- •1.Метод економічної теорії. Повна та обмежена раціональність. Граничний аналіз.
- •2. Крива виробничих можливостей. Альтернативна вартість. Закон спадної доходності.
- •3. Економічні потреби , їх властивості, класифікація та рівні.
- •4. Ефективність виробництва. Критерій Парето. Прояви поразки ринку.
- •5. Економічні ресурси: зміст, класифікація, характерні риси.
- •6. Капітал як економічний ресурс. Структура капіталу.
- •7. Поняття економічної системи. Основні види економічних систем.
- •8. Характеристика економічної системи ринкового типу. Сучасні модифікації ринкової економіки:змішана та соціально-зорієнтована економіка.
- •9. Власність. Форми приватної та державної власності, їх об'єкти та суб'єкти.
- •10. Товар та його властивості. Товарна форма суспільного виробництва.
- •11. Види ринків та ринкова інфраструктура.
- •13. Виникнення, історичні види та функції грошей.
- •14. Економічні функції держави.
- •15. Сутність та види доходів. Індивідуальний розподіл доходів. Крива Лоренца
- •16. Поняття підприємства і фірми, їх види. Організаційно-правові форми підприємств.
- •17. Валютний ринок та валютні біржі. Світова валютна система. Види валют. Валютні курси та їх встановлення.
- •18. Економічне зростання: зміст, види, фактори та закономірності.
- •19. Ринок грошей і капіталів. Кредит та його характерні риси. Види кредиту та його функції.
- •20. Фондовий ринок, види цінних паперів, встановлення їх ціни. Інфраструктура фондового ринку. Первинний і вторинний фондовий ринок.
- •21. Державний бюджет. Видатки державного бюджету. Дефіцит державного бюджету та способи його фінансування.
- •22. Податки: їх типи, види та функції. Крива Лафера.
- •23. Світове господарство, основні форми міжнародних економічних відносин.
- •24. Міжнародна торгівля: її теорії та державне регулювання (вільна торгівля та протекціонізм, мита і квоти)
- •25. Інфляція: зміст, типи та види. Механізм інфляції та способи її виміру.
- •26. Сукупний попит та його чинники. Графік сукупного попиту та його переміщення.
- •27. Споживання та фактори сукупного попиту. Макроекономічні коефіцієнти, пов’язані із споживанням.
- •28. Інвестиції: суть та фактори впливу. Крива інвестиційного попиту. Умови здійснення інвестиційних проектів.
- •29. Теорія мультиплікатора. Пояснення мультиплікаційного ефектку та його графічна ілюстрація.
- •30. Сукупна пропозиція в короткостроковому та довгостроковому періоді та фактори її заміни. Потенційний внп.
- •31. Номінальний та реальний ввп, їх застосування. Ввп - дефлятор .
- •32. Поняття валового національного продукту та методика його розрахунку за видатками і за доходами. Валовий внутрішній продукт.
- •33. Рівноважний ввп: його характеристика і методи визначення.
- •34. Потенцій внп. Повна зайнятість та природне безробіття. Рецесійний та інфляційний розрив.
- •35. Циклічний характер розвитку економіки. Діловий цикл та його фази. Види ділових циклів та їх причини.
- •1)Ознаки економічної кризи:
- •2)Депресія:
- •3)Пожвавлення:
- •4)Піднесення:
- •36. Ринок праці — сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу.
- •37. Фіскальна політика: зміст, типи, види та роль в державному регулюванні економіки.
- •38. Грошові агрегати. Ліквідність. Кількісне рівняння обігу.
- •39. Попит на гроші. Види попиту на гроші. Встановлення рівноважної процентної ставки.
- •40. Основні функції комерційних банків. Норма резервування. Простий депозитний мультиплікатор.
- •41. Монетарна політика: зміст, види та її інструменти.
- •42. Виробнича функція. Загальний, середній та граничний продукт ресурсу.
- •43. Ринковий попит: зміст та не цінові фактори впливу. Закон попиту та його графічне зображення. Винятки з закону Попиту.
- •44. Ринкова пропозиція та її нецінові фактори впливу. Закон пропозиції. Графік пропозиції.
- •45. Ринкова рівновага: зміст, параметри та фактори зміни. Часткова за загальна рівновага.
- •46. Цінова еластичність попиту: суть, вимірювання, фактори що на неї впливають. Вплив цінової еластичності попиту на доходи виробників (видатки споживачів.)
- •47. Перехресна еластичність попиту: зміст,та вимір. Товари – доповнювані та товари - замінники.
- •48. Еластичність попиту за доходом. Товари вищої та нижчої споживчої цінності. Вплив зміни доходів на попит.
- •49. Загальна та гранична корисність споживача. Криві байдужості та їх властивості.
- •50. Гранична норма заміщення.
- •51. Бюджетні лінії. Фактори, що впливають на розташування бедж ліній. Рівновага споживача
- •52. Витрати в-ва: зміст, види, способи виміру. Незворотні та альтернативні витрати.
- •53. Економічні витрати: зміст, структура, способи виміру. Поняття нормального та економічного прибутку.
- •54. Витрати фірми в довгостроковому періоді. Крива довгострок середніх витрат та її побудова.
