47.Визначення та класифікація проектних ризиків

Ризик інвестиційного проекту визначається як відхилення сподіваних результатів від середньої або сподіваної величини.

Проектний ризик— це сукупність ризиків, які передбачають загрозу еко­номічній ефективності проекту, що виражається в негативному впливі на пото­ки грошових коштів. Комерційні банки, які кредитують інвестиційні проекти, повинні бути зацікавленими в тому, щоб виключити можливість провалу прое­кту і таким чином уникнути збитків для себе. Сьогодні в Україні в умовах не­стабільної політичної та економічної ситуації банкам необхідно врахувати ймо­вірність раптового впливу на інвестиційний проект певних факторів, під впли­вом яких може виникнути відхилення результату від запланованої величини.

Процедура визначення та оцінки проектних ризиків має включати в себе:

• визначення проектних ризиків;

• формалізований опис невизначеності проектного інвестування;

• розрахунок показників ризику вкладення інвестицій;

— оцінку проектів за допомогою методів аналізу ризику інвестицій.

Ввизначення ризиків необхідно визначати визначити фактори ризику, встановити потенційні сфери ри­зику, а потім їх ідентифікувати.

Формалізований опис невизначеності проектного інвестування для більш повного аналізу "великих" проектів банку доцільно проводи­ти формалізований опис невизначеності фінансування. Це пов'язано з тим, що умов реалізації проекту може бути багато, і для кожної з них необхідно скласти відповідний сценарій

Розрахунок показників ризику вкладення інвестицій необхідно розрахувати середньоквадратичне відхилення, Розрахунок ставки доходу від проекту і розрахувати інтегральний ефект

48.Оцінка проектів за методами аналізу ризику інвестицій.

Основними методами аналізу ризиків є:

• аналіз чутливості;

• метод сценаріїв;

• імітаційне моделювання.

Дані методи в сукупності являють собою комплексний процес аналізу ризиків з інвестиційного проекту. Оцінка проекту пови­нна здійснюватися в такій послідовності:

• готується модель, здатна прогнозувати майбутню реальність;

• відбираються ключові змінні ризику;

• визначаються обмеження значень можливих змінних;

• імовірнісні частки розмішуються за граничним значенням;

• встановлюються відношення кореляційних перемінних;

• проводиться статистичний аналіз результатів імітацій.

Загальним правилом у цьому процесі повинно бути те що слід вибирати проект із таким розподілом доходу, яке найкраще відповідає ставленню інвестицій до ризику.

49.Визначеня та управління кредитними ризиками

Кредитний ризик ( ризик неповернення боргу) при інвестиційному кредитуванні може бути визначеним як невпевненість кредитора у спроможності боржника виконати всі зобов’язання за умовами кредитної угоди.

Кредитний ризик виникає через:

• помилки самого банку під час розгляду кредитної заявки;

• нееф.роботу клієнта, що отримав позичку

• нееф. інвестиційного проекту.

• невпевненість у майбутні якості

• кризу у ділові репутації позичальника

Причин виникнення цих ризиків, що залежать від самого банку, слід відзначити:

• неякісна оцінка кредитоспроможності позичальника;

• погане структурування позички;

• помилки в оцінці забезпечення позички;

• відсутність контролю за позичальником у період повернення позички та ін.

Причини кредитних ризиків,що залежать від позичальника:

• Незадовільне керівництво п-ом

• Погіршення якості продукції та робіт

• Помилки в оцінці ризику збуту

Оцінка кредитних ризиків повинна провадитися за п'ятьма критеріями:

1. репутація позичальника - бажання позичальника забезпечити свої зобов'я­зання.

2. можливості позичальника на одержання коштів за всіма своїми операціям або за конкретним інвестиційним проектом та здатність його управляти сво­їми коштами;

3. капітал - оцінка бази капіталу позичальника та його готовність використо­вувати власний капітал у проекті, на який заявлений кредит.

4. умови - оцінка поточного стану та прогнозу розвитку місцевої, регіональної та загальнонаціональної економіки, а також галузей господарства, де оперує позичальник.

5. застава - надійне забезпечення кредиту у формі застави або гарантії.

На основі попереднього аналізу працівник банку приймає рішення про продовження розгляду заявки на кредит, для цього він повинен оцінити фінан­сову інформацію позичальника, а саме річну, піврічну або квартальну фінансо­ву звітність підприємства, бізнес-план та ін..

Система рейтингу кредиту за критерієм якості є важливим інструментом систематичної оцінки ступеня кредитного ризику, пов'язаного з непогашеними інвестиційними кредитами банку. Використання системи рейтингу допомагає визначити дохідність кредиту у зв'язку із ризиком, що виникає при цьому.

Банки найчастіше складають власні рейтинги кредиту за якістю, проте основою для них є класифікація за ступенем ризику, яка наведена в Положенні НБУ «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями» від 6 липня 2000 р. № 279.

Після надання кредиту банкам необхідно відстежувати фінансовий стан позичальника та виконання всіх умов кредитного договору, щоб виявити проб­леми позичальника з погашенням кредиту на ранніх стадіях. Це забезпечить ба­нку максимальну ефективність коригуючих дій щодо запобігання та зменшення збитків.