41. Порядок визначення розміру лізингових платежів

Об'єктивною основою визначення розміру плати за лізинг є структура лізингового платежу. До обов'язкових складових лізингового платежу необхідно віднести:

1. величину амортизаційних відрахувань;

2. плату за кредитні ресурси, які використовуються лізингодавцем;

3. комісійну винагороду лізингодавця;

4. компенсацію страхових платежів

Крім зазначених елементів, до складу лізингових платежів можуть вхо­дити: митні платежі, сума податків, які лізингодавець сплачує за об'єкт лізингу.

Амортизаційні відрахування можуть обчислюватися за формулою при звичайному методі

А=С/Е

С- собівартість об’єкта

Е- термін експлуатації об'єкта

Для обчислення плати за кредитні ресурси, комісійної винагороди та страхових платежів для розрахунку береться середньорічна вартість об'єкту лі­зингу з врахуванням амортизаційних відрахувань.

До складу комісійної винагороди лізингодавця включаються власні ви­трати лізингодавця, наприклад, оплата лізингових послуг брокерів і прибуток, а також може враховуватися премія за ризик.

Додаткові послуги лізингодавця можуть бути постійними чи тимчасови­ми з відповідною формою розрахунків. Це залежить від змісту робіт, їх обсягу та періодичності, від умов укладеної угоди. До таких послуг доцільно віднести інформаційні, консалтингові, юридичні, технічні, рекламні та ін.

За періодичністю лізингові платежі поділяються на щорічні, щокварта­льні, щомісячні.

Лізингові платежі за способом їх виплати поділяють на ті, що здійсню­ються рівними частинами; ті, що поступово зростають: ті, що поступово змен­шуються.

42. Міжнародний інвестиційний кредит,його роль у розвитку економіки

Іноземний кредит являє собою рух позичок у сфері міжнародних економічних відносин і пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на засадах повернення з виплатою відсотків.

До основних реальних джерел залучення Україною іноземних коштів належать:

• позички таких міжнародних фінансових організацій, як (МВФ), Світовий банк (СБ), (ЄБРР);

• кредити іноземних держав та їх угруповань типу Європейської Спільноти (ЄС);

• розміщення цінних паперів у вигляді облігацій державних позик на зовніш­ніх ринках, а також на внутрішньому ринку при купівлі їх нерезидентами;

• гранти, субсидії, стипендії тощо як науково-технічну допомогу від міжнаро­дних фінансових організацій та з країн розвинутої економіки.

Іноземний інвестиційний кредит - це економічні відносини між держа­вами, іноземними банками і фірмами з приводу фінансування інвестиційної діяль­ності на засадах повернення у певні строки та, як правило, з виплатою відсотка.

Суб'єктами іноземного інвестиційного кредиту є державні структури, банки, міжнародні та регіональні валютно-кредитні організації, підприємства (фірми) та інші юридичні особи, окремі громадяни — представники різних кра­їн.

основні види інозе­много інвестиційного кредиту:

1. державний кредит, що надається на двосторонній і багатосторонній основі, включаючи позички міжнародних організацій;

2. банківський кредит, пов'язаний з кредитними відносинами між банками різ­них країн;

3. комерційний кредит, що безпосередньо обслуговує інвестиційний процес підприємств (фірм).

Іноземний інвестиційний кредит в умовах ринкової економіки відіграє подвійну роль: з одного боку він сприяє розвитку взаємовигідного співробітни­цтва країн; а з іншого виступає засобом конкурентної боротьби за ринки збуту, сфери застосування капіталу, джерела сировини, за переваги в основних сферах науково-технічного прогресу.

Залучення іноземних інвестиційних кредитів в украї­нську економіку має сьогодні стратегічний та тактичний інтерес з боку як Укра­їни, так і іноземних кредиторів.