- •55. Мінімальний ефективний розмір п-ства, його вплив на ступінь концентрації в-ва. Економічне обґрунтування природних монополій
- •56. Ефект масштабу, його види та причини дії.
- •57. Типи ринків продуктів за наявністю конкуренції, їх характерні риси та сфера функціонування.
- •58. Ринок чистої ( досконалої) конкуренції: характерні риси, сфера дії та ефективність.
- •59. Ринок чистої (досконалої) монополії: характерні риси, сфера дії та ефективність.
- •60. Монополістична конкуренція: характерні риси, сфера дії та ефективність. Роль та вплив реклами.
- •61. Максимізація прибутку фірми на основі співставлення граничного виторгу та граничних витрат та на основі порівняння сукупного доходу та сукупних витрат.
- •62. Ринок землі. Формування земельної ренти. Ціна землі.
1)Ознаки економічної кризи:
— перевиробництво товарів стосовно платоспроможного попиту на них;
— значне скорочення обсягів виробництва;
— падіння цін;
— дефіцит вільних грошових коштів, необхідних для платежів;
— біржовий крах і банкрутство підприємців;
— зростання безробіття;
— зниження рівня заробітної плати;
— спад рівня прибутку;
— масове знищення товарів, устаткування тощо;
— дезорганізація кредитної системи.
2)Депресія:
— застій виробництва;
— низький рівень цін;
— незначний обсяг торгівлі;
— невисока ставка позичкового відсотка;
— ліквідація товарного надлишку.
3)Пожвавлення:
— розширення обсягів виробництва до маштабів докризового рівня;
— зростання цін;
— підвищення прибутку;
— зростання зайнятості;
— пожвавлення торгівлі;
— посилення оптимістичних очікувань (сподівань).
4)Піднесення:
— перевищення максимального обсягу виробництва докризового рівня;
— швидке зростання зайнятості;
— підвищення заробітної плати й інших видів доходів;
— кредитна експансія;
— штучне стимулювання сукупного попиту, зумовлене очікуваннями торговців на зростання цін та їхнім бажанням купити більше товарів за нижчими цінами;
— розширення пропозиції, яка з часом перевищує попит і готує нову кризу.
36. Ринок праці — сфера формування попиту і пропозиції на робочу силу.
Через ринок праці здійснюється продаж робочої сили на визначений термін.Ринок впливає на всi сфери економiки Вiн дає вiдповiдi на питання ЩО, ДЛЯ КОГО, ЯК виробляти. Ринок працi, зокрема, регулює рух трудових ресурсiв у народному господарствi.
Ринок праці – ринок одного з факторів виробництва, де домогосподарства в ролі найманих робітників пропонують свою працю, а фірми - виробники товарів та послуг (працедавці) – потребують її. На ринку праці встановлюється ціна праці – ставка заробітної плати – та обсяг використання праці.
Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення — найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об'єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв'язків.
Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.
Безробіття — складне економічне, соціальне і психологічне явище. Водночас безробіття — це економічна категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.
Можна виділити такі види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне, сезонне, інституціональне.
Фрикційне безробіття пов'язане з переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу. Фрикційне безробіття означає, що існують постійний зв'язок між звільненням з однієї організації і найманням працівників іншими організаціями, заміщення одних професій іншими, рух працівників з одних галузей в інші тощо.
Структурне безробіття відрізняється від фрикційного передусім тим, що працівники, які втратили роботу в одних секторах економіки, не можуть бути використані на тих робочих місцях, які пропонуються в інших секторах. Окрім того, структурне безробіття є тривалим і має, як правило, хронічний характер.
Причиною структурного безробіття є територіальна і кваліфікаційна невідповідність між вільними робочими місцями і безробітними.
Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю (сільське господарство, будівництво тощо).
Циклічне — це вид безробіття, яке постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон'юнктури. Масштаби і тривалість циклічного безробіття досягають максимуму під час спаду (кризи) виробництва і мінімуму — під час піднесення. Отже, розміри ринку праці коливаються разом з коливаннями циклу ділової кон'юнктури. Найбільшою мірою від циклічного безробіття страждають молодь, жінки, люди похилого віку і некорінне населення.
Інституціональне безробіття — це безробіття, яке породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Воно може бути, наприклад, спричинене введенням гарантованої мінімальної заробітної плати, недосконалою податковою системою (надмірні соціальні виплати знижують пропозицію праці. Високі ставки оподаткування, скорочуючи доходи, роблять їх порівнянними із сумами виплат за соціальними програмами. Це також знижує пропозицію робочої сили).
На ринку праці розрізняють також застійне і хронічне безробіття.
Американський вчений А.Оукен відобразив співвідношення між відставанням обсягу сукупного продукту і рівнем безробіття математично, що дістало назву закону Оукена. За цим законом існує негативний ефект зміни обсягу національного продукту у зв'язку із зростанням рівня безробіття: за кожного значення цього рівня на 1 % темп зростання реального ВНП зменшується більш як на 2 %. Оскільки природне безробіття неминуче і має постійний характер, розраховують відставання обсягу національного продукту із врахуванням лише надлишкового безробіття, яке, до речі, сьогодні властиве для більше ринкових країн.