний – емоціональний не мають відмінностей у значенні; при виборі перевага надається першим словам (офіційне повідомлення, офіційний візит, офіційний прийом; емоційний виступ).

Дуже часто зустрічаються помилки при перекладі з російської мови на українську. Наприклад, нерозрізнення значень українських слів “уява” і “уявлення”: російське “воображение” – це українське уява, фантазія; російське “представление” – це українське „уявлення” – сума знань про щось. На жаль, при перекладі часто користуються лише словом “уява” – в обох випадках.

Російське “тактичный” – українською тактовний (той, що має почуття міри – тактовна людина); російське “тактический” – українською тактичний (від тактика – сукупність прийомів, методів або способів, які використовуються в політиці, спорті, на війні).

Багатозначне російське слово “способный” українською перекладається двома словами: здібний (той, хто має до чогось нахил від природи) і здатний (той, хто в змозі щось зробити).

Паронімічні, близькозвучні слова легко переплутати, особливо в спонтанній, непідготовленій промові. Якщо є сумніви – пропустіть це слово, не вживайте його, доки не подивитесь у словник.

У лексичній системі української мови існують відношення, що ґрунтуються на формальних ознаках. Це омонімічні відношення.

Омоніми – слова або окремі словоформи, тотожні за звуковим складом, але відмінні за значенням.

Наприклад, слова склад ( приміщення для зберігання чого-небудь) і склад (відрізок звукового потоку мовлення); наривати (запалення, що нариває) і наривати (рвучи збирати) є омонімами.

Розрізняють такі групи омонімів: власне лексичні омоніми, омоформи, омофони і омографи.

Власне лексичні омоніми. Слова цієї групи мають найбільший ступінь омонімічності. Серед них виокремлюють повні і неповні омоніми. Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах, наприклад: коса (заплетене волосся) – коса (знаряддя праці) – коса (вузька смуга суходолу в морі, річці, лимані). Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм, наприклад, слова жати (тиснути) і жати (зрізати стебла злаків) збігаються у формах минулого часу: жав, жала, жали, але відрізняються у формах теперішнього часу: жму, жмеш, жмуть і жну, жнеш, жнуть. Такі слова називаються омоформами. Омофони – це слова, що збігаються за звучанням, але пишуться неоднаково: мрія – мрія ти, сонце – чи не сон це? Омографи – слова, що збігаються за написанням, але відрізняються за значенням і наголосом: м`ука і мук`а, з`амок і зам`ок, пл`ачу і плач`у.

Омонімію треба відрізняти від багатозначності. Слова-омоніми в сучасній мові нічого спільного у значенні між собою не мають, а багатозначні слова пов’язані між собою значенням, до того ж одне з цих значень є вихідним, прямим, а друге вторинним.